Легальний статус у багатьох країнах

Найперше варто зазначити, що кожна країна самостійно ухвалює рішення щодо статусу криптовалюти. Згідно з дослідженням Atlantic Council, який проаналізував дані з 60 країн, існують три варіанти для визначення статусу криптовалюти в юрисдикції:

  • легальний – дозволені всі види діяльності, пов’язані з криптовалютою (США, майже всі країни ЄС, Японія);
  • часткова заборона – держава дозволяє один або кілька видів діяльності, яка включає криптовалюту (Мексика, Танзанія, Еквадор, Хорватія);
  • повна заборона – всі види діяльності, які мають стосунок до криптовалюти, обмежені (Китай, Єгипет, Марокко, Саудівська Аравія).

Читайте також Нове покоління ігор: чому тапалки зводять світ з розуму

Цікаво! На сьогодні також є країни, які вважаються "крипто-нейтральними". Ці держави утримуються від надання остаточного правового статусу для використання криптовалют.

Попри це, у низці країн криптовалюти визнані законним платіжним засобом. Творцем світового прецеденту став Сальвадор. З 2021 року біткойн є офіційним платіжним засобом у цій країні Центральної Америки. Вже наступного року аналогічним шляхом вирішила піти Центральноафриканська Республіка (ЦАР), де також обрали серед усіх криптовалют саме біткойн на роль офіційного платіжного засобу.

При цьому кожна країна розробляє власну правову базу для регулювання криптоіндустрії. Зокрема, мовиться про ліцензування, сплату податків, захист прав споживачів, боротьбу з нелегальними операціями тощо.

Для прикладу, в Україні на сьогодні не просто обговорюють питання регулювання крипторинку, але й два альтернативні законопроєкти про регулювання криптовалютних операцій №10225 та №10225-1 зареєстровані у Верховній Раді ще у листопаді 2023 року. Зокрема, Національна комісія виступає за суворе оподаткування, тоді як Міністерство цифрових трансформацій пропонує більш ліберальний підхід, який включає пільги та простіші правила.

А от знаковим моментом для криптоіндустрії в Європі було схвалення у квітні 2023 року в Європарламенті регламенту про ринки криптоактивів, який також відомий як MiCA. Саме цей документ вкрай важливий, адже створює основу для регулювання криптовалют в Європейському Союзі, до якого входить 27 країн. Крайній термін виконання всіх її положень – 30 грудня 2024 року, хоча деякі з них, зокрема ті, що стосуються стейблкоїнів, набули чинності 30 червня 2024 року.

Чому криптовалюту рідко використовують для незаконної діяльності?

Криптовалюта – це фінансовий актив, який працює за технологією блокчейн, що є основою безпечного зберігання та передачі даних. Вона має багато схожих функцій з традиційними фінансовими активами, зокрема використовується для зберігання та переказу коштів, інвестицій, ведення підприємницької діяльності тощо.

Цілком логічно, що криптовалюту, як і будь-який інший фінансовий інструмент, можуть використати у рамках нелегальної діяльності. Водночас існує чимало переконливих доказів, що такі випадки трапляються відносно рідко.

За даними Chainalysis, з 2018 по 2023 рік частки всіх криптовалютних транзакцій, пов'язаних із незаконною діяльністю, зазвичай не перетинають позначку в 0,50%. Винятком був 2019 рік, коли цей показник зріс до 1,29%.

Крім того, доходи від криптошахрайства та хакерства також суттєво знизилися у 2023 році. Мовиться про спад на 29,2% та 53,3% відповідно.

Вищезгадані дані прямо свідчать, що більшість людей використовують криптовалюти у рамках закону, а не навпаки. Цифрові активи популярні у таких сферах, як-от електронна комерція, благодійність, фінансові послуги й навіть урядові ініціативи.

