Під олігархами захитається все, – ексклюзивне інтерв'ю з Арестовичем про санкції РНБО

Речник української делегації у Тристоронній контактній групі Олексій Арестович розповів 24 каналу про все детальніше.

Про що мовиться Канали Zik, 112 і Newsone припинили мовлення через санкції: фотодоказ

Про санкції РНБО

Вишенькою на торті засідання РНБО, яке відбулось 19 березня, стало рішення про санкції проти президента-втікача Віктора Януковича, Миколи Азарова та інших його поплічників. Чи очікувано це та що буде далі?

Те, що відбувається – це системно та послідовно. Почалося все з закриття 3 телеканалів (які пов`язують з Віктором Медведчуком – 24 канал). Це була перша інформаційна бомба.

Зараз ми працюємо не в режимі інформаційної бомби, а в режимі сталої системної політики. Вона полягає в тому, що, як сказав президент у своєму відеозверненні, Україні дає здачі. Він додав, що ми ізолюємо усіх, хто намагається загрожувати нашій незалежності.

Як би не намагалися політичні противники України казати, що це наступ на свободу слова чи інвестиційну привабливість України – це не так. Це послідовні дії щодо захисту безпеки і оборони.

Нам докоряли, мовляв, санкції ввели, а доказів щодо телеканалів не було. Потім ті самі ж люди запитують, чому досі не введено. Користуючись нагодою, скажу – тому що має бути підстава.

РНБО – колективний відповідальний орган. Він діє послідовно, застосовуючи оперативні заходи, які здійснюють спецслужби, правоохоронні органи. Коли є достатньо інформації для того, щоб запровадити санкції – їх вводять.

Щодо інформування суспільства, то воно не може відбуватися в тому об'ємі, який є в РНБО. Річ у тім, що багато чого там відбувається таємно.

Олексій Арестович у "Перехресному допиті" / Фото 24 канал

Олексій Данілов зазвичай наприкінці брифінгу каже, що журналісти можуть поставити свої запитання, а потім відповідає, що вже все сказав.

Дозвольте зазначити, що в РНБО представлене вище військово-політичне керівництво України. Зловживання унеможливлюються тим, що різні особи з різним політичним забарвленням приймають колективне рішення на користь України. Це працююча схема, орган – і добре, що він працює.

"Перхресний допит" з Олексієм Арестовичем: дивіться відео – 1 частина

Чи немає у вас такого відчуття, що засідання РНБО з кожним тижнем стають все менш цікавими та ефективними. Після справді потужних санкцій проти телеканалів, пов'язаних з Медведчуком, ми бачимо, що сьогодні ввели санкції проти втікачів. Що ще можна їм закинути? В чому ідея взагалі цих санкцій проти Януковича і його оточення?

Все дуже просто. Засідання РНБО – це не серіал, він не має бути цікавим, медійним – він має бути ефективним щодо обмеження тих, хто загрожує національній безпеці України.

При попередниках позиви, які були підставою для міжнародних органів запровадити санкції на втікачів, були сформовані так, що зараз ці санкції знімають. Доступ до майна та вкрадених грошей повертається. Завжди казали: "А чому ж Україна не вводить?". Ось, ввела.

Введення санкцій проти втікачів – це не маловажлива річ. Однак головне в сьогоднішньому рішенні РНБО – це прийняте рішення переглянути весь доступ до надр України, який не здійснювався за 30 років незалежності.

Хто і як "розбазарював" українські надра? Кому і як надавалися? Це новина №1. На мій погляд, вона сенсаційна.

Я не можу пригадати історичних прикладів, коли переглядалася вся політика надання доступу до національних багатств. Запущений механізм – це достатня сенсація.

Після цього можуть оголосити перегляд належності енергодобуваючих та енергорозподільчих компаній. Ми розуміємо, що під так званими олігархами захитається геть все. Це вже справжня боротьба з олігархією, яка декларувалася на рівні президента України.

Про знищення старої системи

В мене таке відчуття, що ми постійно оглядаємося назад. Коли ми будемо дивитися вперед?

Щоб йти вперед, треба розібратися з тим, що залишилось позаду. Якщо залишити неправомірні схеми щодо бюджету, національних надр і так далі – просуватися вперед буде дуже складно.

Перед нами стоїть завдання. Є стара система – 2 слова з великих букв. Вона декларується як головне завдання. Президент прийшов і був обраний народом для того, щоб здолати цю стару тіньову систему, яка експлуатує політику, економіку. Якщо цього не здолати, то головний вектор – побудувати прозоре суспільство – не відбудеться.

