Головні новини 1 вересня: День знань в Україні, Тихановська про Крим, Лероса виключили з фракції

Найважливіші новини України та світу за вівторок, 1 вересняі:

В Україні відзначили 1 вересня

Традиційно у перший день осені в Україні відзначають свято Першого дзвоника або ж День знань. І, хоча пандемія коронавірусу внесла свої корективи, святкування відбулося у більшості шкіл України.

Цікаво 1 вересня в школах: як політики привітали учнів з початком навчального року

Напередодні 1 вересня Міністерство охорони здоров'я разом з Міністерством освіти та науки розробили рекомендації щодо організації навчального процесу. Оскільки нововведення уряду носять передусім рекомендаційний характер, остаточне рішення щодо організації навчального процесу ухвалювали вже на місцях.

Як працюватимуть навчальні заклади з 1 вересня: головні правила

• Навчальні заклади, що розташовані у червоній зоні не можуть навчати школярів очно. Оскільки там забагато хворих, безпечніше буде наразі проводити онлайн-навчання, доки не покращиться епідемічна ситуація в місті.
• Учням 1 – 4 класів дозволено пересуватися у закладах освіти без маски чи респіратора. У помаранчевих регіонах епідеміологічної небезпеки вчителям рекомендують викладати свій предмет у захисних щитках.
• У випадку підтвердження коронавірусу у когось з учнів, весь клас повинен піти на самоізоляцію та провести відповідні заходи.
• Дозатори та антисептики повинні перебувати у закладі тільки на вході, а надалі рекомендується ретельно мити руки після кожного уроку.
• Забороняється вхід до приміщення школи батькам або іншим супроводжуючим дитини, за винятком осіб з інвалідністю.
• У кінці робочого дня обов'язково провести дезінфекцію поверхонь (дверних ручок, столів, місць для сидіння тощо).

Зверніть увагу 1 вересня в школах України: яскраві фото учнів з початку навчального року

Рекомендації щодо правил роботи освітніх закладів / Інфографіка 24 канал

Нова заява Тихановської про Крим

Опонентка Лукашенка Світлана Тихановська пояснила свою позицію щодо того, кому належить Крим. Це вже не перша заява політикині щодо окупованого Росією півострова.

Ми ж розуміємо, що існують міжнародні закони, і що Крим відійшов іншій державі всупереч цим законам,
– зазначила Тихановська.

Водночас вона додала, що у неї є завдання – розібратися з ситуацією в Білорусі. Тихановська підкреслила, що не хотіла б, аби питання про Крим роз'єднувало білорусів.

Що раніше Тихановська говорила про Крим

• Тихановська відповіла на запитання, кому належить Крим, лише з другої спроби. Раніше вона намагалась уникнути відповіді щодо цього.
• Після певної паузи Тихановська відповіла, що Крим юридично належить Україні.
• Вона також додала, що їй дуже боляче через те, що "в Україні війна, яка розділяє людей і налаштовує один проти одного". За словами Тихановської, вона виступає проти будь-якого прояву війни.

Більше про це Чий Крим: конкурентка Лукашенка з другої спроби таки відповіла на питання – відео

"Слуги народу" виключать Гео Лероса зі списку фракції

Нардепи від партії "Слуга народу" зібрали підписи за виключення з фракції депутата Гео Лероса. Він під час виступу з трибуни Верховної Ради 1 вересня відкрито розкритикував президента Володимира Зеленського.

Після свого виступу Гео Лерос у фейсбуці написав, що Зеленський начебто наказав Давиду Арахамії терміново зібрати підписи про його виключення з фракції. Нардеп додав, що президент "навіть особисто тисне на депутатів, які не погодились мене виключити".

Увага! Виключення з фракції не тягне за собою позбавлення мандату. Тобто народний депутат, якого виключили зі складу депутатської фракції, є позафракційним.