Водночас блокчейн, технологія, яка лежить в основі криптовалют, є напрочуд прозорим. Тобто кожна транзакція реєструється в публічному реєстрі та доступна для перевірки будь-ким. Це полегшує виявлення й відстеження незаконної діяльності. Правоохоронні органи та регулятори у різних країнах дедалі краще використовують цю технологію для боротьби зі злочинністю, кидаючи виклик міфу, що криптовалюта – найкращий друг злочинця.

Регулювання для запобігання несплати податків і відмивання грошей

Відмивання грошей та ухилення від сплати податків – це проблеми, які існували задовго до створення криптовалюти.

Крім того, регулятори та уряди в останні роки все більше уваги приділяють тому, аби притягати до відповідальності та обмежувати можливості осіб, які прагнуть за допомогою крипти відмивати гроші або уникати сплати податків. Зокрема, вони розробляють закони й нормативні акти, що регулюють використання криптовалют із метою запобігання фінансовим злочинам.

Приватний сектор також не стоїть осторонь. Зокрема, криптобіржі дедалі частіше впроваджують процедури "Знай свого клієнта" (KYC) та заходи протидії відмиванню грошей (AML).

Для прикладу, на одній із найбільших європейських криптобірж KYC або ж верифікація особи є обов'язковими етапи реєстрації для всіх без винятку. Йдеться про WhiteBIT, де акаунти клієнтів верифікуються, аби проведення усіх фінансових операцій на платформі було безпечним.

Підтримка регуляторів і фінансових установ

Існує міф, що банки та уряди не підтримують криптовалюти та технологію блокчейну. Ба більше, вони нібито не хочуть інтегрувати їх у свою діяльність. Але реальність виглядає з точністю до навпаки.

На сьогодні кожна країна, яка входить до групи G7, уже вивчає можливість створення національних цифрових монет, що також відомі як CBDC. Загалом у світі цим шляхом йдуть понад 130 країн світу та валютні/економічні союзи. Для розуміння, це 98% світового ВВП.

Три країни уже запустили власні CBDC – Багами, Нігерія та Ямайка. Ще 44 – готуються до цього, зокрема, й Україна. Станом на 2024 рік найбільшим пілотним проєктом залишається цифровий юань.

Це все відбувається, оскільки гроші та платежі дедалі більше переходять у цифровий світ, тож центральні банки розуміють, що їм або потрібно забезпечити доступ до криптовалют для своїх громадян, або ж вони можуть суттєво відставати та зазнати значних втрат у майбутньому.

Крім того, чимало банків також вивчають можливість інтеграції блокчейну у власну діяльність: 68% з них вважають, що без цієї технології вони не будуть конкурентоспроможними на ринку. Тоді як 84% заявили, що блокчейн у банківській та фінансовій сферах незабаром стане загальним трендом.

Ба більше, у 2024 році у криптосвіті відбулися важливі зміни. Мовиться про схвалення Комісією з цінних паперів та бірж США спотових біткойн-фондів ETF. Пізніше аналогічне рішення підтримали й для другої за популярністю монети у світі – Ethereum. Це ще один поворотний момент в криптоіндустрії, адже спотові фонди ETF сприяють розвитку відразу кількох важливих процесів:

  • Розширення пулу інвесторів, адже завдяки цьому в криптовалюти буде простіше вкладати кошти. Для цього достатньо буде зайти на звичайну фондову біржу, не створюючи криптогаманці чи реєструючись на криптобіржі. Крім того, завдяки ETF криптовалютами почали більше цікавитися інституційні інвестори, які до цього обережно ставилися до крипти.
  • Легалізація та регулювання – поява спотових фондів ETF свідчить про визнання криптовалют як класу активів регуляторами. Це створює більш сприятливі умови для розвитку криптоіндустрії в цілому.

Отже, інформаційна гігієна та критичне мислення мають стати невіддільною частиною будь-якої сучасної людини. Ці вміння допоможуть не лише не потрапляти на "гачок" недостовірної інформації та міфів, як-от про криптовалюти, але й не проґавити перспективні можливості. А щоб дізнаватися більше про популярні міфи в криптоіндустрії, переходь за посиланням.