Якби не вона, Росія б не могла вже вести війну: хто в числі найбільших ворогів України
Через війну рівень життя російського населення значно погіршився і цей процес триватиме надалі. Але на відміну від демократичних країн, де цей фактор обов'язково викликає зміну уряду держави, в Росії все влаштовано не так.
Таку думку в розмові з 24 Каналом висловив російський опозиційний журналіст Ігор Яковенко, наголосивши, що в Росії гігантська внутрішня армія, яка за своїм потенціалом та чисельністю приблизно така ж, як окупаційна армія, яка воює в Україні. Вона, з його слів, розчавить будь-який протест.
Дивіться також Путін не випадково поїхав у Казахстан: що обвалило російський рубль
Де шукати "кощеєву голку" путінського режиму
За 24 роки путінського правління, зі слів Яковенка, в Росії настільки ретельно і радикально зачищене політичне поле, що організовувати громадські протести там немає кому, керувати ним теж.
Ті, хто потенційно міг би це зробити, або вбиті (Нємцов, Навальний), або перебувають у в'язниці, або в еміграції. Я абсолютно впевнений, що "кощеєва голка" путінського режиму зосереджена на полі бою, єдина справжня опозиція Путіну – це ЗСУ,
– вважає Яковенко.
Роль Набіулліної у війні
Російський опозиційний журналіст підкреслив, що в числі найбільш серйозних ворогів України сьогодні – Ельвіра Набіулліна, голова російського Центробанку.
Якби не вона, ймовірніше, що економіка Росії опинилась б у складнішому становищі й не змогла б вже тримати цю війну. Багато українських та західних аналітиків намагаються вдивитися в російську економіку або в населення, пробуючи там розгледіти перспективи закінчення війни, але вони не туди дивляться,
– озвучив Яковенко.
Російський опозиційний журналіст висловив великий сумнів у тому, що Путін завершить війну через проблеми з економікою Росії. На його думку, сподіватися на це не варто.
Зазначимо, що Центробанк Росії почав видавати банкам кредити у рублях під заставу облігацій федеральної позики. Це робиться для того, аби створити попит на державні облігації, аби була змога профінансувати дефіцит державного бюджету Росії, в якому утворилась дірка.
Нагадаємо, що Центробанк Росії підвищив ключову ставку до 21%, через що кредити стали значно дорожчими й тепер їх все менше хочуть брати російські підприємства. Ба більше, вони на межі банкрутства. Складнощі виникли навіть у тих, які виконують оборонні замовлення. Доктор економічних наук Ігор Ліпсіц пояснив у чому полягає розбіжність дій російського Центробанку.