Чому ця справа може призвести до ревізії банкопаду 2014-2016 років та чому її називають загрозою національній безпеці – розбирався 24 канал.

Зверніть увагу Депозити в Україні 2020: яка дохідність та що робити, якщо банк збанкрутував

Насправді – це сталось не раптово. Ця справа слухається в Конституційному суді ще з 2016 року.

Як нагадав 24 каналу кандидат економічних наук Олександр Хмелевський, подання надійшло від Верховного суду України.

"В судах України ще з 2015 розглядаються справи вкладників та власників збанкрутілих банків, які втратили свої кошти. На даний момент винесення рішення за цими справами до оголошення рішення Конституційного суду призупинено", — сказав він.

КСУ розглядає два положення закону про систему гарантування вкладів, який був прийнятий у 2012 році. Зокрема, передача функції ліквідації банків від Нацбанку до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) та питання черговості та порядку задоволення вимог до банку.

Що це – загроза фінансовій безпеці країни. КСУ може визнати існування Фонду гарантування вкладів фізосіб неконституційним і перекреслити всю проведену за п’ять років Фондом роботу.

Фонд навіть попросив Володимира Зеленського скликати з цього питання Раду національної безпеки й оборони України, оскільки виникла фінансова загроза державі.

Голова Фонду гарантування вкладів Світлана Рекрут зазначила, що у разі визнання закону неконституційним, з’явиться прецедент, який:

  • унеможливить вивід неплатоспроможних банків з ринку і задоволення вимог вкладників та інших кредиторів таких банків;
  • скасує вимоги до пов’язаних з неплатоспроможними банками осіб щодо відшкодування шкоди (збитку) банку і його кредиторам;
  • унеможливить виконання Україною взятих на себе зобов’язань у рамках діючих міжнародних програм і меморандумів.

Крім цього, за ї словами, після цього постане питання легітимності прийнятих Фондом рішень з дня прийняття закону, в тому числі по АТ КБ "Приватбанк".

Зверніть увагу Конституційний Суд поновив справу про націоналізацію "Приватбанку": її ще можуть скасувати

При цьому, як пояснив 24 каналу член правління Асоціації правників України, старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий, здебільшого побоювання директора-розпорядника ФГВФО Світлани Рекрут у листі адресованому Президентові України є обґрунтованими. Однак сам факт розгляду Конституційним Судом України подання щодо конституційності Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не є аж настільки загрозливим.

Цілком. У його практиці уже були подібні рішення, коли суд займав позицію про необхідність неухильного дотримання Верховною Радою та Президентом України конституційних повноважень під час створення та формування органів державної влади. Зокрема, ідеться про рішення Конституційного суду у справі про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

За словами Хорунжого, до закону є питання в частині статусу Фонду. "Значна частина функцій та повноважень якого дійсно може бути розцінена як владні та управлінські, що означатиме, що ФГВФО є органом державної влади. В такому випадку, враховуючи, що ФГВФО не є конституційним органом, його повноваження можуть здійснюватись або Національним банком України, або відповідним державним органом, який входить складу уряду", – сказав він.

Крім цього, в правничій спільноті останнім часом нерідко можна почути точку зору про те, що процедури банкрутства банків слід взагалі передати у судову площину.

"У зв’язку з цим, шанс того, що Судом може бути ухвалено рішення про визнання положень Закону про ФГВФО неконституційним існує та є більшим за математичну похибку", - пояснив юрист.

Все залежить від того, яке саме рішення прийме суд. Варіантів, за прогнозами Хорунжого є чимало. Від абсолютно нейтральних до хаосу і паніки на ринку.

Як наголосив юрист, у разі визнання судом окремих положень Закону про ФГВФО неконституційними, вони не втратять законної сили заднім числом. Відтак, говорити про те, що "банкопад 2014-2018 років скасовується" не варто.

Про який банкопад ідеться?

