Королі Кабріні-Грін: як лідер з-за ґрат контролював потужну банду

Інфраструктурі довкола Кабріні-Грін можна лише позаздрити: школи, дитячі садки, магазини, а робочі місця забезпечували місцеві фабрики і заводи. Того ж 42-го придатними для життя було майже 600 квартир. Район потрохи заселявся людьми.

Читайте також: Кривава епоха: до яких злочинів причетна римська мафія Banda della Magliana

Але масштабний проєкт, який обіцяв бути успішним досить швидко пішов на дно. На початку 50-х, через нестачу робочих місць почався масовий відтік людей. Кабріні-Грін із райського куточка перетворився у район населений найбіднішими прошарками американського суспільства.

Це ж все починалося з ідеї допомоги бідним. Дати їм шанс стати на ноги і триматися на плаву. А після – жити нормальним життям– розповів поліцейський Ерік Девіс.

Вийшло так, що в Кабріні-Грін з'їжджалися всі, хто не міг знайти свого місця у суспільстві. Переважно – афроамериканці. Вони жили на соціальну допомогу і фактично "заробляли" на своїх дітях. І чим нащадків більше – тим більша грошова допомога з боку уряду.

Ми говоримо про такі етнічні групи, які прибували з Міссісіпі чи Арканзасу. Це дуже бідні люди, у яких не було навіть освіти. А тепер уявіть, що вони приїхали у район, який через відсутність роботи залишили всі – це хаос– додав Ерік Девіс.

До 69-го Кабріні-Грін перетворився на смітник. Будинки стали схожі на руїни: вибиті вікна, забиті сміттєпроводи, зламані ліфти і велетенські сміттєзвалища прямо на дитячих майданчиках. Точніше на їх залишках. Замість того, аби зробити із цим хоч щось, влада просто добудовувала нові й нові блоки. Кабріні-Грін ставав схожим на гетто.

Такі умови швидко привернули увагу темношкірих вуличних угрупувань. Вони поділили між собою будівлі і кожна банда контролювала свій шматочок території. Бувало й таке, що на одній вулиці працювало по п’ять різних банд. Наркотики там були на кожному кроці із найрізноманітнішим асортиментом.

Більшість із них при виборі такого способу життя думали так: "Хей, ми тут намагалися знайти роботу, але суспільство на нас уваги не звертає. Що ж, ми створимо своє підпільне суспільство зі своєю економікою"– зазначив поліцейський Ерік Девіс.

Насправді ж, вони самі відкидали будь-які спроби повернутися до нормального життя. 1970-го у Кабріні-Грін для спостереження відправили двох поліцейських: Ентоні Різатто і Джеймса Северіна.

Літнього вечора вони направилися до полів неподалік будинків. Як тільки копи вийшли на відкриту території, їх розстріляли снайпери з верхніх поверхів.

73-го на горизонті з'являється Ларрі Хувер. Вуличний бандит, який за два роки перетворить темношкірих гангстерів із Кабріні-Грін у потужне формування під назвою Gangster Disciples, що у дослівному перекладі – "Послідовники Ганстерів". А весь контроль і логістика відбуватиметься зі сталевої клітки.

Ув'язнення в тюрмі допомогло Хуверу 78-го створити банду, яка отримає назву Folk Nation. Це угрупування об'єднає у собі десятки різноманітних вуличних і тюремних банд різних рас. Усі вони підкорятимуться Gangster Disciples – на той час одному із найбільших кримінальних формувань США.

Ларрі Хувер писав записки і через відвідувачів передавав вказівки своїм "солдатам", де чітко і по пунктах розписував кожен крок для того, аби банда росла і розвивалася. Мета: стати королями у Кабріні-Грін.

Перший крок – монополія на продаж наркотиків у районі. Ті, хто хотіли збувати свій продукт, мали платити податок – 70% від виторгу за день. Таку ренту брали не з цілої банди, а з кожного її дилера.

"Ларрі Хувер був босом усіх босів. У нього є банда, яка працює на нього. А тієї банди є інша, яка теж працює на них. І так до самого низу. При тому, що кожна група має свого лідера. Ці хлопці з Gangster Disciples прекрасно знали як треба працювати. Вони як машини", – розповів поліцейський Ерік Девіс.

А ще Хувер придумав кодекс банди, у який входило 16 пунктів. Наприклад, деякі з них:

1. Не красти у своїх.
2. Не вживати наркотиків.
3. Поважати інших членів угрупування.
4. Зберігати таємність.
5. Не працювати з копами.

"Насильство і дисципліна. Ці два поняття вони використовували як і в банді так і за її межами. Особливо це стосувалося ворожих банд. Залякування і страшні побиття – це те, без чого Gangster Disciples просто не вижили б", – повідомив агент ATF Джим Нідлс.

Якщо ж знаходилися сміливці, які порушували кодекс і правила, то варіантів покарання було кілька. Один із методів називався 50 in the chest – порушника 50 разів били у груди кулаками. Якщо ж це хтось із ворожої банди – били ножем. Ще один вид розправи називається Pumpkin head Deluxe.

Більше – дивіться у програмі.