Про це йдеться у результатах дослідження, що проведене аналітичним центром Cedos. Думки педагогів щодо додаткового року розділилися, проте переважна білшість все ж виступає проти.
До теми Як війна вплинула на навчання і скільки школярів не змогли адаптуватися до нових умов: нові дані
Більшість вчителів не схвалюють цього
На думку освітян, проведення додаткового навчального року може супроводжуватися зменшенням або втратою в учнів інтересу до навчання. Також вчителі описують проведення додаткового року як "крок назад" або "втрата часу".
Деякі педагоги висловлюють побоювання, що якщо умови навчання через війну не поліпшаться, то цей реабілітаційний рік не буде вирішенням, бо доведеться його повторювати знову і знову, а тому він – недоречний.
Дехто з освітян підтримує таку ідею
Водночас ті педагоги, які навчали на дистанційній формі, зазначають, що додатковий рік очного навчання міг би покращити освітні результати школярів.
Окрім цього, освітяни зазначають, що проведення реабілітаційного року може бути допустимим не на системному рівні, а як індивідуальний захід за рішенням батьків в окремих випадках.
Як реагують батьки
Понад 70% батьків вважають, що потрібні додаткові заходи для компенсації прогалин у знаннях і навичках їхніх дітей, зумовлених пандемією і війною.
Більшість опитаних батьків серед можливих додаткових заходів називають:
- додаткові заняття – групові з учителями у школі (59% респондентів),
- індивідуальні з учителями у школі (49%),
- заняття з репетиторами (37%),
- самостійне опрацювання матеріалу вдома (35%).
Водночас такі заходи як продовження та повторення навчального року обрали лише до 10% батьків.
До слова, показник закладів освіти, в яких є укриття, за півроку трохи знизився. Наразі лише дві третини навчальних закладів в Україні, а це близько 18 тисяч приміщень, обладнані сховищами. Деталі – читайте у статті.