Зенітно-ракетна битва народів: що відбувається в небі над Україною

То скільки ракет є у росіян

ГУР Міноборони днями заявило, що зараз росіяни виготовляють щомісяця по 35 дозвукових крилатих ракет Х-101, 25 ракет "Калібр", 5 балістичних ракет до ОТРК "Іскандер" та по дві гіперзвукові ракети "Кинджал".

Важливо Зона апокаліпсиса або "що там по Бахмуту?"

По дозвукових крилатих ракетах ще у грудні 2022 року показник був загалом 40 ракет за місяць. Так виходить, що російський ВПК за останні 5 місяців наростив виробництво на 50%.

Щодо виробництва "Кинджалів" цифра може виявитись взагалі оптимістично заниженою. Адже якби справді було лише по 2 ракети на місяць, то на початок травня у росіян було б десь 60 "Кинджалів", а по факту було аж 80, як заявляв Олексій Резніков.

До сьогодні найбільш песимістичною вважалась оцінка, за якою у Росії було загалом до 550 далекобійних ракет усіх типів, із яких близько:

• 70 "Кинджалів";
• близько 150 ракет Х-22;
• близько 330 дозвукових крилатих ракет типів Х-101, Х-555, "Калібр" та "Іскандер-К".

Схоже, що після недавніх оновлень ця оцінка щонайменше підтверджується. А з тим, як росіяни вирішили "дробити" інтервал між обстрілами та кількість ракет в залпі, то наявного запасу їм може вистачити щонайменше на літню кампанію ударів.

Навряд чи Росія зараз аж так переймається, скільки років їй знадобиться для поновлення ракетного арсеналу в цифрах на 23 лютого 2022 року. Росіяни ведуть війну й за те, щоб у цивілізованих країн Заходу не було можливості адекватно зміцнювати власні арсенали.

Чому ворог активізував обстріли

Спроби раціоналізувати в оцінках дії противника – завжди справа невдячна. Тому з однаковою ймовірністю можна приймати одночасно усі версії, що зараз є в публічному просторі щодо активізації ракетних обстрілів від Росії:

• і терор проти мирного населення;
• і спроба "промацати" та виснажити нашу ППО;
• і спроба дістати хоч щось із гіпотетичних резервів техніки та амуніції, які на думку росіян точно накопичила Україна напередодні контрнаступу.

Цікаво Воїни світла: чому НАТО має вступити до України

Саме час ще раз перечитати ту саму дисертацію майора ВПС США Томаса Гріффіта про історичний досвід ударів по енергоінфраструктурі під час воєн. Нею було заведено зачитуватись минулого листопада, щоб заодно пояснити такий момент – при плануванні стратегічних бомбардувань політичні та світоглядові фактори дуже часто переважають над військовою раціональністю.

Тому, наприклад, якщо росіяни вирішили, що для "вєлічія русского міра" потрібно й далі "убивати" об нашу ППО свої ракети, вони й далі це робитимуть, аж поки не втратять фізичну можливість запускати крилаті ракети.

Також варто робити поправку, що навіть коли західними та вітчизняними ракетами вдасться привести в "природний стан" Чорноморський флот Росії, тобто втопити, навіть цього не вистачить, щоб зняти загрозу від "Калібрів". У перші декілька місяців повномасштабного вторгнення росіяни запускали ці крилаті ракети і з корветів у Каспійському морі.

Битва у повітрі

Що стосується нашої ППО, то тут варто стартувати із такого показника. Транспортне командування армії США відзвітувало, що за перші 2 тижні травня доставило "союзникам і партнерам" понад 600 зенітних ракет. Навіть, якщо не все з цього було доправлено саме в Україну, все одно виходить, що американська логістика по вивозу зенітних ракет працює в рази краще, аніж російська логістика по "вивозу" крилатих ракет.

Читайте також Скільки коштує життя українця та як змусити заплатити Росію?

Однак порівняння нашої ППО з ізраїльським "залізним куполом" пора вже забути як вульгарне й таке, що не відображає реального характеру загроз для нашої країни з повітря, складності виконання завдань, а головне – обсяг ресурсів, залучений зокрема через наших союзників.

Кожне вдале збиття російських ракет в принципі можна було б називати "зенітно-ракетною битвою народів". Адже на захист нашого неба працюють не тільки медійно відомі ЗРК західного зразка, але й менш відомі С-125 польського походження на гусеничному шасі або ж шведські RBS 70 з наведенням за лазерним променем.

Врешті, завдяки понадлюдським зусиллям наших військових інженерів та працівників ОПК в нас досі є запас міцності у засобах ППО та винищувачах радянського зразка.

Що стосується F-16, то тут варто розуміти, що історія з формуванням "літакової коаліції" може тривати декілька тижнів чи місяців, а проявлятиметься порціями новин. Адже лише навчання пілотів – це тільки третина справи. Потрібно ще організувати питання технічного обслуговування, і головне – питання ракет та іншого озброєння до цих літаків.

Зауважте Росія за тиждень втратила домінування у двох важливих регіонах

Наскільки взагалі дорогими є ракети до F-16 може показати, наприклад, бюджетний запит Румунії на 2023 рік на купівлю 186 ракет "повітря – повітря" AIM-120 та 299 ракет AIM-9X загалом за майже 600 мільйонів доларів.

Можливо, саме через цю обставину з дорожнечею "розхідників" під F-16 у Пентагоні уважно пошукали та й знайшли додаткові понад 3 мільярди доларів із начебто "переоціненого" озброєння, уже поставленого Україні.