Харківські фортифікації․ Як фіктивні "бізнесмени" гальмують кримінальні справи – розслідування

"Фірми з ознаками фіктивності отримували від Харківської ОВА підряди на будівництво фортифікацій", – новини з такими формулюваннями швидко ширились країною, коли росіяни розпочали наступ на Харківщині в травні 2024 року. Була навіть створена слідча комісія з депутатів, яка почала вивчати ці самі фортифікації, проблеми, що з ними виникли, та прорив росіян, який, ймовірно, став можливим саме тому, що ділянки не були належним чином укріплені.

По сьогоднішній день є різні відкриті кримінальні провадження, правоохоронці збирають докази, триває розслідування. І під великим питанням, чи дійде справа до кінця, оскільки "ознаки фіктивності", про які писали ЗМІ, можуть стати на заваді, аби висунути підозри конкретним особам, а не загальмувати справу на етапі збирання доказів проти "невстановленої групи осіб".

У цьому матеріалі ми вирішили дослідити детальніше те, що мільйонні підряди в Україні отримують компанії зі сумнівною структурою власності та керівниками, які навряд чи знають, як вести великий бізнес. На прикладі одного харківського "бізнесмена" та його такого ж "батька-бізнесмена" хочемо підсвітити це питання.

Отже, герой нашого матеріалу – Дмитро Кнорозов, і у всіх наявних матеріалах медіа його коротко описують одним реченням: "Директор, на якому висять борги у виконавчих провадженнях". Це незаслужено мало уваги як для людини, яка взялась за зведення укріплень, від яких залежать доля країни.

Читайте далі матеріал 24 Каналу та дізнавайтесь більше.

Новинні архіви: як бізнес заробляв на фортифікаціях

Кнорозов Дмитро Олександрович станом на початок вересня 2024 року – історичний керівник компаній ТОВ "Герц Індустрія", а також ТОВ "Сатисбуд".

Згідно з даними сервісу YouControl, викривається ось такий цікавий факт: керівником ТОВ "Герц Індустрія" Кнорозов став 7 березня. Уже 27 березня він пішов з посади, однак у той же день став керівником ТОВ "Сатисбуд", де протримався трохи довше – аж до початку серпня.

І ТОВ "Герц Індустрія", і ТОВ "Сатисбуд" – серед декількох десятків фірм, що отримали від Харківської ОВА підрядів на понад 8 мільярдів гривень на будівництво фортифікацій. Конкретно ці компанії займались постачаннмя деревини на загальну суму в понад 210 мільйонів гривень. Зокрема, ТОВ "Герц Індустрія" постачала деревину, яку потім компанія ТОВ "Проектний Альянс" використовувала для побудови фортифікацій, що не були прийняті на баланс.

Дмитро Кнорозов і його компанії, що отримували підряди від ОВА / Інфографіка 24 Каналу

Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження про розтрату та привласнення майна, у якому, зокрема, йдеться про можливе завищення цін на відповідну деревину. Схема нескладна і не нова, суть її полягала в тому, що ОВА закуповувала деревину не напряму в державних лісових господарств, а через посередників, які могли купувати деревину в інших посередників або в лісгоспів.

За версією слідства, кілька підприємств, підконтрольних одній групі осіб, купували дерево, зокрема, у ДП "Ізюмське лісове господарство" за ціною 970 гривень за кубічний метр. Йдеться про сосну від 15 до 19 сантиметрів, довжиною близько 4 метрів. А от вже ОВА могла отримувати деревину за ціною, у декілька разів вищою.

Колеги з Харківського антикорупційного центру порахували, що ціна деревини від ТОВ "Сатисбуд" могла становити 5 084 гривень за кубічний метр з огляду на те, що влада уклала договорів на поставку 19273,5 кубічного метра дерева на загальну суму в 98 мільйонів.

Водночас ціна на деревину від ТОВ "Герц Індустрія" могла становити 4 813,3 гривні. Це з урахуванням, що уклали договорів на поставку 24123,2 кубічного метра на загальну суму в 116,1 мільйона.

Як відбувалось завищення цін на деревину для фортифікацій / Інфографіка 24 Каналу

Справедливості заради згадаємо, що не лише ТОВ "Сатисбуд" і "Герц Індустрія", ймовірно, були учасниками описаної схеми. Також деревину Харківській ОВА постачали: ФОП Чаус І. О., ТОВ "АТТ БУД" та ТОВ "Деревообробне підприємство "Восход". Але оскільки ці компанії напряму ніяк не пов'язані з Кнорозовим, дозволимо їм приділити менше уваги в тексті.

