Давайте подивимось на прикладі київського метрополітену, як мільйони гривень, замість того, щоб наповнювати касу підземки, йдуть до кишені корупціонерів. Ви бачите це кожного разу, коли спускаєтесь під землю: київське метро все заліплене рекламою: на потягах, на світильниках, на дверях вагонів, на ескалаторах. Навіть цілі станції обклеюють брендуванням, заліплюючи дешевою і яскравою плівкою мармурове оздоблення стін.
Читайте також: Як працює узаконений видобуток бурштину: досвід США
Це дуже вигідний бізнес, адже при невеликих витратах, вся реклама в метро приносить на рік понад 200 мільйонів гривень. Але якщо ви захочете розмістити своє рекламне повідомлення в метро, то там вам порадять звернутися до агентств-посередників, з якими у метро підписано угоду про співпрацю.
Таких агентств близько десятка, але хай вас не вводить в оману ця кількість, конкуренцією там і не пахне, оскільки майже всіх їх контролює через численних родичів народний депутат від БПП Сергій Березенко – однопартієць Кличка і улюбленець президента Порошенка.
Сергій Березенко
Про це моя колега журналістка Марія Землянська робила розслідування ще рік тому. Вона зверталась до всіх київських чиновників з проханням пояснити куди йдуть гроші від реклами в київському метро, чиновники лише зітхали і показували пальцем на стелю.
То ж скільки з 200 мільйонів гривень за рекламу отримує Київський метрополітен? Ви будете здивовані – лише 21 мільйон гривень, тобто одну десяту. Решта – 180 мільйонів гривень йде рекламним агентствам-посередникам, контрольованих Березенком та його родичами.
До речі, молодий мільйонер Сергій Березенко – автор цього прекрасного рекламного стартапу в метро, дуже любить великі джипи і дорогі швейцарські годинники. Ви ж не проти, щоб Березенко не страждав і купив собі ще один годинник Ролекс чи Бреге, вартістю як квартира в Києві?
Грошей, які Березенко з родиною виймають на рекламі, вистачило б метрополітену, щоб покрити збитки в роботі за півроку. І принаймні шість місяців не піднімати вартість проїзду в метро. Решту шестимісячного дефіциту, а то і більше можна було можна запросто покрити, якщо зупинити корупційну оборудку зі скандальною фірмою "Укррослізинг".
Її нинішній власник – російський ділок на прізвище Фукс, полюбляє ходити в Адміністрацію президента. Нещодавно Фукс став власником скандальної фірми "Укррослізинг", яка за завищеною ціною в 2009 році постачала російські вагони для київського метро.
Читайте також: Чому за напад на "кіборга" дали умовний строк, а за розірваний портрет Порошенка реальний термін
Тоді державні ревізори з’ясували, що вагони постачаються за завищено ціною, і керівництво метро вирішило цю завищену вартість, а саме 360 мільйонів гривень не платити.
Після Майдану, скандальну фірму купив вже згаданий російський бізнесмен Фукс, який домігся того, щоб чесні київські судді винесли рішення на його користь про стягнення з метрополітену багатомільйонного боргу.
Павло Фукс
Але це не все, оскільки рішенням суду, багатомільйонний борг перетворився на двохмільярдний, тому що суд підтримав вимогу Фукса провести йому переоцінку суми через інфляцію і втрачену вигоду, і 360 мільйонів гривень рішенням суду на користь Фукса стали двома мільярдами, які тепер з київського метрополітену державна виконавча служба стягує в примусовому порядку.
Що теж стало однією з причин підвищення ціни на проїзд в столичній підземці. Грошей, які Павло Фукс витягає з ваших кишень через підвищення ціни на проїзд вистачило б не лише на зарплати працівникам метро і ремонт потягів. Ще залишилось би й на розширення метро. То ж, тепер ви бачите, як громадський транспорт Києва перетворився на старе діряве ведро. Це відро, звісно, набагато дешевше, ніж нові відра в Європі.
Але діряве відро має одну особливість: скільки в нього не залий води, вона вся витече. Ось побачите, невдовзі, київська влада зі скорботним обличчям знову почне розповідати нам, про те, що грошей на утримання столичного транспорту немає і треба вкотре підвищити плату за проїзд.
При цьому, корупційні схеми навколо цієї годівниці, як процвітали, так і процвітатимуть.