Арестович сказав, чому Україна озирається назад / Фото "Апостроф"

Тому будують прозоре суспільство, цифрову державу, а водночас долають схеми, які є. Це відбувається через РНБО, тому що це орган, який опікується національною безпекою України, а схеми так зроблені, що вони просто зараз загрожують безпеці.

Є в юриспруденції таке поняття "злочин, що триває". Це він, навіть якщо він розпочався у 1991 році – це злочин, що триває 30 років. Цьому треба покласти край, інакше не буде прозорого суспільства, яке деклароване президентством Зеленського.

Ми згадали про те, що наші європейські партнери наклали санкції на Януковича, Азарова та інших. Тепер знімають, бо не довели, що ті винні. Чи не буде так у нас? Чи не зупинимось ми в судах, коли треба буде довести, що вони винні?

Закон про санкції написаний так, що навіть якщо ризики національній безпеці існують – можна вже вводити санкції, не чекаючи рішення суду. Пряма аналогія така: рішення суду ще немає, але злочинці грабують магазин на наших очах. Що ми маємо з цим робити? Чекати рішення суду?

Знімати на відео, як це останнім часом відбувається.

Держава не збирається знімати це на відео. Вона, грубо кажучи, викликає поліцію і заарештовує, а потім хай суд це з'ясовує. Україна, яка багато років цього не робила, почала вже дбати за національні інтереси, кусатися і казати, що так більше не буде.

До теми Зеленський пообіцяв заробіток з надр для всіх українських дітей

Повірте, там достатньо людей з юридичною підготовкою, які можуть прорахувати і політичні, і міжнародні, і внутрішні наслідки для того, щоб зважити за і проти та діяти згідно з законом, знищуючи тіньові схеми.

Про загострення на фронті

Ще одне питання, яке було підв'язано до рішення РНБО – це загострення на Донбасі. Внаслідок ворожого обстрілу загинув військовослужбовець. Тут питання, що спровокувало?

Треба ставити питання ширше. 22 липня 2020 року в рамках Тристоронньої контактної групи підписали угоду про режим припинення вогню. Ніхто не вірив, що воно спрацює. Однак 6 місяців ми протрималися.

З Нового року знову з'явилась тенденція загострення на фронті, яке ми розцінюємо як елемент тиску на ТКГ, військово-політичне керівництво України та народ. Хочуть, щоб ми порушували червоні лінії, просувалися.

Щодо політичної частини ми казали до ОБСЄ і Росії: "Якщо немає тиші, стріляють і вбивають, про які просування будь-куди може мовитися?". Головна умова всіх домовленостей, які існують з 2014 року, а також успішного переговорного процесу – стале припинення вогню.

Вчора (18 березня – 24 канал) було засідання в нормандському форматі на рівні політичних радників. Глава Офісу Президента Андрій Єрмак закликав провести позачергове засідання підгрупи з безпеки і ще раз запевнити, що ми дотримуємося режиму припинення вогню і всіх угод. Воно мало відбутися 19 березня.

Росіяни сказали, що існуючих механізмів достатньо, тож не бачать сенсу проводити це засідання. Подивимося, як це конкретно проявиться на фронті, тому що 18 березня всі декларували, що треба припинити вогонь: російська сторона, французи, німці і ми. Також говорили про повернення до повного всеосяжного режиму тиші, а не з періодичними його порушеннями.

Саме про це мовиться. Чи означає це, що дотримання Україною режиму припинення вогню – це заборона українським солдатам стріляти у відповідь в російсько-терористичні війська?

Ні, це не так. Є так званий пункт в цих домовленостях, який дозволяє відкривати вогонь, якщо командування вирішило, що це необхідно за тактичної ситуації.

Зверніть увагу Росія пропонує заборонити українським бійцям самим стріляти у відповідь

Командування в Києві, чи командири на місцях, на передовій?

Командири відповідного рівня – це за коментарями треба до Генерального штабу, до головнокомандування Збройних сил України.

Тож група не зібралася?

Не зібралася. Я так розумію, що росіяни просто дали зрозуміти, що їм цілком достатньо тих домовленостей, які існують. Вони не бачать необхідності їх ще раз підтверджувати. Річ не у тім, зібралися чи ні. Стріляють чи не стріляють – ось у чому справа.

Про ставлення Росії до переговорного процесу

Як ви думаєте, якою є і буде відповідь Кремля та особисто Путіна на Донбасі після того, як у його кума Медведчука в Україні вирвали інформаційне жало – телеканали. Як помститься Росія?

