Андрій Закревський розповів для 24 Каналу, що зниження спеки не суттєво вплине на ситуацію з відключеннями.

Читайте також У Раді вимагають від НКРЕКП і Міненерго обґрунтувати об'єднання тарифів для промисловості

Андрій Закревський

Енергетичний експерт, голова правління асоціації "Нафта та газ України"

Восени народ вийде на шашлики, не буде метушні на вихідних і насправді може декілька годин ми будемо нейтральні. Але весна показала, що такого не відбулось. Завжди був дефіцит 0,6 гігават – найменший та середній від 2 до 3,8 гігавата. Коли почалася спека, то дефіцит склав 5 – 7 гігават. Може на пару днів буде у нас "затишшя". Весь інший час буде дефіцит. Його не може не бути в пікові години.

Він наголосив, що від відключень тою чи іншою мірою не вдасться втекти ще два найближчі роки. Ситуація та сама, іноді відключень не буде, бо не буде пікового споживання, наприклад у свята. В увесь інший час пікові години створюють споживачі.

Я не вірю в те, що споживачі в нас схаменуться і так далі. Якби ми їм встановили всюди як мінімум двозонні лічильники, і почали бити по споживачу тарифами, щоб він не ставив пралки о 6-й годині вечора, то, повірте, у нас навіть у пікові години усього вистачало б,
– сказав він.

В Україні вистачає базової генерації як на день, так і на ніч. Ще кращою ситуація стане, коли вийдуть всі атомні реактори з ремонтів. Проте в пікові години світла все ж не буде вистачати.

Єдине рішення для того, щоб у нас не було дефіциту, це зміна тарифів на пікові години. А на це наша влада не піде,
– додав співрозмовник.

Закревський пояснив, що в першу чергу через спеку ціни в Європі злітають вище наших прайс-кепів. Ми обмежуємо себе в ціні, тому що можна залізти в дуже сильну боргову яму, з якої нас вже ніякі підвищення тарифів не врятують.

Друге – в Європі був момент, коли сонячні електростанції працювали і ціни, в принципі, були більш-менш сприятливі. Але у нас, грубо кажучи, реально перевантажилось сполучення з Європою. Тобто ми одночасно мали технічні проблеми як в Чернівецькій області, Львівській, так і в Івано-Франківській області. На трьох областях ми мали проблеми по перетинах. Тому знову ж таки довелося вимикати,
– додав він.

Тобто спека впливає двома чинниками:

  • Перша, якщо спека у нас і у них, – ціни високі, тоді ми відключаємося.
  • Другий момент, коли спека тільки у нас і прайс-кепи дозволяють, – в нас недостатньо потужності для передачі електроенергії з закордону.

Олександр Слобожан розповів для 24 Каналу, що сезонний фактор хоча і має вплив на відключення світла, але він не настільки суттєвий. Питання постачання електроенергії залежить від багатьох факторів.

Олександр Слобожан

Виконавчий директор АМУ

У нас наявні значні обсяги руйнувань розподільчих мереж (різні трансформатори, лінії, передатчики тощо). І відповідно, на жаль, централізованого фінансування з боку державного бюджету не відбувається. У 2022 році я на засіданні профільного комітету в парламенті просив передбачити значну частину коштів у резервному фонді держбюджету для потреб територіальних громад на термінові ремонти зруйнованої інфраструктури. На жаль, всі ці роки належного обсягу такого фінансування не передбачається – не тому що коштів немає, – це не так, а, тому що приймаються такі управлінські рішення.

Проте він віддав належне українському парламенту, бо у 2023 році профільні комітети з енергетики та бюджету визначили норму і парламент проголосував щодо передбачення таких видатків. Проте сьогодні громади належного фінансування не отримують. Саме через бюрократичні перепони.

Другий момент, який з цим пов'язаний, – декілька місяців тому було оголошено урядову ініціативу про те, щоб відібрати у громад так звані відсотки енергетичного ПДФО.

У 2021 році під патронатом президента України був заключений меморандум між місцевою владою і центральною владою про збільшення обсягу податку на доходи фізичних осіб, які зараховуються в місцеві бюджети. Це зробили у зв'язку з тим, що держава не компенсувала різницю в тарифах відповідним підприємствам тепло-, водо-, електропостачання, які надають послуги.

Вони надають послугу на рівні тої вартості, яку вам визначила центральна влада, Кабінет міністрів або, відповідно, регулятор. І по закону, який прийнятий у 2022 році, там є стаття, яка передбачає, що держава надає компенсацію на різницю в тарифах та надає кошти на ремонт зруйнованої критичної інфраструктури. Ця норма закону не виконується урядом вже другий рік. Енергетики та комунальники роблять усе від них можливе,
– сказав він.

Тож оптимістичні прогнози давати поки не доводиться. Є декілька факторів:

  • Перший – необхідно компенсувати різницю в тарифах.
  • Другий – пільгові режими постачання відповідних послуг треба продовжити, бо вони скінчаться 31 серпня. Вони стосуються і електрики, і тепла, і води тощо.

Олександр Слобожан додав, що міжнародні партнери зробили все, що від них залежне в плані надання обладнання, фінансування. Треба погасити різницю в тарифах й закріпити на весь час воєнного стану пільгові реальні режими ПСО. З кожної сплаченої гривні за теплопостачання та гаряче водопостачання в підприємства залишається всього 35 копійок. І ці 35 копійок вони мають витратити на зарплату, закупівлю обладнання, ремонт тощо.

Куди йдуть інші 65 копійок цієї гривні? А ці інші 65 копійок йдуть монополістам на прибутки. Тому що уряд вніс зміни до відповідної постанови, де 65% коштів, які заходять на комунальні підприємства, як сплата людьми за надані послуги, одразу йдуть на їх рахунки, заведені в державне казначейство. Це теж були зміни, пролобійовані радниками у прем'єр-міністра України,
– пояснив виконавчий директор АМУ.

На його думку, якщо уряд не прийме на час воєнного стану відповідний пільговий режим для цих комунальних підприємств, це призведе до соціальної напруги. У 2023 році він перевів рахунки підприємств до державних казначейств і поставив примусовий розподіл коштів.

Ще один фактор – працівники підприємств не заброньовані. Відповідно ремонти повільно здійснюються, тому що немає людей, які могли б швидко його зробити. Це високодефіцитна спеціальність, яка мала бути автоматично в 76-й постанові заброньована урядом.

Була критика, що не встановлені установки, які передані в рамках американських і європейських проєктів. По-перше, їх немає кому установити, бо люди не заброньовані. По-друге, коштів на підключення до мереж у муніципалітетів на це немає,
– додав Слобожан.

Є ще один фактор – в умовах війни уряд не вніс мораторій на заборону штрафування і накладання пені на підприємства, які надають мешканцям послуги ЖКП. Відповідно, підприємства вимушені з тих 35 гривень сплачувати ще й різні судові стягнення.

В Україні є міста, які абсолютно спокійно можуть себе забезпечити автономно електрикою, тому що вони багато років проводили заходи енергоощадження. Знаєте, чому вони цього не можуть робити? Якщо у вас є координаційна установка, або, наприклад, там відповідні вітроустановки, електричні панелі встановлені, у вас немає безперешкодного доступу в мережі, бо мережі передані монополістам. І підключитися до цих мереж не можна. Наприклад, якщо будинок з панелями виробляє 100 мегаватів електроенергії й використовує лише 5 мегаватів, то решта піде в землю через заборони та блоки,
– виділив ще одну проблему спікер.

Він підсумував, що усі ці питання є в компетенції Кабміну, якому просто треба навести лад у бюрократичній машині.