Британська Рада підтримує регіональні ініціативи та у межах Хакатону фінансує проєкти сумами до 50 тисяч гривень. Участь у Хакатоні Активних Шкіл взяли 37 команд із Закарпатської, Донецької та Луганської областей. Команд-переможців у 2020 році було сімнадцять. Видання НУШ поділилося розповіддю з лідерками трьох команд, які виграли фінансування для своїх шкіл.
Цікаво Як працюватимуть школи з 1 вересня: основні вимоги МОН
Досвід ліцею із Закарпаття
В. о. директора Довжанського ліцею Марія Параска розповідала, що в такому проєкті і в онлайн-форматі вона та її команда брали участь вперше. У команді було шість людей – три вчительки, мама, учениця 11 класу та представниця місцевої ради. Проєкт, з яким вони прийшли на хакатон, мав на увазі "три зони". Йшлося про оформлення трьох допоміжних взаємодоповнювальних зон на шкільному подвір’ї.
Адже школа потребує додатковий простір, щоб, попри потужність навчати 770 із цього та сусідніх сіл. Аудиторій не вистачає, а тому потрібно було мислити в іншому напрямі. Тому вчителі вигадали створити такий простір.
Які це мають бути зони? Школа запланувала створити "Антитеатр-лекторій", "Експериментаніум-майданчик" та "Рекреаційну зону". Там можна буде навчатися, проводити майстер-класи, грати вистави, доглядати за рослинами, відпочивати та бавитися в ігри.
Проєкт Довжанського ліцею із Закарпаття / Фото НУШ
Загалом, участь у такому проєкті була дуже цікавою. Марія Параска згадує, як команда телефонувала в неділю ввечері в різні магазини, аби дізнатися орієнтовні ціни і скласти бюджет проєкту, а також, як два дні поспіль вони засиджувалися до опівночі за роботою.
Але вони домоглися результату та виграли. Тепер відповідно до умов хакатону, проєкт треба реалізувати до кінця вересня. Школа вже розпочала будівельні роботи й покладається на допомогу громади.
Досвід школи зі Сватового
Школа зі Сватового теж раніше брала участь у проєкті “Молода енергія громад” та виграла грант на створення телевізійної студії для учнів та учениць школи. Діти мають відеокамери, ноутбуки для монтажу та повну свобода дій. Проте їм немає де відпочити.
Тож вчителька Наталія Хольматова обрала цю стратегію для участі у Хакатоні. "Коли взимку батареї теплі, учні сидять на них. Нам захотілося облаштувати це місце", – каже вона.
Так, проєкт "DSD Zone" (Do Something Different Zone) повинен спонукати учнів та учениць спілкуватися між собою й навчати учнів відпочивати якісно. Пані Наталія переймається, що через ґаджети діти не бачать одне одного, не вміють висловлювати свої думки та проявляти повагу. Тому вона хоче запропонувати дітям спортивні активності та різноманітні ігри в облаштованому просторі у вестибюлі.
Читайте також Нове меню та сучасні їдальні: Кабмін схвалив реформу харчування в школах
Школа зізнається, що цей хакатон для них видався непростим. Хоч карантин та дистанційне навчання спонукали вчителів опановувати нові програми, але з Microsoft Team й Miro команда зіткнулася вперше на Хакатоні.
Наталія каже, що перші два дні вони були дуже втомлені. Вони думали: "Хочеться не здатися, щоби досягнути мети”. Здатися ми не можемо, бо хто, як не ми? З цим відчуттям ми йшли впевнено". І перемогли.
Досвід школи з Добропілля
Вчителька англійської Тетяна Мамкіна з Добропільської спеціалізованої школи №4 разом із двома батьками стала командою, яка теж здобула перемогу на Хакатоні.
Проєкт "Публічний мультифункціональний простір "Клуб.Ок" планував облаштувати для батьків учнівства, сусідів району та громади загалом місце, де вони могли би проводити разом час.
Проєкт Добропільської школи / Фото НУШ
"Простір перед школою не повністю забетонований, у нас там уже є кілька дерев. Ми вирішили озеленити його, поставити лавки, столи для настільних ігор та сцену", – додає вчителька. Команда навіть попередньо домовилася щодо занять йогою та фітнесом: тренери проводитимуть їх на волонтерських засадах.
З такою ідеєю та підтримкою з боку адміністрації школи команда прийшла на Хакатон. Потім цю ідею вони з менторами та експертами почали розвивати і це допомогло їм виграти.
Одразу ж після оголошення переможців хакатону пані Тетяна з командою обдзвонили колег, поділилися новиною з батьками учнів, сусідами та громадою – “з тими, хто розуміють користь простору”. Вся громада готова долучитися, аби встигнути реалізувати його до кінця вересня.