Гра на пониження: причини і наслідки падіння гривні

Штучна девальвація і небажання експортерів заводити виручку на ринок

За два тижні нового 2017 року гривня різко "просіла" у порівнянні з твердими валютами. Лише за одну добу курс національної валюти на міжбанку впав майже на гривню проти долара і євро. В Нацбанку швидко знайшли пояснення: падіння ділової активності на початку року – це норма. Ще одна причина – новорічні свята, які теж впливають на курс. Водночас, за словами економічного експерта Андрія Новака, девальвація гривні штучна. Це результат продовження спекуляцій на валютному ринку, і головним провокатором виступає Нацбанк.

Нацбанк свідомо провокує падіння курсу гривні?

Крім того, говорить експерт, справа зовсім не в новорічних святах. Навпаки – свята повинні були викликати зворотну тенденцію на зміцнення гривні. Через різке падіння рівня доходів переважної кількості українців більшість проводить свята дома. Для цього потрібна гривня, а не долар, і люди здають свої заощадження.

Вже більше року немає економічних причин для девальвації. Зокрема, через велику зовнішню фінансову підтримку, яку Україна отримує з різних джерел: від МВФ, Світового банку, ЄБРР, Європейського інвестиційного банку. Крім того, за підсумками 2016 року населення продало на 2,5 мільярда доларів більше, ніж купило. Тобто немає підвищеного попиту на іноземну валюту. НБУ при цьому майже щомісяця знаходить нові аргументації і пояснення, чому девальвує гривня,
– зауважив Новак.

На думку директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, нинішні курсові коливання гривні пов’язані з кількома факторами. Частково вони обґрунтовані незрозумілою долею подальшої співпраці України з МВФ. Також впливає ситуація з "Приватбанком" і прорахунками Нацбанку.

"Коли ринок живе в очікуванні девальвації гривні, моментально експортери знижують своє бажання заводити валютну виручку на територію України. Вони її притримують, щоб потім продати за вищим курсом", – говорить Устенко.

На курс, вважає експерт, могла вплинути і націоналізація "Приватбанку". Велика кількість його вкладників стали знімати депозити в гривнях і конвертувати їх у валюту, чим могли створити тимчасовий тиск на курс.

Втім, на думку Олега Устенка, НБУ робить тактичні прорахунки, що і викликало падіння гривні. Наприклад, НБУ скуповує валюту замість того, щоб дати ринку можливість заспокоїтися і стабілізувати валютний курс.

Нацбанк не діяв, коли у нього на руках була додаткова валюта. Регулятор її не викинув на ринок, щоб згладити коливання. Адже головне, чого хоче ринок – передбачуваності. Такими діями НБУ передбачуваність йому точно не додає,
– наголосив експерт.

В свою чергу Андрій Новак зауважує: як в 2016 році, так і в 2017-му йде штучна девальвація, яку реалізує уряд разом з НБУ, щоб убити двох зайців. По-перше, досягнути інфляційного ефекту, завдяки чому і наповнюється номінально Державний і місцевий бюджети. По-друге, задовольняються апетити експортерів – вони ж головні фінансово-промислові групи і власники парламентських політичних сил. Це відбувається за рахунок як простих громадян, так і тих підприємств, які не є експортерами. А їх переважна більшість.

Українцям потрібно звикати до нового курсу?

Яким буде курс у 2017 році, спрогнозувати практично неможливо. За словами Андрія Новака, ми не знаємо, чи буде НБУ реагувати на цю ситуацію, чи ні. Якщо буде – то як і коли? Те, що НБУ називає стратегією плаваючого курсу – це якраз самоусунення від курсової політики.

Будь-які прогнози будуть необ’єктивними і непрофесійними. Ми можемо тільки фантазувати: і до 30 гривень за долар, і до 20. Але це не більше, ніж фантазії. Єдиний орієнтир – прогноз курсу на 2017 рік, закладений у Держбюджеті – 27,2 за долар. Але він дуже умовний. Приміром, в бюджеті на 2016 рік був закладений курс 24,1-24,4 гривні за долар. Але за підсумками ми мали набагато вищий курс,
– наголосив експерт.

