Вже мало в кого залишаються сумніви, що банк "Хрещатик" був знищений за допомогою спланованої атаки ззовні. Одним із перших (ще в день введення тимчасової адміністрації) про це заявив народний депутат Михайло Головко. В кінці минулого тижня в інтерв'ю "Дзеркалу тижня" інформацію фактично підтвердив екс-глава правління банку Дмитро Гриджук. Він не став називати конкретні прізвища, проте чітко зазначив "навмисність" дій, що призвели до втрати банком платоспроможності.

Версію банкіра підтвердив і відомий банківський журналіст, креативний продюсер програми "Гроші" телеканалу "1+1" Олександр Дубинський. За його словами, була розроблена схема: спочатку НБУ захотів у короткі терміни наростити капітал банку, потім акціонерам надійшла пропозиція поступитися фінустановою іншим власникам. Коли власники "вперлись", комунальні підприємства зупинили платежі в банк і вивели рахунки.

"Це навіть підтверджують представники Нацбанку в своїх виправдувальних колонках (Катерина Рожкова для "Української правди") – банк ліг", — заявив Дубинський. На його думку, в експертному середовищі всі розуміють, що сталося насправді.

Хто саме "замовив" банк "Хрещатик"? Стосовно цього озвучуються різні версії. Зараз було б некоректно, не маючи на руках конкретних доказів, робити припущення обвинувального характеру. Важливіше те, що серед активних учасників схеми названі чиновники Національного банку. Мимоволі напрошується питання, чи не тому в НБУ в кінці минулого тижня розвинули таку інформаційну активність щодо "Хрещатика"? Представники регулятора, схоже, так сильно прагнули зняти з себе провину за подію з банком, що "виявили" в "Хрещатику" ... організовану злочинну діяльність. Полягала вона нібито в тому, що пов'язані з акціонерами банку компанії провели ... погашення по своїх кредитах. У цьому сенсі співробітники НБУ очевидно суперечать самі собі. Пояснюючи причини проблем банку "Хрещатик", заступник голови НБУ Катерина Рожкова заявила, що в ньому був занадто високий відсоток кредитів, виданих компаніям акціонерів (що, до речі, Дмитром Гриджуком було оскаржено). А потім прес-служба НБУ називає погашення цих кредитів, а, отже, зниження частки позик пов'язаних осіб із злочинною діяльністю.

У самому банку звинувачення регулятора викликали неприховане обурення. "У порівнянні з іншими банками, в які була введена тимчасова адміністрація, відсоток операцій, які можуть викликати питання (наприклад, дроблення депозитів між родичами) – мінімальний", — заявили в керівництві фінустанови. За даними "Хрещатика", сума депозитів фізосіб, які підпадають під виплати з боку Фонду гарантування вкладів, за останні дні перед введенням тимчасової адміністрації збільшилася в основному на суму відсотків за вкладами, які клієнтам були автоматично нараховані за підсумками березня.

За словами менеджменту банку, куратор Нацбанку працював в "Хрещатику" практично весь минулий рік (банк неодноразово звертався за рефінансуванням, але кожного разу його погашав). У режимі онлайн куратор моніторив всі банківські операції "Хрещатика". І якби помітив сумнівні – мав усі можливості їх заблокувати. Цю ж інформацію підтверджують і в Національній поліції.

"Давайте називати речі своїми іменами. Національний банк може блокувати кошти на рахунках в інших банках, якщо операції у нього викликають сумніви. У нього є всі важелі для цього", — заявив начальник департаменту захисту економіки Національної поліції Володимир Криволапов.

Як стверджують у банку, до двадцятих чисел березня ситуація в "Хрещатику" була стабільною. За лютий-березень була погашена кредитна заборгованість на 600 млн грн. Зменшилися позики пов'язаних осіб, проблемна заборгованість. Навіть той факт, що комунальні підприємства Києва вивели з банку кошти на суму понад 100 млн грн, критично не позначився на стані ліквідності банку.

Однак в двадцятих числах березня клієнтам банку масово почали приходити листи з рекомендацією не платити на рахунки в банку "Хрещатик".

"Листи дуже коректні – нібито в зв'язку з технічним збоєм не проводити оплату на рахунки в банку, тимчасово платити в інший банк. Але сигнал був чітко зрозумілий", — пояснюють у фінустанові. А в кінці місяця було організовано справжнє шоу біля центрального відділення банку на Хрещатику.

"У четвер 31 березня виникало відчуття, що працівників "Водоканалу" автобусами звозили під наше центральне відділення. Буквально за дві години утворилася черга 200-300 чоловік. Ми намагалися пояснити, що гроші можна зняти в інших банкоматах по місту, що одне відділення фізично не впорається з таким напливом. Але було відчуття, що людей налаштували, що була дана команда створити видимість проблем у банку – картинку, щоб ввечері телеканали показали, що у банку "Хрещатик" стоять черги вкладників", — розповідають у банку.

В результаті інформаційної атаки банк загнали пастку – поточні надходження від клієнтів танули, між тим, вкладники масово і достроково розривали депозити. За інформацією Дмитра Гриджука, якщо в звичайному режимі надходження на поточні рахунки клієнтів складали в межах 200-240 млн грн щодня, то в понеділок, 4 квітня, вони впали до 35 млн грн, у вівторок, 5 квітня, склали всього 800 тисяч грн..

У цій ситуації, коли навколо банку штучно розганяли паніку, НБУ зайняв позицію стороннього спостерігача. "Хрещатику" не пішли назустріч навіть в організаційних питаннях, хоча його центральне відділення вже штурмували вкладники.

"У п'ятницю банк повідомив, що буде працювати в суботу і неділю. У нас були гроші на коррахунку, ми просили в п'ятницю продовжити нам операційний день, щоб виконати заявки клієнтів і заплатити платежі в бюджет. Але нам не дозволили, і виникли непроведені платежі", — пояснило джерело.

У банку впевнені, що НБУ міг забезпечити підтримку та заспокоїти вкладників, заявивши, що "Хрещатику" буде надана допомога.

"У банку не було проблем з розкриттям власників, банк не мав відношення до операцій з переведенням коштів в готівку. Це був робочий банк з проблемами, притаманними всім українським банкам. Не може так просто банк пережити трикратну девальвацію національної валюти", — розповідають у банку.

Працівники "Хрещатика" дивуються, навіщо взагалі був потрібний така поспіх із введенням тимчасової адміністрації.

"Чиновники НБУ намагаються показати ситуацію так, нібито банк порожній – застави вивели. Але лише різного нерухомого майна у банку на 1,2 млрд грн. До 12 квітня була відкрита емісія, але акціонерам навіть не дали можливості нею скористатися. Чому не почекали до закінчення терміну? НБУ вимагав у "Хрещатика", щоб на 1 травня у нього був позитивний капітал. Але капітал вже був позитивним. 31 березня менеджментом було подана програму по зменшенню операцій з пов'язаними особами. До неї додавалася гарантія міської влади в тому, що вони виконають умови докапіталізації", — повідомляють в банку.

В "Хрещатику" запевняють, що не допустять "гри в одні ворота" з боку окремих чиновників. Комітету Верховної Ради з фінансової політики і банківської діяльності будуть представлені матеріали, які підтверджують неспроможність звинувачень, озвучених представниками НБУ. Також буде направлено звернення до Національного антикорупційного бюро України щодо дій чиновників Нацбанку, які прийняли рішення про введення тимчасової адміністрації всупереч вимогам законодавства.