Після Революції Гідності нове керівництво Національного банку України провів очищення банківської системи. Під цей процес потрапили банки більшості українських олігархів. До початку 2017 року тимчасова адміністрація була введена у більш ніж 80 банків, які не змогли провести докапіталізацію, виявилися неплатоспроможними, або ж були активними учасниками неформальної економіки.

За даними Фонду гарантування вкладів, від 2014 року під його "опіку" передали 81 неплатоспроможний банк: по 33 банки у 2014-2015 роках і 15 - у 2016-му. Якщо врахувати, що на початок 2014 року в Україні було 178 банків, то вихід із ринку понад 80 кредитних установ – це дуже багато.

У результаті банкопаду, Фонд гарантування став учасником приблизно 15 000 судових процесів, які пов’язані із банками-банкрутами.

Але. Якщо Фонд визанють неконституційним, це може вважатися виключною обставиною. Яка є приводом для перегляду всіх судових розглядів, де бере участь неконституційна структура. Це може означати сотні, сотні і сотні нових судів. Тому що розглядів було багато і судових рішень було винесено чимало.

Вони стосуються як законності банкрутства банків, так і справ по яким з власників банку стягуються кошти за доведення банку до банкрутства, спорів про повернення майна банкам або вкладникам чи позичальникам, тощо. Ціна таких позовів – мільярди гривень,
– наголосив Хорунжий.

Окремо наголоисмо: у такому разі, рішення, що виносились по Привату, можуть бути переглянуті судом у порядку такого виключного провадження.

Юрист також зазначив, що Конституційний Суд в своїх рішеннях почав використовувати відкладальну умову визнання неконстиційними (а отже – нечинними) законів, зокрема, коли закон, положення якого визнаються неконстиційними, застосовувався протягом тривалого часу. Мета – приведення закону у відповідність до вимог Конституції.

Якщо цього разу суд також використає відкладальну умову, то парламент матиме час привести закон про Фонд гарантування вкладів фізосіб у відповідність до Конституції та рішення суду.

Припустимо, суд вкаже, що ФГВФО не може здійснювати окремі повноваження, оскільки Фонд не є органом державної влади. Відтак, такі функції можуть виконуватись НБУ чи органом виконавчої влади. Якщо суд використає відкладальну умову, парламент матиме можливість протягом цього часу внести відповідні зміни до закону про ФГВФО і виправити можливу помилку,
– пояснив юрист.

Внесення відповідних змін ускладнить або й унеможливить перегляд винесених в процедурі банкрутства банків судових рішень в порядку виключного провадження. Відповідне законодавче повноваження, яким керувався ФГВФО не ставиться судом під сумнів, спірним є лише суб’єкт, який приймав відповідне рішення. А оскільки на момент прийняття відповідного рішення, ФГВФО мав відповідні права, отож і рішення не протирічить законодавству.

Тому що найгірший сценарій існує та лишається актуальним. При чому, якщо події розгортатимуться за цим сценарієм – погано буде всім.

Якщо Конституційний суд визнає закон неконституційним без відкладальної умови і Верховна Рада не матиме можливості привести законодавство у відповідність до Конституції, погано буде всім. І ринку, і вкладникам, і судовій системі.

Тоді дійсно, на ринок чекає хаос. Знищується уся система гарантування вкладів фізичних осіб. Відповідно, заморожуються процедури ліквідації банків, відшкодування коштів, можливого притягнення до відповідальності колишніх власників збанкрутілих фінустанов. Крім цього, самі банки-банкрути залишаться, по суті, поза законом, оскільки повноваження в ФГВФО – будуть відсутні, функціонувати як банки вони теж не зможуть, оскільки вони вже фактично не є банками та не мають відповідних ліцензій,
– пояснив Хорунжий.

При цьому, за його словами, чим довше КСУ розглядатиме цю справу (а це вже на сьогодні понад 4 роки), тим більше проблем виникатиме у правозастосуванні.

Втім, відповідно до повідомлення на сайті КСУ, суд перейшов у закритий режим засідань і більше не приймає позиції сторін. А це, як пояснили 24 каналу опитані юристи, означає, що винесення рішення стає усе ближчим.