Хочу дешево і швидко, але Нацбанк не дає

З 31 жовтня в Україні повністю заборонена робота шести російських платіжних систем: "Колібрі" (керівник – Сбербанк РФ), "Золота корона" (РНКО "Платіжний центр"), "Юністрім" (банк "Юністрім"), "Міжнародні грошові перекази Лідер" (НКО АТ "Лідер"), Anelik (банк "Анелік РУ"), Blizko (Связь-банк). Це все реально робочі на цьому ринку російські системи грошових переказів. Вони, в тому числі, забезпечували і перекази в межах України, не тільки з РФ в Україну або навпаки.

Рішення було оприлюднено в середині жовтня, але ось воно вступило в силу повністю. Чи зупинило це перекази через російські системи? Ні. "Золота Корона" почала користуватися посередництвом грузинської(!) Intelexpress, а перекази від "Анелік" та "Юністрім" можна, виявляється зараховувати на карти українських банків. Все це не цілком легально за українськими законами, але хто ж звертає на це увагу?

Незадовго до цього, у вересні 2016 року НБУ спеціальним листом нагадав банкам та іншим фінансовим установам, що не можна на території України працювати з електронними грошима систем "Яндекс. Гроші" і PerfectMoney, оскільки ті не погодили з НБУ правила своєї роботи в Україні. Це було зроблено ще до введення санкцій, обидві системи працюють під триколором, тому все логічно і правильно. З цими російськими системами все зрозуміло, це для української фінансової системи, за зрозумілих причин – вчорашній день.

Читайте також: Скільки важить купа готівки, яку задекларували депутати

Що далі? У нас в країні широко представлені дві міжнародні системи, їхні імена всім відомі, але вони а) – недешеві б) працюють за своїм стратегічним планам і точно не будуть перейматися нашими локальними потребами. Про те, наскільки ми (Україна) потрібні і важливі міжнародним системам вичерпно свідчить епопея з (не)приходом сюди PayPal. Спершу НБУ їх не хотів. А тепер їм пофіг і НБУ, і Україні в цілому.

Особисто для мене попередні пару років дали цілком предметний і результативний урок: там, де приватний сектор що створює інфраструктурне – там буде результат. У цьому русі від можновладців потрібно одне – не заважати.

Тисне когось жаба з приводу лавини приватних переказів через карти Одного Великого Депозитного Банку? Не питання – відкрийте десятку інших платіжних систем двері на ринок: нехай доводять свою універсальність, клієнторієнтованість, дешевизну.

Шкребе на душі кішка з приводу залежності України від іноземних платіжних систем? Не питання – дозвольте вітчизняним скористатися своїми можливостями і вийти на ринок, спираючись на зв'язки з іноземними партнерами і знання цього бізнесу.

Когось турбує, що систем виявиться занадто багато і за ними важко встежити? Серйозно? Коли Нацбанку і СБУ було потрібно, мережі "стрьомних" платіжних терміналів закривали на дотик пальця – було б бажання і воля це бажання виконати.

Ну і тут я нагадаю про те, що у нас бурхливо розвивається е-комерс (торгівля товарами і послугами в Інтернеті), що настійно вимагає наявності зручних і дешевих платіжних систем. Потрібно розвивати обіг електронних грошей – інакше ніяк.

Потреба в нових гравцях на цьому ринку була колосальною, а тепер ще й збільшилася, оскільки звільнилося місце після "звільнення" російських гравців.

Читайте також: Дивлячись на е-декларації чиновників, гривні вірити не варто, – ЗМІ

Що зараз? За даними НБУ, у поточному році до переліку працюючих вітчизняних систем додалися:

З числа платіжних систем, в яких платіжною організацією є банк: – "Ibox Money Transfer" (тип - міжнародна система переказів, платіжна організація – "Айбокс Банк").

З числа платіжних систем, в яких платіжною організацією є небанківська фінансова установа: - "Paypong"(внутрішньоукраїнська система переказів, ТОВ "Європейська Платіжна Система".

Ще 13 компаніям видані ліцензії на переказ коштів без відкриття рахунку (див нижче). Це важливо, це корисно, але зовсім "не те" в сенсі можливостей для надання якісного сервісу: ТОВ "Свіфт Гарант", ТОВ "Фінансова Компанія "Тандем-Фінанс", ТОВ "Фінансова Компанія "Фінекспрес", ТОВ "Міра Фінанс", ТОВ "Українська Платіжна Система", ТОВ "Фінансова Компанія "Кредитор XXI", ТОВ "Даймонд Пей", ТОВ "Фортекс-Фінанс", ТОВ "Електрум Пеймент Сістем", ТОВ "Фінансова Компанія "Полукс", ТОВ "Стармані", ТОВ "Смарт Фінексперт", ТОВ "Фінансова Компанія Партнер".

Кілька з цих фінансових компаній, а також низка інших отримали ліцензії в 2015 році, "стоять у черзі" на узгодження правил своєї власної платіжної системи. Наприклад, мало не за півроку і більше чекають рішень відповідного департаменту НБУ з приводу узгодження правил своїх платіжних систем ТОВ "Фінансова Компанія Юапей" і ТОВ "Електрум Пеймент Сістем".

У бізнес вкладені серйозні гроші, на низькому старті запуск нових платіжних систем. Якщо "Юа Пей", судячи з опублікованої на її ж сайті інформації має намір зосередитися саме на проведенні і прийомі внутрішньоукраїнських платежів, у тому числі на користь постачальників комунальних та інших послуг, то "Електрум" має намір крім усього перерахованого стати повнофункціональним оператором електронних грошей, реалізувати електронний гаманець, запустити міжнародні платежі. Судячи з недавніх публікацій, в "Електрум" вже вкладено десятки мільйонів гривень, тільки статутник компанії складає 20 мільйонів гривень.

Нацбанку подобається ідея CashLess Economy? У нього є реальна можливість підштовхнути ринок в цьому напрямку, нормалізувавши процес узгодження правил платіжних систем. В принципі, обидва кейси – хороший тест на щирість намірів НБУ.

Так, мені дуже не подобаються монополії і навіть олігополії. Агресивні місцеві молоді гравці - хороший привід для старожилів ринку не заїдатися в частині тарифів і тримати пристойний рівень сервісу.

Автор: Олександр Крамаренко