
Знаєте як називати речі у ванній кімнаті українською? / Фото Мagnific.
У побуті мовні помилки часто залишаються непомітними. Ми звикли до певних назв і вимовляємо їх автоматично, навіть якщо це звучить не по-українськи.
Як не помилитися з назвами засобів гігієни у ванній кімнаті та не називати їх російською, відповідно до українських словників, читайте в матеріалі 24 Каналу.
Як назвати речі у ванній українською?
У ванній кімнаті ми щодня користуємося десятками звичних речей, назви яких часто, навіть не замислюючись, вимовляємо російською або суржиком. "Полотенце", "мочалка", "мыльниця", "расчєска" – такі слова міцно закріпилися в побутовому мовленні. Проте українська має власні назви для кожного з цих предметів. Зібрали добірку слів, які допоможуть говорити грамотно навіть тоді, коли йдеться про звичайні ранкові процедури.
Почнімо з найзвичніших предметів. Деякі українські відповідники ми добре знаємо, але в повсякденному спілкуванні все одно нерідко вживаємо кальковані або російські форми.
- ванная комната – ванна кімната;
- душевая кабіна – душова кабіна;
- душевая лєйка – душова лійка;
Брати душ чи приймати? Здавалося б, звичайна побутова дія, але й тут є мовний нюанс. В українській мові природно звучить "брати душ", "сходити до душу" або "стати під душ". Чому звичний вислів "приймати душ" викликає зауваження мовознавців, пояснюємо в матеріалі Освіти 24.
- банноє полотенцє – банний рушник;
- полотєнце для ліца – рушник для обличчя;
- полотєнцесушитєль – рушникосушарка;
- мочалка – губка, мийка, віхоть;
- мильніца – мильниця;
- расчьоска – гребінець;
- щьотка для волос – щітка для волосся;
- зубная щьотка – зубна щітка;
- зубная паста – зубна паста;
- зєркало – дзеркало;
- коврік для ванной – килимок для ванної;
- тапочки – капці;
А ви чули слово "патинки"? Так колись називали легке взуття, зокрема хатні капці або м'які туфлі без закаблуків. Сьогодні ця назва звучить дещо незвично, проте збереглася в українській мові. Більше про це призабуте слово читайте в матеріалі 24 Каналу.
- жідкоє мило – рідке мило;
- гєль для душа – гель для душу;
- ватниє палочки – ватні палички;
- корзина для бєлья – кошик для білизни;
- вєдро – відро;
- туалєтная бумага – туалетний папір;
- ёршик – йоржик, щітка для унітаза;
- освежітель воздуха – освіжувач повітря.
Звичайно, маємо слова, які пишуться схоже, але звучать по-іншому, бо в українській мові своя фонетика. Тому не кажіть "умивальнік", "раковіна" чи "мильніца", а через "и", подібна заміна літери "є" на "е" і в словах – "фєн" та "гєль", "туалєт", не так звучить і слово "мило".
Затишна ванна кімната / Magnifik
Іноді калькування російської вимови звучить неприємніше, ніж російські слова. Шануйте своє!
Окремо про мочалку
Тут є цікавий мовний нюанс. Слово "мочалка" можна знайти й в українських словниках, зокрема СУМ-11 і СУМ-20 (СУМ – Словник української мови). Воно має позначку "розмовне" і пояснюється через слово "мачулка".
Однак у словнику слововживання "Горох" рекомендують замість "мочалка" вживати слово "губка". Також в українській є назви "мийка" та "віхоть" – ними можна назвати відповідний предмет для миття.
Тому варто враховувати, про що саме йдеться: губка для тіла, тканинна мочалка чи пристосування з волокон.
А що не так з "полотенцем"?
Російське "полотєнце" українською – рушник. І тут не потрібно вигадувати окремих назв для кожного розміру чи призначення. Є банний рушник, рушник для обличчя, рушник для рук, кухонний рушник.
До речі, український рушник має ще й особливе культурне значення: вишитий або тканий рушник супроводжував традиційні обряди, прикрашав оселю, був символом гостинності й добробуту.
Слово "полотенце" в українській мові має інше значення: так називають шматок полотна або тканини.
Отже, навіть звичайний похід до ванної кімнати може стати нагодою поповнити словниковий запас. І нехай єдиною проблемою вранці буде вибір між гарячим і прохолодним душем, а не пошук українського слова!
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
