"Ти заробляєш — він краде!"
Активісти з гаслами "Бойкот фінансистам кривавих побоїщ!", "Жодної копійки в общак", "Ти заробляєш — він краде!" роздавали листівки, записували кліпи, пікетували крамниці. А ще завантажували додатки на мобільні пристрої, аби в супермаркеті безпомилково обирати товари інших компаній.
Будь-якому товару можна знайти заміну
"Споживчий ринок є досить високонкурентним. І тому, насправді, будь-якому товару можна знайти заміну – аналогічний товар", - розповів директор програм в Українському інституті публічної політики Ігор Шевляков.
У Львові пікетували магазин мережі "Епіцентр", який належить родині Герег, гіпермаркет "Шок". А також крамницю "Родинна ковбаска".
Власники кажуть, що бойкот їм не шкодить
"Забезпечуємо людей певною роботою і безпосередньо тими благами, тою зарплатою", - сказав заступник гендиректора ТОВ "Епіцентр-К" з правових питань Дмитро Байдюк.
"Жодні продажі електроніки не скоротилися, навпаки, ми порівняно з минулим роком бачимо невеликий, але ріст. Коли є велика мережа по Україні чи то гіпермаркетів побутової техніки, чи то електроніки, чи будівельних матеріалів, один чи два магазини, чи навіть десять магазинів не роблять ніякої погоди", - розповів засновник мережі гіпермаркетів "Шок" Олег Баляш.
Хоча у Львівській облраді розпустили фракцію Партії регіонів, активісти підприємства львівських регіоналів із списку бойкоту вилучати не поспішають. Чекають, доки ті вийдуть з партії.
Наша мета - щоб вони перестали фінансувати Партію регіонів
"Не є нашою метою їх принизити, знищити, зашкодити їм, наша мета є, щоб вони перестали фінансувати Партію регіонів, щоб наші гроші перестали іти на підкуп на фальсифікації, на побиття і на утримання золотих унітазів Януковича", - пояснив учасник бойкоту Отар Довженко.
"Що відбулося 16 січня у парламенті. Мало того, що це було цирком, порушенням всіх можливих процедур, так це ще по факту є державним переворотом. Власне, про що я заявив у центрі обслуговування компанії Вега-Телеком. Про що написав у заяві - повідомив їм, що я відмовляюся із гігієнічних міркувань мати будь-що спільне з бізнесом Партії регіонів", - додав учасник бойкоту Ігор Петровський.
Самим лише бойкотом споживчого ринку ПР – економічну основу партії не підірвати
"Споживчим ринком бізнес Партії регіонів далеко не обмежується. Це – і бізнес на сировинних галузях, і бізнес на експорті-імпорті, і бізнес на бюджеті державному на державних коштах. Тому підірвати економічну основу Партії регіонів таким чином не вдасться. Це може бути більше як спосіб вплинути на окремих членів Партії регіонів, які в більшій мірі залежать саме від споживчого ринку", - вважає директор програм в Українському інституті публічної політики Ігор Шевляков.
Учасник бойкоту Ігор Петровський розповів, що вже відмовився від усіх товарів з так званого революційного списку.
"Припустимо, я є приватним підприємцем. Я шукаю можливості, як припинити платити податок так, щоб при цьому банк не заблокував мої платежі. Я ці гроші буду відкладати. Я не буду їх витрачати, я буду відкладати, щоб заплатити податок щойно ситуація зміниться. Бойкотувати у тому числі і сплатою податків. Це значно більша сума, ніж ця абонентська плата", - сказав учасник бойкоту Ігор.
Киянин Андрій Андрушків каже, що у бойкоті головне ідеологія, тому перш за все відмовився від провладної преси. Разом з друзями він роздає агітаційні листівки.
