Застрягне на місяці: Литва може "заморозити" транзит зерна з Росії

Як Литва зупинятиме вантажі

Відтепер російське та білоруське зерно, яке експортують через порт Клайпеди, не випускатимуть із митниці до повного завершення перевірок його походження, пише Reuters.

Жорсткий контроль застосовуватимуть до партій різного зерна:

• пшениці;
• ячменю;
• кукурудзи;
• соняшникового насіння.

Оскільки Литва не має власних потужностей для таких специфічних досліджень, зразки зерна відправлятимуть за кордон. Це значно розтягне процес у часі, тому продукція може застрягти у порту на кілька місяців.

Перевірки можуть тривати два місяці або й довше– попередили литовські посадовці.

Якщо з'ясується, що заявлене походження зерна неправдиве, вантаж доведеться повернути або взагалі знищити.

При цьому усі витрати на зберігання, аналізи, повернення або знищення продукції оплачуватимуть самі експортери.

Важливо знати! Литва почала тестувати російське та білоруське зерно ще у вересні. Причиною стали підозри, що частину продукції могли незаконно вивезти з тимчасово окупованих територій України, а згодом видати за російський урожай.

Чому Росія переорієнтувалася на Балтійське море

Посилення контролю за експортом з Росії та Білорусі відбувається після того, як Москва почала масово гнати зерно через балтійські порти.

Оскільки російські поставки пшениці через порти Азовського та Чорного морів фактично обвалилися внаслідок успішних атак України, ворог переорієнтувався на Балтійське море.

Однак країнам Балтії така ситуація не подобається:

• Минулого місяця Естонія, Латвія та Литва спільно запропонували повністю заборонити такий транзит на рівні всього ЄС;
• Естонія вже почала запроваджувати власні обмеження.

Зауважте! Європейський Союз заборонив імпорт російського зерна, але його транзит через територію блоку досі дозволений.

Нагадаємо, через проблеми з перевезеннями Чорним морем Росія почала шукати альтернативні шляхи для експорту зерна. Зокрема, Москва вперше відправила пшеницю через арктичний порт Мурманськ. Однак його пропускна здатність значно менша, ніж у південних портів, а перевезення може коштувати у 3 – 5 разів дорожче.