Головні новини 15 березня: Розстріл людей у Новій Зеландії онлайн, нові санкції проти РФ

16 березня 2019, 09:02
Читать новость на русском

У Новій Зеландії невідомі відкрили вогонь у двох мечетях, внаслідок чого щонайменше 48 осіб загинули. ЄС, США та Канада запровадили нові санкції проти Росії через її агресію на Азові. Росія запропонувала 24 кандидатури, які, на її думку, можуть бути спостерігачами від Кремля під час виборів президента в Україні.

Моторошна стрілянина у Новій Зеландії

Уночі 15 березня за київським часом у двох мечетях новозеландського міста Крайстчерч невідомі відкрили вогонь. У результаті щонайменше 49 людей загинули та ще 48 зазнали поранень. За словами очевидців, на момент захоплення у мечетях залишалось 200 і 300 людей. Свідки розповіли, що бачили людей, які стікали на землі кров'ю. Загалом нападників було 4, проте наразі є відомим ім’я лише одного терориста – це 28-річний уродженець Австралії з ультраправими поглядами Брентон Таррант.

Читайте також: Теракт у Новій Зеландії: скільки загиблих та що відомо про винуватців

Зауважимо, що чоловік у мережі вів пряму трансляцію розстрілу мечеті. Також він є прихильником неонацизму та фанатіє від відеоігор. Зокрема, відомо, що поки стрілець їхав у своєму авто на місце злочину, в його салоні грала знаменита композиція Remove Kebab. Це – пісня-мем часів балканської війни та патріотичний сербський гімн. Крім того, на думку Брентона, ключовою подією, що вплинула на його рішення атакувати мечеть був теракт ісламістів у Стокгольмі 2017 року (коли вантажівка в'їхала у натовп людей, тоді загинули 5 місцевих). Він згадав 11-річну жертву Еббу Аккрлюнд, повідомивши, що мститиметься за неї.

Читайте також: Кривавий теракт у Новій Зеландії: терорист у своєму "маніфесті" згадав Україну

Нові санкції проти Кремля

США та Канада слідом за ЄС вдарили по Росії санкціями через її агресію на Азові.

Так, у список обмежень з боку ЄС потрапили російські моряки з кораблів "Смарагд", "Суздалец", "Дон" і прикордонники, які брали участь в захопленні українських моряків у Керченській протоці. Це, зокрема:

  1. Сергій Станкевич – контр-адмірал, начальник так званого прикордонного управління ФСБ Криму і Севастополя;
  2. Андрій Шеїн – капітан першого рангу, заступник начальника так званого управління берегової охорони ФСБ по Криму;
  3. Олександр Дворніков – командувач військами Південного військового округу РФ;
  4. Олексій Саляєв – командир корабля "Дон";
  5. Андрій Шипіцин – командир корабля "Смарагд";
  6. Олексій Шатохін – начальник так званої служби пункту управління ФСБ РФ у місті Керч;
  7. Руслан Ромашкін – начальник так званої служби пункту управління ФСБ РФ по Криму і Севастополю;
  8. Сергій Щербаков – командир малого протичовнового корабля ВМС РФ "Суздалец".

Отже, тепер санкційний список Європейського союзу за порушення територіальної цілісності України зараз складається зі 171 особи та 44 компанії.

Які обмеження діють проти росіян до липня 2019 року:

– бмеження доступу до первинного та вторинного ринків капіталу ЄС для 5 основних державних фінансових інститутів, їхніх контрольних дочірніх компаній, створених поза межами ЄС, а також для трьох найбільших російських енергетичних і трьох оборонних компаній;

– заборона на експорт та імпорт торгівлі зброєю;

– заборона на експорт товарів подвійного призначення для військових цілей або кінцевих споживачів у Росії;

– обмеження доступу Росії до деяких чутливих технологій і послуг, які можуть бути використані для видобутку й розвідки нафти.

Читайте також: Справа "податківців Клименка" і до чого тут Гладковський

У американському ж списку фігурують чотири російських чиновників, які були причетні до нападу у Керченській протоці. Загалом сюди загриміли:

  • Геннадій Медведєв, заступника директора прикордонної служби Федеральної служби безпеки Росії;
  • Сергій Станкевич, начальник прикордонної служби Федеральної служби безпеки Росії;
  • Андрій Шеїн, заступник начальника прикордонної служби та начальник відділу берегової охорони Федеральної служби безпеки Росії.
  • Руслан Ромашкін, начальника пункту управління командуванням Федеральної служби безпеки Російської Федерації для Республіки Крим та Севастополя.