Що говорив Лерос з трибуни Ради

• На засіданні 1 вересня він відкрито виступив проти Зеленського та чинного курсу України. Нардеп заявив, що "країна рухається у прірву, але досі не з'явилося ніякої державної стратегії, бодай якогось плану на майбутнє".
• За його словами, замість обіцяного "зняття недоторканності з президента, депутатів та суддів", вразливими "зробили лише депутатів з опозиції".
• Лерос також додав, що Єрмак начебто роздає телефоном вказівки "проти кого відкривати справи, а які закривати, кого призначати на державні посади, а кого звільняти".
• Згадав він і про призначення президентом на державні посади людей без конкурсу, "екскварталівців", знайомих. А також інцидент з підпалом його авто. Він заявив, що наразі не акцентуватиме на цьому увагу, однак приймає виклик і ніколи це не пробачить.

Скандальна промова Лероса у Раді: дивіться відео

Напад на активіста, який підтримував Стерненка

В Одесі 1 вересня скоїли напад на активіста, який публічно підтримував Сергія Стерненка під час судових засідань. Інцидент трапився біля місцевого ринку "Привоз". Двоє невідомих напали на хлопця зі словами "Подобається на суди Стерненка ходити?". Активіст отримав кілька ударів по нирках.

Бандитська народна республіка в Одесі квітне вже роками. Вкотре повторю: процес проти мене – це легалізований державний терор,
– наголосив активіст.

Він вважає: все це роблять, аби залякати активістів та закрити їм роти. "Щоб перетворити нас на мовчазних і покірних рабів. Вони оголосили нам війну", – підкреслив Стерненко.

Важливо Стерненка намагалися облити під судом в Одесі: активіст оприлюднив фото виконавців замаху

Що відомо про справу Стерненка

• Активіста Сергія Стерненка тричі намагалися вбити у 2018 році. Під час першого нападу невідомі напали на активіста та побили битами. Тоді правоохоронці не знайшли винних. Державну охорону, про яку попросив Стерненко, йому не надали.
• Вже згодом відбувся другий напад. Тоді у Стерненка вистрілили з пістолета. На щастя, куля була гумовою та Сергій залишився живий.
• Стерненко зміг відбитися від нападників і під час третього нападу. Однак він смертельно поранив одного з нападників ножем, коли захищався. Через це поліція надала охорону нападникам, а не самому активісту. Водночас Стерненку висунули підозру в умисному вбивстві.
• Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на 60 діб. Це було 15 червня, а вже наступного дня – 16 червня – суд змінив адресу запобіжного заходу з військової частини в Одесі на Київ.
• Київський апеляційний суд 3 липня розглянув апеляцію на запобіжний захід активісту Сергію Стерненку. Суд залишив у силі попереднє рішення про 2 місяці цілодобового домашнього арешту.
• На захист Сергія Стерненка виступає чимало активістів, під час засідання відбулися сутички з правоохоронцями.

ВРП відмовилася відсторонити суддю Вовка

Вища рада правосуддя відмовилася відсторонити від посади голову Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка. Причина – у долучених матеріалах кримінального провадження немає доказів належного вручення Вовку повідомлення про підозру.

Крім того, він так і не отримав статус підозрюваного. Вовк заявив, що на Вищу раду правосуддя чиниться "безпрецедентний тиск", однак та "зробила те, що повинна була". Своє рішення члени Вищої ради правосуддя ухвалили 1 вересня.

Попри безпрецедентний тиск, ВРП об'єктивно підійшла до цього питання і зробила те, що повинна була зробити згідно зі законом – повернула клопотання без розгляду, оскільки підозру не було вручено належним чином,
– написав сам Вовк.

Він додав, що це не фінал історії, але "жирна кома, яка вже дозволяє поставити деякі запитання".

Що було раніше

• Вовку повідомили про підозру ще в середині липня. Сам він заперечує, що отримував підозру, оскільки був у відпустці.
• НАБУ звинувачує керівництво Окружного адмінсуду Києва, зокрема його очільника Павла Вовка, у численних порушеннях закону: у спробі узурпувати судову владу в країні, у неправосудних рішеннях на користь політичних еліт та бізнесменів.
• У суді заявили, що підозри були оголошені не за правилами. Вовк написав у фейсбуці, що перебуває в Україні й готовий прийти на допит після того, як йому передадуть повістку у законний спосіб. Аналогічну заяву зробив ОАСК щодо інших оголошених у розшук суддів.