Що відбувається в малих господарствах?
Нині в особистих селянських господарствах утримують понад половину всіх корів в Україні, але їм стає все складніше продовжувати роботу. Як розповів у коментарі 24 Каналу науковець Інституту аграрної економіки Іван Свиноус, закупівельні ціни на молоко другого ґатунку можуть знизитися.
За словами експерта, негативна цінова динаміка, якої можна очікувати наприкінці літа, зумовлена кількома факторами:
- частина молока не відповідає сучасним вимогам переробної промисловості;
- складно забезпечувати належне охолодження сировини;
- витрати на збирання і транспортування невеликих партій молока є високими.
Іван Свиноус прогнозує, що в серпні закупівельна ціна молока другого ґатунку може знизитися до 9,16 гривні за кілограм або на 1,1% порівняно з червнем.
На думку аналітика Асоціації виробників молока Георгія Кухіашвілі, в умовах низької закупівельної ціни малі та середні фермери є одними з найменш захищених учасників ринку.
Низькі ціни на молоко-сировину та зростання виробничих витрат спонукають фермерів збувати худобу, доки ціни на яловичину високі на експортних ринках. З початку року Україна наростила обсяги експорту ВРХ (великої рогатої худоби, – 24 Канал) живою вагою на 11,5%.
За даними Асоціації виробників молока, у промисловому секторі України станом на 1 липня утримували 396,6 тисячі корів, тоді як у присадибному – 544,6 тисячі. За останній рік поголів'я на підприємствах зросло на 4%, тоді як в особистих селянських господарствах – знизилося на 29%.
Аналітик Георгій Кухіашвілі припускає, що малі ферми можуть взагалі зникнути з ринку, якщо до 2035 року в Україні не модернізують молокопереробні підприємства для глибшої переробки молока та не почнуть купувати його за вищими цінами.
Яка ситуація на сільськогосподарських підприємствах?
Для сільськогосподарських підприємств України ситуація залишається складною, оскільки закупівельні ціни на молоко наблизилися до собівартості виробництва.
Зростання собівартості виробництва зумовлене подорожчанням кормів, енергоресурсів, пального та підвищенням оплати праці. Водночас можливості нарощувати закупівельні ціни стримують низька платоспроможність населення, коливання курсу долара та євро, умови експорту та спричинені війною додаткові витрати й ризики.
Негативно позначаються на ціновій ситуації й тривалі строки розрахунків торговельних мереж із постачальниками та перенесення частини фінансових ризиків ритейлу на виробників і переробників.
За словами експерта, на ціноутворення значно впливає й сезонність виробництва. Закупівельні ціни традиційно стримує те, що навесні й на початку літа використання зелених кормів сприяє збільшенню надоїв і пропозиції молока. Але наприкінці літа пропозиція поступово скорочується, а витрати на утримання поголів'я зростають, створюючи передумови для відновлення цін.
У серпні Іван Свиноус очікує помірного підвищення закупівельних цін на молоко, що надходить від сільськогосподарських підприємств на переробку:
- ціна молока ґатунку "екстра" може становити 22,21 гривні за кілограм без ПДВ, що на 1,4% більше порівняно з липнем;
- ціна молока вищого ґатунку – 20,40 гривні за кілограм (+1,1 %);
- першого ґатунку – 18,20 гривні за кілограм (+0,9 %).
Основними ризиками для цінової стабільності експерт називає невизначеність щодо подальших умов експорту до ЄС та сезонне послаблення внутрішнього попиту. Підтримувати ж їхній рівень будуть скорочення пропозиції якісної молочної сировини та попит на окремі види української молочної продукції за кордоном.
Науковець підкреслює, що для стабілізації ринку потрібно збалансувати економічні інтереси виробників молока, переробних підприємств і торговельних мереж. Необхідно скоротити терміни розрахунків із постачальниками й забезпечити справедливіший розподіл фінансових ризиків.
Підтримати внутрішній попит на молочну продукцію українського виробництва можна також шляхом розширення державних закупівель для потреб Збройних Сил України та держустанов. Це сприятиме завантаженню переробних потужностей і формуванню більш стабільних умов для виробників молока-сировини.
Нагадаємо, що серед причин, чому в Україні скорочується поголів'я корів, є вплив війни. Підприємства східних і південних областей вимушені йти на цей крок унаслідок повномасштабної агресії Росії. Частина бізнесу змушена переміщувати худобу до більш безпечних регіонів у Центрі та на Заході України. Водночас фермерські господарства відкладають оновлення стада, зайнявши вичікувальну позицію.




