Про це йдеться у статті "Як Антимонопольний комітет взявся за переділ ринку лотерей", опублікованій виданням KP.ua.
"Монопольна модель працює у понад 20 країнах Європи – таких, як Німеччина, Франція, Великобританія, Норвегія, Польща, Данія тощо. У Німеччині та Франції десятки років працює одна компанія, в Англії ліцензія продовжується кожні 6-10 років, але отримує її останні 20 років одна компанія. У Польщі існує державна монополія на лотереї, і ця діяльність взагалі не підпадає під дію антимонопольного законодавства. Компанія Totalizator Sportowy – єдина, якій дано право продавати лотереї. Монополію прийнято і у Франції, в якій працює один оператор Française des Jeux (FDJ)", - зазначається у статті.
У деяких країнах, де діють кілька операторів, це пояснюється історичними причинами (Каталонія в Іспанії), соціальними (Швейцарія, де один оператор – для франкомовного населення, інший – для німецькомовного) або іншими причинами, такими як федеральний устрій.
Антимонопольний комітет у нещодавно опублікованому звіті щодо діяльності лотерейного ринку відзначає, що монополію прийнято в багатьох країнах і вона є "соціально виправданою". Водночас, у своїх рекомендаціях Кабміну щодо ліцензійних умов для операторів лотерей, АМКУ стверджує, що запропоновані урядом умови ліцензій, розроблені відповідно до закону про держлотереї, "мають дискримінаційний характер", а також критикується положення про наявність у оператора лотерей 10- річного досвіду роботи на ринку. Автор матеріалу, вивчивши звіт АМКУ та порівнявши його положення з європейським досвідом ведення лотерейного бізнесу, зазначив суперечливість позиції "антимонопольників".
"Питання про модель лотерейного бізнесу в Україні залишається актуальною. Як показує світовий досвід, державна монополія не є абсолютним злом, так само як і конкурентний ринок не завжди є умовою поповнення бюджету. Не виключено, що в ситуації, яка склалася в Україні, монополія цілком може претендувати на вирішення всіх проблем галузі, в тому числі і соціальних", – підкреслюється у статті.
З чотирьох володарів лотерейних ліцензій в Україні фактично мають право працювати два – Українська національна лотерея (УНЛ) і "Ощадбанк". Водночас тіньовий ринок азартних ігор маскується під лотереї, а дві інші компанії, які потрапили під санкції через те, що мають російських бенефіціарів – МСЛ і "Патріот", продовжують працювати без загрози притягнення до відповідальності.
Як повідомлялось у ЗМІ, вже найближчим часом Кабінет міністрів має намір затвердити ліцензійні умови для учасників лотерейного бізнесу в Україні, які врегулюють ринок та встановлять чіткі правила діяльності. Прийняття постанови про ліцензійні умови для учасників лотерейного ринку дозволить запустити процес продажу ліцензій операторам лотерей, що, згідно з планами уряду, принесе державному бюджету близько 2 мільярдів гривень.
ЗМІ побачили в діях Антимонопольного комітету, який розкритикував положення закону про державні лотереї, спробу відтягнути прийняття ліцензійних умов урядом. На думку журналістів, це робиться в інтересах російських власників лотерейних компаній МСЛ і "Патріот", які з 2015 року перебувають під санкціями та не мають права на господарську діяльність в Україні.
