Імпорт випереджає експорт на мільярди
За даними Державної митної служби, у січні – липні 2026 року Україна імпортувала товарів на 58,1 мільярда доларів, тоді як експорт становив лише 24,1 мільярда доларів. Таким чином, на думку директора з розвитку бізнесу ТОВ "Міртен" Миколи Климовича, від'ємне сальдо торгівлі товарами вже досягло 34 мільярдів доларів.
На кожен долар товарного експорту припадає близько 2,4 доларів імпорту. Для порівняння, за аналогічний період 2025 року імпорт становив 45,9 мільярда доларів, а експорт – 23,2 мільярда доларів.
Тобто за рік імпорт зріс приблизно на 26,6%, тоді як експорт – лише на 3,9%. Водночас торговельний дефіцит збільшився з 22,7 мільярда доларів до 34 мільярдів доларів, тобто майже на 50%.
Микола Климович
Директор з розвитку бізнесу ТОВ "Міртен"
Все дуже просто: країна купує за кордоном дедалі більше, ніж здатна продати. І в такій ситуації кожен долар власного експортного виторгу набуває зовсім іншої ваги.
За його словами, воєнні обставини додатково погіршують ситуацію. Зокрема, російські атаки на портову інфраструктуру та цивільне судноплавство призвели до втрати Україною близько третини потужностей для експорту зерна через чорноморські порти.
За оцінкою НБУ, через фактичне обмеження роботи чорноморських маршрутів Україна до кінця року може недоотримати близько 2,5 мільярда доларів валютної виручки.
Дефіцит може перевищити 62 мільярди доларів
Ще більш тривожною ситуація виглядає, якщо темпи торгівлі, зафіксовані у липні, збережуться до кінця року. Тоді місячний імпорт становитиме близько 8,8 мільярда доларів, а експорт – приблизно 3,1 мільярда доларів.
За такого сценарію річний імпорт може наблизитися до 102 мільярдів доларів, а експорт – до 40 мільярдів доларів. Відтак торговельний дефіцит здатен перевищити 62 мільярди доларів.
Експерт наголошує, що це лише сценарний розрахунок, однак сама тенденція є очевидною: розрив між імпортом та експортом стрімко збільшується.
"Якщо ми бачимо, що “ножиці” між імпортом та експортом розходяться в “шпагат”, економічна політика має працювати на збільшення експорту, а не на його адміністративне скорочення", – зазначив Климович.
На його думку, саме тому держава має переглянути обмеження, які були запроваджені за інших ринкових умов і сьогодні можуть не мати достатнього економічного обґрунтування.
Чому заборона експорту брухту може втрачати сенс
Одним із прикладів експерт називає нульову квоту на експорт брухту чорних металів, яку уряд встановив із 1 січня 2026 року. Рішення пояснювали необхідністю забезпечити українську металургію та машинобудування стратегічною сировиною.
Однак статистика, наведена УАВторметом, не свідчить про автоматичне зростання внутрішнього споживання брухту. За перші п'ять місяців 2026 року виробництво сталі в Україні скоротилося на 6%, а споживання брухту – на 7,6%, до 604 тисяч тонн.
На початку року падіння було ще суттєвішим. У січні заготівля брухту скоротилася на 18,5%, а постачання українським металургійним підприємствам – на 26,7%. У січні – лютому заготівля впала на 41,1% у річному вимірі.
"Брухт не виникає нізвідки. Його потрібно зібрати, відсортувати, переробити, перевезти – а все це робить бізнес, який повинен мати економічний стимул працювати", – пояснив Климович.
Водночас до запровадження нульової квоти брухт був джерелом експортної виручки. За підсумками 2025 року Україна експортувала 448,68 тисячі тонн брухту на близько 131,9 мільйона доларів.
Експерт вважає, що навіть така сума має значення на тлі дефіциту зовнішньої торгівлі. За його словами, якщо країна одночасно втрачає сотні мільйонів доларів у різних експортних сегментах, сукупний ефект стає відчутним.
Де Україна може знайти додаткову валюту
Потреба у збільшенні власних валютних надходжень особливо помітна на тлі ситуації на валютному ринку. Станом на 1 серпня міжнародні резерви України становили близько 51,2 мільярда доларів, а Національний банк регулярно продає валюту для компенсації структурного дефіциту пропозиції.
За даними, наведеними експертом, у червні НБУ продав близько 5,15 мільярда доларів, у липні – ще 4,76 мільярда доларів, а за перші два повні тижні серпня – близько 2,12 мільярда доларів.
Водночас значну роль у підтримці резервів відіграє міжнародна допомога. НБУ очікує, що у 2026 році пряма бюджетна підтримка міжнародних партнерів може становити близько 54 мільярдів доларів, а міжнародні резерви наприкінці року можуть зрости майже до 70 мільярдів доларів.
Втім, Климович наголошує, що міжнародну допомогу та експорт не варто протиставляти. Зовнішня підтримка залишається критично важливою для України, однак у довгостроковій перспективі країна має нарощувати власні джерела валютних надходжень.
"Допомога – це ресурс, який нам дають. Натомість експорт – це гроші, які Україна заробляє сама: роботою підприємств, податками, зайнятістю, виробництвом", – підкреслив експерт.
Тому, на його думку, потрібен ширший аудит чинних експортних обмежень. Йдеться не про механічне скасування всіх заборон, а про перегляд тих із них, економічна необхідність яких більше не підтверджується ситуацією на внутрішньому ринку.
Серед потенційних напрямків для перегляду експерт називає експорт брухту, олійних культур та інші товарні групи. При цьому обмеження можна замінювати гнучкішими механізмами – наприклад, економічно обґрунтованими квотами.
За орієнтовною оцінкою Климовича, навіть часткова лібералізація окремих експортних обмежень може розблокувати додатковий зовнішньоторговельний оборот на сотні мільйонів доларів щороку. За сприятливого сценарію потенційний валовий експортний виторг за окремими товарними групами може наближатися до 0,8 – 1 мільярда доларів.
"Не повинно бути вибору між двома крайнощами – або все заборонити, або відкрити кордон без жодних запобіжників. Можна створити модель, за якої внутрішня металургія матиме гарантований доступ до необхідної їй сировини, а надлишок брухту працюватиме на економіку", – підсумував Микола Климович.