Саме з цієї війни почався великий західний інтерес до країни фараонів і народження єгиптології. І 24 Канал розповість про це трохи докладніше.
Піски Гізи як декорація для великої імперської ставки
21 липня 1798 року біля пірамід Гізи відбулася не просто битва, а момент, коли Наполеон Бонапарт на мить перетворив давню землю фараонів на сцену своєї імперської драми. Франція хотіла потіснити Англію – закріпитися в Єгипті, посилити торгівлю на Близькому Сході й відкрити можливий шлях атаки на Британську Індію.
Тобто йшлося не лише про піски й піраміди, а про глобальну імперську шахівницю, де Каїр був важливою клітинкою, а Лондон – однією з головних цілей у тіньовому сенсі. Тож французький експедиційний корпус, який прибув до Єгипту після захоплення Мальти, взяв Александрію й рушив на Каїр.
Єгипет на той час формально входив до Османської імперії, але фактично владу тут утримували мамлюки – як напівнезалежний керівний прошарок. Відтак і на шляху Наполеона став великий мамлюцький загін.
Під спекотним небом французи зустріли кінноту, яка звикла ламати піхоту стрімким натиском. Але цього разу все пішло інакше – французькі війська стали у суцільні квадрати, стримали всі атаки й здобули вирішальну перемогу. Холодна, чітка, безжальна геометрія тактики Наполеона перевела мамлюків на інший бік історії.
Найцікавіше про похід Наполеона до Єгипту та зародження єгиптології: дивіться відео learnhistory-m5r
Чому перемога Наполеона виявилася більшою за військовий успіх?
Єгипетська кампанія Наполеона, попри перемоги на суші, була таки невдалою – французька армія опинилася в ізоляції та була змушена капітулювати. Але наслідки виявилися значно масштабнішими – геніальний полководець виявився ще й блискучим піарником, і Париж вдома приймав його як героя.
Ба більше, військовий похід раптом став науковою експедицією. Річ у тім, що Наполеон віз у Єгипет не лише солдатів, гармати й амбіції, а й цілу команду вчених, які мали описати землю, людей, рослини, тварин, пам'ятки тощо. Саме ця спільна праця лягла в основу Description de l’Égypte – багатотомної праці, яка перетворила Єгипет із романтичної міфологеми на об’єкт систематичного європейського вивчення.
Звісно, не саме по собі французьке вторгнення не створило єгиптологію в одну мить. Але саме ця експедиція дала потужний поштовх знанням про стародавній і сучасний Єгипет. Саме після тієї перемоги почався шлях, що привів до нескінченної захопленості навіть наших сучасників пірамідами й сфінксами.
Цікавий факт. Розетський камінь із текстом трьома типами письма (ієрогліфами, демотикою та давньогрецькою) знайшли французи у липні 1799 року – згодом він став ключем до дешифрування давньоєгипетської писемності. У першій чверті XIX століття Жан-Франсуа Шампольйон розкрив значення ієрогліфів, і єгиптологія як наука по-справжньому народилася.
Саме після 1798 року інтерес до Єгипту в Європі почав стрімко зростати, а пізніші покоління збирачів, дипломатів і дослідників уже діяли в тіні наполеонівського прикладу. Європа стала не просто цікавитися Стародавнім Єгиптом – вона буквально вчилася дивитися на нього по-новому.