Про це заявив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий. І додав: хоча починати реформи лячно, але необхідно.

Дивіться також Українська вища освіта часто якісніша, ніж освіта у найкращих університетах Заходу, – МОН

Що передбачає трансформація вищої освіти

Посадовець розповів про зміни, час яких давно настав.

Для будь-якої країни ефективна система освіти = динамічний розвиток, сильні фахівці, економічний добробут. Відкладати зміни в освіті – відкладати розвиток країни,
– зазначив Лісовий.

І додав, що війна вносить корективи, тож треба розвивати людський капітал швидше для відновлення економіки. Однак ресурси треба використовувати максимально ефективно.

Нині наша команда вже презентувала декілька рішень, які спрямовані на комплексну трансформацію системи вищої освіти в Україні,
– розповів посадовець.

Це такі як:

  • зміна системи держзамовлення та запровадження державних грантів: мета – збільшити кількість студентів, які отримують державну підтримку для здобуття вищої освіти, а також створити передумови для якісної конкуренції між ЗВО за вступників;
  • запровадження індивідуальних освітніх траєкторій: студенти зможуть самостійно регулювати строки навчання, вивчати предмети, які цікавлять найбільше, та навіть змінювати спеціальність після року-півтора навчання, якщо є така потреба;
  • посилення управлінської спроможності ЗВО через масове навчання управлінських команд, посилення ролі наглядових рад при ЗВО, розширення їхнього функціоналу, залучення до рад представників бізнесу тощо;
  • модернізація мережі ЗВО, інвестиції в навчально-наукове й лабораторне обладнання в укрупнених закладах, яких стане менше, але які будуть конкурентоспроможними і забезпечуватимуть якісну освіту.

Міністр освіти також зауважив: об'єднання окремих вишів спричинено тим, що демографічні показники сьогодні падають.

Упродовж останніх десятиліть кількість випускників шкіл весь час поступово зменшується, тож та мережа університетів, яка функціонувала ще 30 років тому, сьогодні неактуальна. Місцями ми буквально фінансуємо стіни закладів і пам'ять про їхні попередні досягнення, а не розвиток якості освіти в них тут і зараз,
– вважає очільник МОН.

Натомість, за його словами, потрібно зберігати найкраще, розвивати та посилювати, об’єднувати ресурси закладів. Так, замість двох-трьох слабких університетів створити один потужний заклад і сконцентрувати інвестиції в одній точці.

Як відбуватиметься об'єднання вишів

Посадовець розповів, що університети, які приєднають до більших, збережуть свою галузеву спрямованість і певний ступінь автономії. Спеціалізовані наукові школи ставатимуть автономними інститутами або факультетами. Так само будуть збережені висококваліфіковані кадри. Частина фахівців продовжить роботу у галузевому інституті, інші – зможуть інтегруватися до кафедр університету.

На оновлення матеріально-технічної бази закладів, які об'єднають, передбачили до 1,5 мільйона доларів на заклад.

Як змінять систему держзамовлення

Міністр також повідомив, що укрупнення вишів змінить докорінно ситуацію з якістю освіти в усіх університетах. Тому МОН пропонує переглянути наявну систему державного замовлення та відійти від чорно-білого поділу на "бюджетник/ контрактник".

Зараз приблизно 60% студентів навчаються на контракті. Наша мета – зробити так, щоб 60% здобувачів отримували державну підтримку в різних обсягах, залежно від результатів ЗНО/НМТ. Тобто що вище бал, то більший грант вступник може отримати (включно зі 100% покриття вартості навчання),
– розповів Лісовий.

Важливо, що гроші "ходитимуть" за студентом, додав міністр. Це означає, що абітурієнт зможе навчатися в тому виші, де насправді хоче, незалежно від його форми власності. Так ЗВО отримають додаткову мотивацію до розвитку і вдосконалення, почнуть по-справжньому конкурувати за вступника.

Водночас система державного замовлення збережеться для тих спеціальностей, які першочергово потрібні державі: медики, педагоги, інженери, аграрії, металурги, енергетики тощо. Держава й надалі платитиме за підготовку цих фахівців, виплачуватиме їм стипендії та пропонуватиме перше робоче місце. Так само збережуться пільги для вступників із вразливих категорій,
– уточнив очільник МОН.

Що передбачатимуть індивідуальні траєкторії

Міністр також розповів про запровадження індивідуальних освітніх траєкторій.

Студенти, які вчаться не за держзамовленням, матимуть можливість регулювати строки навчання. Вони зможуть управляти своєю річною навантаженістю в межах 30 – 80 кредитів ЄКТС на рік, тобто завершити бакалаврську програму за 3, 4, 5 або ж 6 років,
– заявив посадовець.

На бакалавраті виші зможуть створити міждисциплінарні програми – такі, де в межах однієї галузі вивчаються кілька спеціальностей. Студент вступає на галузь і після проходження двох курсів (або ж 60 – 120 кредитів ЄКТС) може обрати спеціальність у межах цієї галузі для подальшого навчання. Це стане у пригоді всім, хто на момент вступу ще не визначився остаточно з майбутньою професією.

Дивіться також Куди звертатися студентові, якщо його права порушують: пояснення Міносвіти

МОН готуватиме управлінців вишів

Лісовий також зазначив: від того, яким є керівництво, чи залучено студентство, колектив та бізнес до ухвалення рішень, залежить дуже багато.

Наша мета – розвинути управлінську спроможність топових команд в університетах. Нині ми завершуємо пілотний проєкт навчання управлінських команд 6 університетів і незабаром будемо розгортати цей проєкт на всеукраїнський масштаб,
– уточнив міністр.

МОН хоче навчити до 1000 управлінців вишів (проректорів, деканів, завідувачів кафедр) навичок управління сучасною університетською спільнотою. Паралельно посилять роль наглядових рад у закладах вищої освіти.