У пошуках стабільності та заробітку вони десятками тисяч гналися за американською мрією. Але упіймати її вдавалося далеко не всім. Лише одиниці виривалися із лап бідності. Переважна ж більшість у пошуках швидких грошей знаходили набагато простіший шлях – нелегальний і не рідко кримінальний бізнес.
Читайте також: Королі Кабріні-Грін: як лідер з-за ґрат контролював потужну банду
"У Чикаго було багато розбіжностей між групами мігрантів. Наприклад, між італійцями та ірландцями. Говорили прямо – якщо ти не з цього району, то краще вали звідси", – пояснив психолог Луїс Барріос.
Конфлікти між різними етнічними групами призвели до формування так званих "спільнот". Ще однією причиною став расизм. Особливо по відношенню щодо мексиканців і пуерториканців. Такі спільноти стали контролювати певні території у своїх районах. Паралельно, підминаючи під себе нелегальні сфери заробітку.
Гумбольдт Парк має дві частини. Східна і Західна. Остання закріплена за Латинськими Королями,
– додав колишній член Latin Kings Big T.
Парк Гумбольдт став першим місцем об'єднання банди під назвою Latin Kings (Латинські Королі). Як ви уже здогадалися із назви – це латиноамериканці. Спочатку все планувалося, як соціальна організація, яка захищатиме вихідців із Центральної і Південної Америки, від расової несправедливості.
Правда, усвідомлення масштабів і велика кількість охочих долучитися до Latin Kings призвело до того, що спільнота швидко перетворилася у кримінальний синдикат.
Що відомо про Латинських Королів
До 60-х Королі займалися грабунками, мародерством, вимаганнями і рекетом. По-трохи вдосконалюючи свої навички, вони активно зайнялися вербуванням. Частину людей набирали прямо з вулиць. Ще частину вишукували у школах.
Раса, вік і соціальний статус абсолютно не мали значення. Цікавив тільки прибуток, який потенційний член може принести в банду. Як і тоді так і сьогодні, щоб стати Латинським Королем потрібно заслужити довіру учасників банди.
Наприклад, пограбувати когось чи напасти. Потім, пройти лінію посвяти – побиття 20-ма Королями. До речі, такий обряд проходять навіть діти. Нерідко членами банди стають малюки від 6 до 9 років. Їх називають Pewee Kings, тобто маленькі королі або принци. "Ти можеш грабувати людей, убивати і робити з ними все що тобі захочеться", – розповів колишній член Latin Kings Big T.
Люди хочуть бути частиною чогось. Вони бачать у Латинських Королях не просто банду, а цілий рух. Це якраз те, що дозволяє Латинським Королям триматися на плаву,
– повідомив поліцейський Лу Савеллі.
На початку 60-х Королі активно зайнялися продажем наркотиків. Кокаїн, метамфітамін, марихуана і найпоширеніший товар – героїн. Вулиці Чикаго стали другим домом банди. Там вони почувалися як риба у воді. Наркотики збували не ховаючись, у відкрито.
У своїх районах Королі знали кожен куток, тому копи прикрити їх фізично не встигали, а з покупцями місце продажу узгоджували заздалегідь. Додатковий прибуток приносили чужі дилери, які платили податки. А ще одна особливість – використання дрібних забігайлівок і ресторанів. Купити "королівський товар" можна було навіть в офіціанта.
План дій банди
74-го на горизонті з'явився Ґуставо Колоне, на прізвисько "Джіно". Він став лідером Латинських Королів у Чикаго. Його сходженню на кримінальну вершину передували 2 фактори: ініціативність і жорстокість. Словом, за правління Джіно, Королі реально стали відповідати своїй назві.
Ґуставо Колоне
Їхній кровожерливості не було меж. А все з однієї простої причини – Джіно одразу прибирав тих, хто ставав на шляху банди. Без усіляких розмов. Не рідко власні завдання виконував самостійно. Брав до рук зброю і йшов вирішувати "проблеми".
"Лорд Джіно рахувався тільки з обмеженим колом осіб. Він ніколи не спілкувався із найнижчими рангами банди. Ставив щит, який захищав його навіть від тих, хто мінімально міг нанести йому шкоди", – повідомив агент ATF Майкл Кейсі.
Принцип керування
Але 82-го ця тактика не допомогла йому уникнути ув'язнення. В банді Королів з'явився щур, який крав гроші. Джіно вирішив розібратися із ним самостійно і убив у парку Гумбольдт. Копи швидко знайшли винуватця. Тож Джіно кинули за ґрати у в'язницю Стейтвіля. До нього пускали відвідувачів, тож це зовсім не завадило керувати бандою напряму із тюремної клітки.