У вересні 1965 року під час прем'єри фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" у київському кінотеатрі "Україна" після протестної промови Івана Дзюби проти масових арештів української інтелігенції Стус вигукнув: "Хто проти арештів – встаньте!".
Цей перший громадський протест проти масових репресій у СРСР у повоєнний час обернувся для Стуса арештом та засланням. Помер він 1985 року в таборі у Пермській області у віці 47 років. Однак став символом боротьби за незалежність, а також залишив важливий творчий доробок для поколінь, зазначає 24 Канал.
До теми "Долі не обирають – її приймають": цитати Василя Стуса, які варто знати кожному
Якими цікавими та милозвучними словами рясніє поезія Василя Стуса
Рядки поезій Василя Стуса, часто доволі непростих, як і його життя, прошиті нескореністю, правдою, вірою та любов'ю до України. У його поезіях закарбовано чимало красивих і питомих українських слів. Окремі просто рясніють ними. Тож пропонуємо з окремими ознайомитися зараз.
- Побиватися – судорожно здригатися, кидатися, метатися; дуже тужити, нудьгувати, жалкувати за ким-, чим-небудь.
- шашіль – жук; перен. – те, що руйнує щось, мучить когось, викликає сумніви.
- тропа – вузенька пішохідна доріжка, протоптана людьми або тваринами; стежка.
- промайнути – з'явитися на короткий час у полі зору і швидко зникнути.
- потаймир – інший вимір, інший світ.
- обніжок – вузька неорана смуга землі між ланами, городами. поперечка між ніжками стола або стільця.
- жорства – шматочки гірських порід або мінералів, утворених внаслідок вивітрювання чи обробки штучним способом.
- щербити – робити щербини на чому-небудь
- мерва – м'ята, терта або зопріла солома.
- хвища – сильний холодний дощ або великий сніг з вітром; снігова буря.
- рінь – крупний пісок, гравій, галька , Берег або дно річки з крупного піску, гравію, гальки.
- стоустий – який має сто або багато уст.
- недовідомий – який важко пояснити, зрозуміти; незрозумілий, підсвідомий.
- скверна – що-небудь мерзенне, порочне; те, що викликає огиду.
- ремствувати – виявляти невдоволення ким-, чим-небудь, нарікати на когось, щось.
- позирати – дивитися на кого-, що-небудь зрідка або час від часу; поглядати.
- рюмсати – плакати.
- линва – товста дуже міцна мотузка з волокон або дроту; канат.
- поріддя – рід, порода, покоління.
- бештати – ганити, лаяти.
- періщити – сильно бити, сікти, шмагати.
- просвітлий – радісний, щасливий, нічим не затьмарений.
- літепло – тепла вода.
- шерхлий – шорсткий.
- тоскний – тужливий.
- падолист – листопад, опале листя.
- сталити – наварювати сталлю і гострити що-небудь.
І це далеко не всі цікаві та питомі слова з поезій Василя Стуса. Тож радимо вам ознайомитися з його віршами, життєвим шляхом та значенням цієї особистості, яка стала символом непохитності переконань.