Подивимося. Тут не треба гадати, а треба дивитися, що вони роблять. Що я бачив під час засідань ТКГ і засідань політичних радників – Росія не виходить з перемовного процесу. Їм потрібно це, вони взагалі жахаються цієї перспективи, як тільки з'являється найменший натяк.

Наприклад, коли вони в політичну підгрупу ввели Майю Пирогову, яка засуджена в Україні заочно за терористичну діяльність. Українська делегація, аби краще порозмірковувати, вийшла на декілька хвилин, російська сторона дуже жваво це обговорювала. Вони сказали: "Все, ніякої Майї, продовжуємо перемовини". Було зрозуміло, що їм це потрібно.

А чому? Маніпулювати нами?

Маніпулювати нами, спробувати маніпулювати Францією, Німеччиною, Сполученими Штатами. Однак якщо вони вийдуть, це однозначно найгірший варіант для них, тому що буде мовитися вже не про збереження санкцій, а про посилення.

Зважаючи на останні тенденції в російсько-американських відносинах, це взагалі загроза №1. Байден назвав Путіна вбивцею, а це вже не холодна, а крижана війна. І вони це чудово знають.

Я вважаю, однією з причин, чому вони ведуть перемовини, є спроба зняти з себе санкції. Однак наражатися на новий санкційний тиск або подальшу дипломатичну ізоляцію вони точно не збираються. Це видно навіть в реакціях цих людей, коли за ними спостерігаєш через екран.

Поки не видно, щоб вони виходили з цього процесу. І в подальшій ескалації вони не дуже зацікавлені. Я думаю, що подражнити нас, створити відповідний емоційний фон – це так. Зробити це елементом тиску.

Як останнім часом всі говорять, що завтра почнуть бомбити Київ – це просто нагнітання, тому що до кінця березня мають бути представлені ці кластери – пропозиція Франції і Німеччини щодо подальшого врегулювання конфлікту. І от вони (Росія – 24 канал), як я розумію, хочуть зайняти стабільну перемовну позицію.

Маю одну вашу цитату: "Путін воює не за бізнес. Україна не розуміє, чи послуговується Росія, коли воює з Україною. Цей конфлікт ніколи не закінчиться, бо він – за спадщину Київської Русі".

Це правда, але питання в тому, як саме перебігає цей конфлікт. У держави є 4 інструменти:

• військовий;
• дипломатичний;
• інформаційний;
• економічний.

Я думаю, що протистояння з Росією – питання найближчих 10 – 15 років щонайменше. Можливо, більше. Однак воно може не відбуватися військовим шляхом. За кожним пострілом стає перспектива загибелі українського військовослужбовця або громадянина України – мирного мешканця.

Наша влада – президент Зеленський, глава Офісу Президента, Міністерства закордонних справ, вся РНБО і так далі – вони розуміють перспективи того, що відбувається в російсько-українських відносинах. Бог послав сусіда, називається.

Однак ми можемо протистояти, використовуючи дипломатичну, інформаційну, економічну силу. У такий спосіб відстоювати наші національні інтереси, протидіяти російському впливу на нас, гібридним загрозам, не втрачаючи військовослужбовців.

Це перемир'я, яке ми досягли, воно тривало 6 місяців і показало, що це можливо. Мало хто вірив. Зараз питання в тому, щоб всі повернулися до повного і всеосяжного припинення режиму вогню. Тим паче, що певні підстави для цього є. Я не скажу, що цього буде легко досягнути і це вдасться, але є підстави, і ми намагаємося їх використати.

18 березня Дмитро Козак – уповноважений представник президента Росії – сказав: "Так, ми ще раз підтверджуємо, що режим має зберігатися. Ніякої стрілянини не має бути. Готові приймати відповідні заходи".

Варто прочитати Перед Великоднем: Україна ініціює розблокування КПВВ та розмінування на Донбасі

Тобто, все, що відбувалося зранку, 19 березня, це провокація?

Ми не можемо виключати 2 речі.

• Перша гіпотеза, що вони грають гру, а насправді віддають накази стріляти. Може бути і таке.
• Друга – просто не дійшов наказ до виконавців. Можливо, це ексцес виконавців.

Ті, хто стояли з тієї сторони на позиціях, не чули, що казав Козак?

Просто російські снайпери говорять: "Ну, Козак казав, а насправді українці вбили нашого, давай помстимося".

Про справу вагнерівців та скандал з нецензурною лайкою Арестовича у соцмережі – читайте у 2 частині "Перехресного допиту" вже згодом.