Окремо наголосимо: про цю схему ми знаємо лише тому, що її вчасно виявили журналісти за допомогою судового реєстру. Згодом документи у відповідному кримінальному провадженні просто-таки зникли з ЄДРСР, що підштовхує до вкрай негативних висновків та провокує ще більше питань, відповіді на яких поки немає.

Хто такий Кнорозов: "бізнесмен" і син

Проаналізувавши відкриті джерела, важко сказати, що у Кнорозова Дмитра Олександровича була довга кар'єра в бізнесі. Як ми згадували на початку, загалом – декілька місяців у двох сумнівних компаніях на посаді нібито керівника.

Народився Кнорозов у 1998 році, тобто у 2024 році йому виповнилось 26. Щодо нього у 2021 та 2023 роках відкривали провадження про стягнення коштів. І якщо кейс за 2023 рік – про порушення правил дорожнього руху, то у 2021 році ТОВ "Українські фінансові операції" хотіла стягнути з Кнорозова понад 23,5 тисячі гривень за кредит, оформлений ще у 2018 році. Однак чоловік довів у суді, що уже погасив борг.

Ми знайшли сторінку Дмитра Кнорозова у заблокованій на території України соцмережі "Вконтакте", яку він востаннє відвідував наприкінці липня 2024 року.

Швидкий заробіток в інтернеті! Без вкладень і витрат власного часу, все, що потрібно – смартфон і вихід в інтернет. Всім охочим заробити – в особисті повідомлення,
– з таким текстом висить перший допис кількарічної давнини на сторінці.

Допис за 2019 рік міг уже б бути неактуальний, тому ми вирішили спитати Дмитра про нього. Відповіді не отримали, але зрозуміли, гортаючи стрічку, що на заробіток юнак був налаштований від ранніх років свого життя і, як зрозуміло зі соцмереж, завдяки батькові Олександру, який всіляко його підтримував.

Олександр Олександрович Кнорозов, ймовірно, батько Дмитра, дуже непересічна особистість з відповідним видом діяльності, тому про нього далі мовитиметься. Насамперед важливо, що він присутній у всіх соціальних мережах, де досить активний, але, написавши чимало повідомлень, відповіді від нього ми так і не отримали.

Чоловік називає себе фахівцем з МЛМ-бізнесу, що викликає особливу цікавість. МЛМ-бізнес або мультирівневий маркетинг – це модель продажу товарів або послуг, яка базується на створенні мережі дистриб'юторів. Учасники МЛМ не тільки продають товари або послуги, але й залучають нових людей до бізнесу, заробляючи комісію з їхніх продажів.

Пояснимо на конкретному прикладі, як працює схема:

Початковий учасник – назвемо його Петро – підписується на компанію, яка займається МЛМ, наприклад, продає косметику.

1. Петро купує набір косметики, який він може продавати іншим людям. Однак чимала сума його прибутку не з продажу товарів, а з того, що він залучає інших людей – назвемо їх Іра та Андрій – також продавати цю косметику.
2. Іра та Андрій також можуть заробляти, продаючи косметику, але, як і Петро, вони можуть залучати нових людей (наприклад, своїх друзів), щоб ті також продавали.
3. Петро заробляє комісію не тільки зі своїх продажів, але й з продажів Іри та Андрія. Іра та Андрій теж можуть отримувати комісію від продажів своїх нових учасників.

Як працює МЛМ-бізнес / Інфографіка 24 Каналу

Чим більше людей залучить Петро, а потім чим більше його підопічні залучать людей, тим більше відсотків він отримає. Загалом – це модель, що створює так звану "піраміду", де верхні учасники отримують прибуток від роботи нижніх. Ризик від такого способу заробітку грошей – очевидний, на чому наголошують юристи.

Ми поспілкувалися з Владиславом Юрчаком, юристом адвокатського об'єднання T&T Partners, докладно про теми, порушені в матеріалі.

Де-факто МЛМ можна віднести до фінансової піраміди, оскільки за "приведення друга" ти отримуєш бонуси, існують певні рівні дистрибюторів. Проте від піраміди МЛМ відрізняє те, що в МЛМ активом є товар, а не "сертифікати" чи інші нематеріальні цінності. Тобто учасники цих правовідносин купляють товар з метою перепродажу. На практиці часто йде мова про товар низької якості чи такий, що продають по завищених цінах,
– пояснив фахівець.

На сторінці Олександра Кнорозова в соцмережі LinkedIn вказано, що він керівник комерційної організації "Тієнс Україна". Ми написали запит з проханням про коментар до компанії. Там сказали, що така особа не є, і ніколи не був працівником ТОВ "Тієнс Україна". Навіть у списку клієнтів чи покупців Олександра Кнорозова не знайшли.

ТОВ "Тієнс Україна" здійснює реалізацію своєї продукції безпосередньо через сайт компанії також через агентів,
– вказано у відповіді.