Також у списку санкцій є шість російських оборонних компаній із діяльністю та в Криму. Деякі з яких незаконно привласнили українські державні активи для надання послуг російським військовим:

  • Ярославський суднобудівний завод, який будував судна для російської для ФСБ і Міністерства оборони Росії;
  • Зеленодольський завод суднобудівного заводу ім. Горького – один з найбільших виробників суден у Росії, випускає для російського флоту фрегати і корвети.
  • АТ "Концерн Океанприбор" – виробник гідроакустичного обладнання та поставляє комплектуючі для ВМФ Росії.
  • ПАТ "Звєзда" – постачальник дизельних двигунів для ВМФ Росії.
  • АТ "Завод Фіолент" – виробник електроніки у Криму, що поставляє деталі для використання в російській військовій техніці. Фіолент був незаконно відібранийй Російською Федерацією після анексії Криму в 2014 році.
  • "Судокомпозит" – кримський виробник оборонних компонентів, що постачаються для російського військового використання. Був незаконно відібраний Російською Федерацією після анексії Криму.
  • ТОВ "СК Консоль-Строй ЛТД" – одна з найбільших будівельних компаній Криму.
  • ТОВ "Нові проекти" – має ліцензії на проведення геологічних досліджень, розвідку та видобуток сировинних вуглеводневих матеріалів у Чорному морі.

Список санкцій від ЄС дещо відрізняються. Окрім Медведєва, Шеїна, Ромашкіна та Станкевича туди потрапили:

  • Олександр Дворніков – командувач військами Південного військового округу РФ;
  • Олексій Саляєв – командир корабля "Дон";
  • Андрій Шипіцин – командир корабля "Смарагд";
  • Олексій Шатохін – начальник так званої служби пункту управління ФСБ РФ у місті Керч;
  • Сергій Щербаков – командир малого протичовнового корабля ВМС РФ "Суздалец".

Тепер санкційний список Європейського союзу за порушення територіальної цілісності України зараз складається зі 171 особи і 44 компаній.

Читайте також: Що не так зі статутом ПЦУ та чому його потрібно змінити: пояснення Філарета

Росія запропонувала спостерігачів на виборах в Україні

Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ надіслало до українського ЦВК список кандидатів у спостерігачі за виборами президента України. Тут є й 24 кандидатури, запропоновані Росією.

Минулого тижня набув чинності закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо спостереження за виборчим процесом в Україні". Він забороняє представникам РФ бути спостерігачами на українських виборах.

Росія запропонувала 14 кандидатур для участі в короткостроковій місії БДІПЛ ОБСЄ. Раніше двох росіян було виключено зі списку довгострокових спостерігачів на українських виборах через відмову Києва акредитувати їх. Пізніше Міністерство закордонних справ Росії передумало направляти спостерігачів РФ на вибори президента України.

Чому Україна не прийматиме заявку російських спостерігачів? Через своїх спостерігачів Росія буде намагатися вплинути на українців під час виборів. 9 січня глава МЗС України Павло Клімкін заявив про те, що Україна не буде приймати заявки про реєстрацію російських спостерігачів на президентські вибори, які відбудуться весною. За його словами, це необхідний крок, адже йдеться про представників країни-агресора. Українська сторона вже надіслала офіційне звернення до Бюро з демократії і прав людини ОБСЄ, в якому пояснила, чому на президентські вибори не можна допускати представників РФ.

У відповідь на це, посольство РФ заявило, що таке рішення нібито суперечить нормам міжнародного права та офіційній позиції Києва в прихильності демократичним цінностям, включаючи організацію та проведення прозорих виборів.

7 лютого Верховна Рада проголосувала за основу і в цілому за зміни до закону про спостереження за виборчим процесом, який забороняє спостерігачам Росії брати участі у президентських та парламентських виборах в Україні.

Читайте також: "Нацкорпус" готує масштабну акцію на Майдані: у США попередили про можливе насильство

Які продукти не можна довго зберігати в морозилці: перелік

Продукти у морозильній камері не псуються, проте категорично не можна зберігати їх там довгий час. Найчастіше у морозилці продукти втрачають свої корисні властивості, тому знижується їх якість. Мовиться про так зване глибоке заморожування – за температури нижче ніж 17 градусів.

Скільки часу можна зберігати різні продукти в морозилці?

Серед продуктів, які не можна довго зберігати в замороженому вигляді – м'ясо, риба і консервовані морепродукти.

Свинину в морозильній камері краще зберігати до одного року. Курятину, індичку, а також яловичину трохи менше - дев'ять місяців. А ось фарш слід використовувати протягом чотирьох місяців.


Скільки часу можна зберігати м'ясо в морозилці //Українська правда. Життя

Нежирну рибу можна тримати півроку, а жирну – вдвічі менше. Консервовані морепродукти варто вживати до місяця.


Скільки часу можна зберігати морепродукти в морозилці //Українська правда. Життя

Окрім того, масло можна тримати замороженим до дев'яти місяців, молоко – шість місяців, морозиво – до двох місяців, а сир щонайбільше місяць.


Скільки часу можна зберігати яйця та молочні продукти в морозилці //Українська правда. Життя

Водночас, у холодильнику можна зберігати овочі, які не втратять своїх корисних властивостей навіть протягом року після заморозки. Стільки ж часу можуть зберігатися і фрукти. Проте, цитрусові можуть лежати у морозилці не більше трьох місяців.


Скільки часу можна зберігати овочі та фрукти в морозилці //Українська правда. Життя