Минулого четверга, коли курс гривні різко впав, на чорному ринку долар продавали за 29 гривень. На вихідних НБУ трохи укріпило гривню – до 27,66 за долар. На неофіційному ринку в понеділок долар продають за 28,8. Однак більше бажаючих продати долар, ніж його купити. Це підтверджує тенденцію на зменшення попиту на долар серед населення через подальше падіння рівня життя.

Раніше в критичні періоди населення могло купити на два мільярд доларів більше, ніж продати. А в 2016 році українці продали на 2,5 мільярда доларів більше. Це свідчить про те, що населення не є вже гравцем на цьому ринку. У нього немає запасу міцності. Українці продають валюту, щоб зводити кінці з кінцями: платити більш високі тарифи, вартість продуктів харчування тощо,
– наголосив Олег Устенко.

Українці добре пам’ятають 2015 рік, коли протягом кількох днів курс гривні впав до 30,1 за долар, а на чорному ринку долар купували майже по 40 гривень. Але сьогодні, судячи із статистики, переважна більшість громадян намагається вижити, тому продає валюту.

Своїми діями НБУ і уряд повністю підривають довіру до гривні

На думку Олега Устенка, українцям треба звикати до нових реалій і того, що курс гривні до долара в середньостроковій перспективі буде витриманий у коридорі 30 гривень. Але подальша доля гривні, вважає економічний експерт, багато в чому залежить від проведення українською владою реформ, що дозволить залучати міжнародні інвестиції.

Немає реформ – немає співпраці з МВФ та іншими фінансовими інституціями. Тоді основна альтернатива – зменшувати обсяги золотовалютних резервів. Це дозволить підтримувати курс гривні. Але ціною зменшення золотовалютних резервів, які тільки на перший погляд здаються великими – трохи менше 15,5 мільярда доларів. Ця величина потребує постійного поповнення, тому що вона перекриває близько трьох місяців імпорту,
– підкреслює Олег Устенко.

Як зберегти свої заощадження?

Українці знову потрапили в пастку і опинилися перед дилемою: як уберегти свої заощадження? Якщо раніше після певного підвищення цін перед новим роком вони знижувалися по завершенню свят, то нині все навпаки. Головний показник – ціна "борщового набору" зросла на 5%. Падіння гривні одразу призвело до підвищення ціни на бензин, оскільки його здебільшого закуповують за валюту. Відповідно, підвищилися ціни на товари першої необхідності, зокрема, на молочні продукти. Експерти не виключаються подорожчання хліба.

Девальвація гривні викличе подорожчання усієї імпортної продукції. Що робити в цій ситуації – важко сказати. Як зазначає Андрій Новак, довіряти банківській системі України, щоб уберегти заощадження від зниження курсу гривні, сьогодні, на жаль, не можна.

Нацбанк свідомо працює на розвал банківської системи України. Це зрозуміло по "банкопаду", по зростаючій частці російського банківського капіталу, який після Євромайдану тільки збільшується. По тому, що обвалили навіть колись здорові банки – "Хрещатик" і "Приватбанк" і по ситуації на валютному ринку,
– переконаний Новак.

Один із варіантів збереження заощаджень – вкласти в нерухомість або землю

Тому, вважає експерт, якщо врахувати подальше знецінення гривні, то в таких умовах українцям, в яких є заощадження, треба або міняти гроші на тверді валюти, або купувати товари.

Тут все залежить від фінансових можливостей. Вигідно вкладати гроші в нерухомість і землю. Ціни на ці активи мінімальні, оскільки Україна фактично знаходиться в стадії війни. Коли війна закінчиться, ці активи зростуть у ціні. На нерухомість потрібні більші гроші, а от на шість соток земельної ділянки може вистачити багатьом,
– вважає Андрій Новак.

На жаль, українцям не звикати до того, що в кризовій ситуації розраховувати на підтримку держави не треба. До того ж провали економічної політики влади стають все помітнішими. Третій рік замість обіцяного покращення соціально-економічного стану рівень життя більшості українців знижується. Підвищення зарплат моментально з’їдають інфляція і низький курс гривні щодо долара і євро. Все це призводить до зростання стресовості серед українців і протестних настроїв, які політичні провокатори можуть використати для збурення суспільства, що наряд чи додасть стабільності Україні. Це лише зробить її ще слабшою і, як наслідок, сприятиме реваншу колишніх "регіоналів" і представників проросійських сил.

Читайте також: Як змінились ціни на продукти після Нового року: цікаві дані