Із відгуків у мережі зрозуміло, що, ймовірно, працює ТОВ "Тієнс Україна" якраз-таки за схемою МЛМ-бізнесу, продаючи харчові добавки та іншу продукцію. Ймовірно, якщо Кнорозов не був у штабі працівників, він міг працювати за агентським договором, адже це зазвичай той вид правовідносин, який притаманний подібним компаніям.

Як зрозуміло зі соцмереж і Кнорозова молодшого, і старшого, обидва чоловіки, ймовірно, не є бізнесменами такого рівня, які керують багатомільйонним заробітком на деревині для фортифікацій.

Соцмережі Олександра Кнорозова та його сина Дмитра / Промовисті скриншоти, зроблені 24 Каналом

Станом на кінець серпня 2024 року в Олександра Кнорозова є боргові зобов'язання перед "Дельта Банком" на загальну у майже 80 тисяч гривень. І, вочевидь, це не такі великі гроші для солідного підприємця, але Кнорозов старший не може погасити зобов'язання упродовж уже декількох років.

Проте загалом це не заважає йому називати себе "гуру дєнєг" та фахівцем з МЛМ-бізнесу. Соцмережі чоловіка переповнені зображеннями про "успішний успіх" та мотиваційними цитатами.

На практиці досить часто так трапляється: в МЛМ-бізнес йдуть неблагополучні люди з надією заробити гроші, однак натомість більше втрачають, аніж заробляють. Окремим елементом є реклама участі у подібних проектах, яка в основному націлена продемонструвати "успішний успіх" партнерів. Це спрямовано на створення у пересічної особи уявлення про те, що участь у компанії дасть їм змогу почати нове життя,
– наголошує юрист Юрчак.

Як ми не старалися потрапити на консультацію з МЛМ-бізнесу до Кнорозова та скористатися системою VKruguDeneg.ru, нам цього не вдалось зробити, оскільки номери телефонів, які він усюди вказує, не відповідають.

"Успішний успіх" у соцмережах Кнорозова / Скриншоти зроблені 24 Каналом

Заглохлі та зниклі кримінальні провадження

Кримінальне провадження про можливе привласнення майна під час закупівлі деревини, як ми уже знаємо, кудись зникло зі судового реєстру. Ми найшли іншу справу від Бюро економічної безпеки про можливу несплату податків відповідними фірмами. Проте і в ній немає конкретних імен – всього лише перелік компаній з формулюванням "невстановлена група осіб".

Побіжно проглянувши інформацію щодо інших будівельних фірм, насмілимось припустити, що сімейство "бізнесменів-Кнорозових" – це не єдині сумнівні керівники компаній, що зводили фортифікації на Харківщині. І це погано, бо матиме прямі наслідки безпосередньо для процесу звершення правосуддя у відповідних провадженнях.

Цілком справедливе припущення, що підозри конкретним особам не можуть оголосити через фіктивних керівників. На практиці є проблема з доведенням причетності осіб до так званих "номіналів". Зазвичай фірми-одноденки не мають прив'язки до реальних бенефіціарів та якихось слідів інших осіб,
– каже юрист Владислав Юрчак.

За словами експерта, у ході слідчих дій реально вийти на фактичних керівників сумнівних компаній. Найчастіше для підтвердження використовують результати негласних кроків. Скажімо, отримання доступу до переписок, прослуховування розмов тощо.

Чи, зрештою, правоохоронцям вдасться вийти на фактичних власників у компаніях, що будували фортифікації, – немає однозначної відповіді. Провадження про несплату податків від БЕБ було відкрито ще у березні 2024 року, але станом на початок вересня немає ні підозр конкретним особам, ні значного просування у справі, ні будь-чого іншого, що свідчило б про те, що відповідальність наздожене винних.

До того ж немає сумніву, що держава повинна робити превентивні кроки, аби уникнути подібних ситуацій в майбутньому – загальмованих та закритих кримінальних проваджень. Насамперед встановити законодавчу рамку, яка б забезпечувала висвітлення чесної структури власності з боку компаній.

Крім того, потрібно ретельніше слідкувати за бізнесом, що має намір працювати в оборонці. Як зазначають фахівці, ключовим є необхідність формування критеріїв. Скажімо, допускати до конкурсу лише ті компанії, що мають досвід подібних робіт. Або працювати лише за післяоплатою – тобто оплата вартості після завершення робіт.

У будь-якому разі, варто виходити з підходу, проголошеного головою Харківської ОВА Олегом Синєгубовим: "Мені все одно, хто там засновник, скільки їх", – адже викриття факту фіктивності компанії напочатку, зокрема через перевірку керівника, здатне зупинити падіння довжелезного ряду доміно у вигляді проблем, що можуть виникнути в майбутньому.