Додаток "Бойкот" на смартфони скачують до 300 людей на день
Бойкот підтримують здебільшого люди від двадцяти п'яти до сорока років, а це, кажуть активісти, група найактивніших споживачів. Щодня відеоролики бойкоту в інтернеті переглядає понад сімдесят тисяч користувачів, а додаток "Бойкот" на смартфони скачуть до трьохсот осіб на день.
Вони не публікують свої прибутки і видатки
"Велика проблема того, що у нас бізнес не є відкритий, ми точно ніколи не будемо знати, вони не публікують свої прибутки і видатки", - сказав активіст Андрій Андрушків.
У гнівному переліку й хлібокомбінат "Кулиничі", який пов`язують з регіоналом Володимиром Мисиком. Активісти закликали депутата виходити з партії. А доки цього не сталося, закликають киян не купувати продукцію Кулиничі та палять автомобільні покришки біля фірмових кіосків.
Кияни, яких опитав Телеканал "24", частково підтримують бойкот. Щоправда поблизу Майдану Незалежності кажуть про це активніше, а от біля великих супермаркетів споживачі налаштовані більш скептично.
Кияни частково підтримують бойкот
"Для того, щоб такі засоби подіяли, вони мають стати дійсно масовими. Це має бути ну хоча б географічно от та частина України, яка, скажімо, не підтримує Партію регіонів. Або в якій більшість не підтримує Партію регіонів. От якщо хоча б такий масштаб ця акція набуде, тоді, дійсно, економічні наслідки будуть помітними для тих підприємств", - зауважив директор програм в Українському інституті публічної політики Ігор Шевляков.
Для того, щоб такі засоби подіяли, вони мають стати дійсно масовими
Власники бізнесу переважно відмовляються говорити про бойкот і оцінювати його вплив на отримання прибутків. Втім, деякі з них підтверджують, що від такого прояву громадянської позиції втратили. Зокрема, мережа будівельних гіпермаркетів "Епіцентр" оприлюднила заяву, де висловлює співчуття рідним загиблих на Євромайдані та засуджує будь-яке насильство.
"Наша компанія понесла гігантські збитки. У Львові в нас один з торгових центрів не працював 4 дні. Другий торговий центр не працював дві доби. Також була проблема у місті Стрій. Любі такого плану катаклізми, вони для бізнесу просто негативні", - сказав народний депутат (ПР), засновник мережі гіпермаркетів "Епіцентр" Олександр Герега.
"Важко сказати, наскільки громадяни організовано можуть це зробити. Але західні інвестори, вони дуже прискіпливо ставляться до репутації. Тобто, якщо навіть громадяни будуть влаштовувати певний бойкот і вказувати, що їхні партнери в Україні мають не дуже пристойну репутацію і наголошувати на цьому саме для акціонерів, для цих партнерів, для яких дуже важливо залишатись на заході і жити серед тих людей, які повинні їх поважати, - це теж буде мати значний вплив", - наголосив директор дослідницької компанії CASE-Україна Дмитро Боярчук.
Для України практика бойкотів – не нова
Українці вже мають практику бойкотів. Зокрема, у Львові у першій половині 20 століття. Період розквіту української кооперації, яка діяла під гаслом "Свій до свого по своє".
"Зверталися до українців з закликом купувати лише українське тут діяв не так бойкот, скільки лозунг: "Свій до свого по своє", оце був девіз, яким керувалися українці", - розповів історик Іван Сварник.
Свій до свого по своє
У результаті Український кооператив "Маслосоюз" за десять років завойовав 60 відсотків внутрішнього ринку і почав експортувати продукцію за кордон.
"Діяльність українських структур економічних забезпечували діяльність української школи, діяльність товариства Просвіта, народні фестини, з'їзди і тому подібне", - додав історик Іван Сварник.
В українській версії Вікіпедії з`явилася сторінка, присвячена бойкоту провладної партії. Тут можна знайти вичерпний перелік видань, товарів та послуг, які пов`язують з Партією регіонів, а також пояснення причин бойкотування. Симетричний хід організували прихильники влади. Вони закликали бойкотувати товари з ЄС та США.