У таких умовах діти потребують поруч надійного дорослого – того, хто підтримає і порадить, хто забезпечить турботу й безумовну підтримку, формуючи в дитині впевненість у тому, що її приймають будь-якою з усіма її помилками. Таким дорослим можете стати ви, родичі, друзі або ж вчитель, переконані у ГО "Навчай для України".

Дивіться також Якою буде освіта у 2026 році: від підвищення зарплат учителям і стипендій студентам до реформ

У матеріалі для 24 каналу психологиня Катерина Меширефова ділиться з батьками порадами, як підтримати дитину у навчальному процесі.

Що таке освітні втрати і чому вони небезпечні?

Освітні втрати – це не лише пропущені теми з математики чи труднощі з читанням. За визначенням міжнародних досліджень, це розрив між потенціалом дитини та тим, що вона реально може продемонструвати у навчанні. Фахівці Світового банку вважають, що через тривалі перерви у навчанні та кризові умови учень в середньому може втрачати до 1 – 2 років навчального прогресу, а ризик так званої "learning poverty" – ситуації, коли дитина у віці 10 років не розуміє прочитаного тексту, – суттєво зростає.

В Україні ситуація ще складніша. Повітряні тривоги, нестабільний зв'язок – усе це фрагментує навчальний процес. Уроки обриваються, увага розсіюється, знання не встигають "вкластися". Але ще сильніше впливає постійний стрес. Дитина може фізично бути на уроці, але емоційно – у напрузі. А в такому стані мозку складно запам'ятовувати й аналізувати інформацію. Саме тому освітні втрати сьогодні тісно пов'язані з ментальним здоров'ям.

Для дитини це означає більше ніж погані бали. Освітні втрати впливають на самооцінку, мотивацію та майбутні можливості: діти з низьким рівнем базових навичок мають на 7 – 10% вищий ризик безробіття у молодому віці; вони частіше працюють у секторах із нижчою оплатою та меншою стабільністю та значно рідше переходять у професії з високою оплатою праці,
– ділиться Діана Назаренко, проєктна менеджерка ГО "Навчай для України".

У масштабі країни освітні втрати – це зменшення людського капіталу, менше нових робочих місць і низька динаміка підвищення зарплат, а значить – нижчий загальний рівень добробуту й стабільності. Але для батьків це передусім – про конкретну дитину, якій сьогодні важко зосередитися, повірити в себе і не здатися.

Як батьки можуть підтримати дитину?

Боротися з освітніми втратами – не означає тиснути або "наздоганяти програму за будь-яку ціну". Найкраще, що можуть зробити батьки, – створити для дитини відчуття опори.

1. Допоможіть дитині з плануванням

Люди будь-якого віку почуваються краще, коли знають, що буде далі, а діти – особливо. Тому обговорюйте з дітьми плани – і довгострокові, і короткострокові, запитуйте про їхні бажання, щоб вони відчували, що беруть участь в ухваленні рішень, а не опинялися перед фактом. Зменшіть хаотичність і дайте дитині відчуття, що її думка має значення.

2. Щоденні ритуали – важливі

Створіть простий ранковий ритуал – і ранок стане спокійнішим. Це може бути, наприклад, "п'ять хвилин на розмову" або спільний вибір одягу до школи. Звісно, хочеться довше поспати, але дайте нервовій системі час прокинутися та налаштуватися на день.

3. Формування мотивації

Говоріть про "цікаво", а не про "треба". Мотивація формується через емоції. Замість "Ти мусиш учитися", скажіть: "О, цікаво, це прикольна інформація". Згадайте і про себе: як змінюється настрій, коли вам кажуть "Ти мусиш", і що відчуваєте, коли чуєте "Вау, у тебе круто виходить!".

4. Допоможіть дитині повірити у себе

Якщо ви не вірите в свою дитину, то й вона не повірить у себе. За законами впливу, очікування дорослого стають реальністю (ефект Пігмаліона). Частіше підкреслюйте: "Я бачу, що ти впораєшся" – і впевненість дитини зростатиме. Порівнюйте дитину тільки з нею. Вікова психологія показує: порівняння з іншими підриває самооцінку.

5. Спільна рефлексія = спільне зростання

У кінці дня запитуйте не лише "Що ти сьогодні вивчив?", а й "Як минув твій день? Що було цікаво, що складно, що приємно?". Це вчить дитину аналізувати досвід і знижує напругу.

6. Підтримка

Говоріть дітям компліменти, підтримуйте їх. Навіть якщо вони "закочують очі", слова залишаються важливими. Налаштуйте й себе: оцінка – це лише про знання "в моменті". Вчіться питати не "Що це за оцінка?", а "Коли плануєш виправити?" або "Що допоможе отримати кращий результат?".

Що справді працює?

В Україні вже є підтверджені ефективні рішення. ГО "Навчай для України" спільно зі Світовим банком провели перше в країні контрольовано-рандомізоване дослідження, яке показало: додаткові безкоштовні заняття у малих групах або ж індивідуально суттєво покращують навчальні результати дітей, особливо тих, хто вже має освітні втрати. Важливу роль відіграє тьюторинговий та менторинговий підходи – коли з дитиною працюють не "над помилками", а поруч із нею, підтримують й пояснюють матеріал у її особливому темпі.

Тож освітні втрати – не вирок і не привід для паніки. Це сигнал: дитині зараз потрібні час, увага і підтримка. І коли поруч є дорослі, які готові бути союзниками, навіть найскладніші прогалини можна поступово заповнити. Бо діти вміють відновлюватися – особливо тоді, коли в них вірять.