Минулого тижня радник голови Держагентства з питань електронного уряду України Костянтин Ярмоленко повідомив, що правління Національного банку України схвалило і презентувало дорожню карту Cashless Economy. Зокрема, в ній вперше прописані плани щодо використання технології блокчейн в Україні.

Загалом Нацбанк поставив перед собою амбітну мету — зменшити обіг готівки в Україні завдяки сприянню розвитку безготівкових розрахунків.

Детально про програму Cashless Economy — читайте у публікації "Життя без готівки, або Як боротися з "вкладами" в трилітрових банках"

Використання технології блокчейн — це один з надсучасних і багатообіцяючих інструментів не тільки для банківської сфери, а й для всієї життєдіяльності країни. Голова Нацбанку Валерія Гонтарева на презентації Cashless Economy відзначила, що у НБУ готові до впровадження "революційних ідей".

Ми готові використовувати систему блокчейн. Щоб для субсидій і платежів, які проводять між собою різні міністерства, використовувати електронні гроші замість реальних. Банківська спільнота підтримує цю ідею, сподіваємося, що й інші органи влади це підтримають,
— сказала вона.

Як це працює

Блокчейн це технологія, за якою будують, зокрема, системи електронних валют. Головні її переваги — надійність і прозорість. Як пояснив у коментарі сайту "24" співзасновник Bitcoin Foundation Ukraine, операційний директор Cubits Максим Крупишев, блокчейн можна порівняти з такою собі віртуальною "бухгалтерською книгою". Якщо у звичайній такій книзі можна вирвати сторінки, наприклад, щось переписати, то у "віртуальній книзі" на технології блокчейн про такі "правки" стане відомо кожному учаснику.

Отже, НБУ хоче створити таку систему в Україні, щоб усі фінансові розрахунки проводилися за технологією блокчейн. Розглянемо на прикладі звичайного громадянина. Ви отримуєте зарплату. Вам її видадуть не у конверті, не на рахунок у банку і навіть не на картку, а на віртуальний гаманець. Доступ до нього — через комп’ютер або навіть телефон. Цей доступ захищений паролем, відбитком пальця чи електронним ключем.

При цьому база даних таких електронних гаманців — одночасно у всіх учасників системи. Тому зламати її можливо тільки, якщо одночасно вивести з ладу усі комп’ютери усіх учасників. Що, ясно, дуже ускладнює такий "злам".

В Україні подібним видом "всюдисущих"платежів став "Приват 24". Він максимально наближений до того, якими електронні гроші можуть бути: за багато речей можна заплатити по інтернету, відправити комусь гроші. Зараз нікого не здивуєш також можливістю розплатитися кредиткою або "Візою", але не всі усвідомлюють, що при цьому заробляє саме кредитка, "Віза", чи той же "Приват", наголосив Крупишев. А твої гроші при цьому лежать у них, а не у тебе. І всі ці емітенти (банки та інші фінансові установи) виступають посередниками між фактичним тримачем коштів і самими коштами. А технологія блокчейн дає можливість того, що твої гроші — у тебе в телефоні, і захищені твоїми відбитками пальців, паролями і так далі. Навіть якщо у тебе вкрали телефон, зловмисники не зможуть відкрити твій віртуальний гаманець, і гроші можна повернути. Якщо ж гаманець з паперовою тисячею гривень вкрадуть — його вже ніяк не повернеш, — відзначив експерт.

Ідея Нацбанку — не загнати всіх в кут, а зробити всім добре, щоб і вони бачили, де що відбувається, і щоб людям було зручно. Ми говоримо про клон біткоіну, але він буде не зовсім децентралізованим. Якщо ми говоримо про Cashless economy, то я так розумію, що НБУ просто випустить свою альтернативу гривні, але — криптовалюту, яка має на увазі те, що ти можеш нею володіти за допомогою електронного ключа,
— зауважив Крупишев.

Переваги блокчейну

Ідеальні плани НБУ щодо розвитку безготівкових розрахунків — глобальна українська програма з використання електронних грошей, яка дозволяє розрахуватися за все: покупки, проїзд в будь-якому транспорті тощо.

Наскільки це спростить інкасацію. Якщо уявити, яка інфраструктура зараз виросла навколо готівки — банкомати, інкасація, сейфи... І шахраї. Якщо відмовитися від фізичної готівки — це все стане не потрібним,
— пояснив Крупишев.

Більше того, техноголія блокчейн не обмежується тільки створенням систем електронних грошей. На цій базі також можна організувати, приміром, вибори, оплату штрафів, соціальні виплати і розрахунки. При цьому програма виключає людський фактор, можна бути впевненим, що окремий неуважний чиновник не начислить менше чи більше, аніж має бути, а гроші надійдуть точно до потрібного адресата.

Недоліки прозорості

Перехід на електронні гроші призведе до того, що всі транзакції будуть прозорими, аж до того, хто і кому за що заплатив. Тому не зрадіють такому повороту сюжету ті, кому не дуже хочеться показувати, наприклад, покупку наркотичних засобів, оплату послуг, які йдуть врозріз з якимись соціальними засадами, а також — купівлю алкоголю, сигарет чи оплату послуг якогось напівлегального ігрового бізнесу тощо.

Але — наголошує фахівець, не варто впадати в крайнощі. Адже інформація ця буде доступна далеко не всім. Потрібні права доступу. Відомості про всю систему будуть у певних організацій — у правоохоронців, наприклад.

Також неправильно буде стверджувати, що блокчейн – це абсолютна панацея від шахраїв, крадіїв і інших кримінальних елементів. Це як з атомною бомбою: якщо є могутні розуми, які створюють щось на благо планети і людства, знайдуться й ті, хто переверне розуміння добра й зла з ніг на голову.

Коли блокчейн зможе запрацювати в Україні

Безготівка, за словами Максима Крупишева, це той проект, який вже можна інтегрувати з використанням блокчейну. Немає нічого, що не дозволяло б це робити.

НБУ — це той орган, який може зобов'язати кого завгодно робити що завгодно. Тому, якщо все буде відбуватися під патронатом НБУ — все буде швидко. Досить місяців 6, щоб все підготувати і оголосити – "Ми готові!",
— висловив він оптимістичну думку.

Експерт уточнив, що, по суті, це не складніше, ніж розробити додаток на мобільний телефон. Технічна база є, винаходити велосипед не треба. Є інструменти для прийому платежів. Уже все придумано, необхідно тільки це імплементувати.

Ложка дьогтю

Однак чимало зусиль, волі, і часу потребуватиме інтеграція нової системи в існуючий простір. Сьогодні в супермаркетах та ресторанах деякі власники уже обладнали свої об’єкти картковими та іншими терміналами, а хтось ще рахує на калькуляторі, — нагадав Крупишев. Тож, якщо говорити про повний перехід, то можуть знадобитися десятиліття. Більше того, існує висока ймовірність, що хтось на цю технологію не перейде ніколи.

До всього, як би гарно не виглядала ідея Нацбанку створити єдину систему електронних розрахунків, зручну і прозору для всіх, знайдеться чимало песимістів, які скажуть, що насправді ця система буде зручною виключно НБУ та правоохоронцям — їм стане легко і просто все контролювати. (І чимала доля істини в цьому таки є). Виникне значна кількість технічних і юридичних питань — хто розроблятиме необхідне програмне забезпечення, хто його контролюватиме, хто за нього платитиме. Хто, кому і як надаватиме дозволи на впровадження нових програмних можливостей системи тощо. У НБУ кажуть, що якраз ці питання зараз і вирішують. А ми триматимемо руку на пульсі.