"Глобальне потепління": в МЗС розповіли, коли чекати на покращення відносин з Угорщиною

6 вересня 2020, 18:03
Читать новость на русском

Україна рішуче налаштована на "глобальне потепління" у відносинах з Угорщиною. Водночас у цій ситуації далеко не все залежить від офіційного Києва.

Глава МЗС України Дмитро Кулеба в інтерв'ю "Радіо Свобода" розповів про подразник, який стоїть на шляху потеплішання відносин з Будапештом.

Актуально Україна відмовила у в'їзді держсекретарю Угорщини: країни обмінялися різкими заявами

Що заважає покращенню українсько-угорських відносин

Кулеба наголосив, що для нормалізації двосторонніх відносин потрібно вирішити освітню суперечку, яка виникла через позицію Угорщини щодо українського закону про освіту.

За словами міністра, після цього можна буде говорити про:

  • співробітництво в сфері євроатлантичної інтеграції,
  • залучення інвестицій в Закарпатську область,
  • стратегічні торговельні проєкти регіонального характеру.

Для цього потрібно прибрати подразник. І ми над цим працюємо,
– наголосив глава МЗС.

Водночас на запитання, коли можна чекати вирішення суперечки між країнами, Кулеба відповів – "Не можна ставити дипломатам запитання: "Коли?". За його словами, це лише посилить позиції опонента.

Зверніть увагу! Відносини України та Угорщини напружені вже кілька років. Погіршилися вони після ухвалення восени 2017 року Верховною Радою нового закону про освіту. Як наслідок, Угорщина блокує проведення засідань Комісії Україна – НАТО.

Український закон про освіту: що не влаштовує Угорщину

У січні 2020 року Верховна Рада схвалила закон "Про повну загальну середню освіту", а 13 березня документ підписав президент. До остаточного схвалення закон зазнав найбільше правок у частині про мову, бо довелося враховувати рекомендації Венеціанської комісії.

Що передбачає закон:

  • Навчання рідною мовою у школах проводитимуть лише для корінних народів України, які не проживають у власному мовному середовищі та не мають власної держави (насамперед, це кримські татари).
  • Інші меншини, які є носіями мов Євросоюзу (румунської, угорської, польської тощо) до 5 класу можуть навчатися рідною мовою, а після – від 20% до 60% предметів викладатимуть українською.
  • Ті ж меншини, які мешкають у своєму мовному середовищі (наприклад, росіяни) з 5 класу матимуть викладання українською вже від 80% предметів.

Цікаво Про загострення ситуації на Закарпатті та чи можливий діалог з Угорщиною – інтерв'ю з Кулебою