Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Інтерпол не допоможе: чому Україна не може заарештувати екс-посадовців

      24 серпня 2015 року Україна вийшла з баз розшуку СНД, оскільки Росія не виконувала своїх зобов'язань в рамках роботи з цією базою. І саме в цей час Україна стане повноцінною частиною міжнародної системи розшуку злочинців.

      Розшукувані Інтерполом злочинці будуть затримуватися прикордонниками одразу при спробі перетину українського кордону. Раніше прикордонникам для цього окремо надсилали орієнтування.

      Читайте також: Три роки військовій прокуратурі: як Матіос осоромив себе та Україну

      Але пізніше наше суспільство приголомшить ряд новин, коли Інтерпол по черзі зніматиме з розшуку топ-посадовців часів Януковича. І чим далі ми заглиблювались у цю тему, то ставало веселіше.

      Адже цікаве не закінчується зняттям з розшуку частини посадовців. Бо більшість із них у розшук навіть не було оголошено. Але давайте по черзі, щоб краще пояснити вам цю історію треба почати з того, що таке Інтерпол.

      Міжнародна організація кримінальної поліції була створена ще в 1923 році.

      У сучасному вигляді Інтерпол діє з 1956 року. Організація сприяє міжнародному співробітництву поліції, вона є утримувачем міжнародної бази даних осіб, розміщеної в публічному доступі.

      Працівники Інтерполу не можуть виконувати поліцейських функцій на території країн членів організації. Вони займаються координацією сил, щоб правоохоронці з інших країн легше справлялись зі здійсненням національного правосуддя.

      До складу організації входять 192 країни світу. Інтерпол поширює між країнами картки різного типу. Так звані "червоні картки" – це прохання знайти і тимчасово заарештувати злочинців, яких розшукують країни члени. Видаються вони Генеральним секретаріатом на прохання країни-члена або міжнародного трибуналу на підставі чинного національного ордера на арешт.

      МВС Інтерпол Аваков
      Міністр МВС Арсен Аваков та генсекретар Інтерполу Юрген Шток

      Але "червона картка" – це не міжнародний ордер на арешт. Країна, яка отримала її по каналах Інтерполу, сама вирішує, як вчинити. Деякі, не вважають її легальною підставою для арешту, але у більшості випадків людину спочатку все ж заарештовують, а потім починають розбиратися. Так поводяться скажімо Іспанія, Італія та Польща і тільки суд там може вирішити, екстрадувати арештованого чи ні.

      Окрім карток існує ще один запит на співпрацю або механізм попередження, відомий як diffusion notice. Цей запит менш формальний, ніж повідомлення, але також використовується для запиту арешту чи місцезнаходження. Він поширюється безпосередньо державою-членом або міжнародною організацією на частину країн, або на весь Інтерпол.

      Інтерпол також має ще "жовту картку" для зниклих безвісти, "блакитну" для збору інформації в інтересах слідства, а також інші картки для потенційних злочинців, знарядь злочинів, та необізнаних трупів. Усі ці запити перевіряє комісія яка складається усього з семи людей, які перевіряють формальну відповідність запиту вимогам Інтерполу.

      Також в Інтерполі існує доволі складна процедура оскарження запиту, яка дозволяє розшукуваним особам відстоювати свої права. Ну і звісно, що системою Інтерполу намагаються зловживати країни-члени організації. Інтерпол позиціонує себе як "демократична організація, яка стоїть на сторожі закону". Однак більшість членів цієї організації є недемократичними державами.

      З 192 держав-членів Інтерполу 104 держави, за версією Freedom House, є "невільними" або "частково вільними". На думку правозахисників, системою Інтерполу найчастіше зловживають Російська Федерація, Китайська Народна Республіка, Узбекистан, Таджикистан, Казахстан й Азербайджан. Ці держави, на думку експертів намагаються таким чином дістати своїх політичних опонентів.

      Інтерпол намагається з цим боротись, але не дуже впевнено. Як результат він періодично отримує критику від правозахисників та експертів і старається не брати у розшук осіб справи яких мають політичну складову. Виглядає це цілком логічно. Бо якщо, скажімо, в умовному Південному Судані відбувається зміна влади і нові правителі звинувачують в усьому попередників, то їм не складе труднощів сфальсифікувати у себе карну справу, оголосити людину в розшук і подати її до інтерполу.

      Читайте також: Торгівля на крові: як Україна купляє вугілля у терористів і фінансує війну на Донбасі

      Але політична складова виявляється ширшою та гнучкішою ніж вам здається. З одного боку Інтерпол дуже складно бере у розшук людей з політичних посад. У випадку України, посад рівня заступника міністра та вище. А з іншого, він може не взяти до розшуку таких хлопців, як "Моторола" та команда. Ось вам декілька прикладів рішень Інтерполу.

      Інтерпол не знімав з розшуку, наприклад, журналістів, опозиційних до влади Туреччини, Росії чи Азербайджану.

      У 2003 році Міжнародна поліцейська організація опублікувала "червону картку" щодо колишнього президента Ліберії Чарльза Тейлора. Нігерія, де він переховувався, заявила, що не видасть його за звинуваченнями у військових злочинах. Але через три роки його таки передали міжнародному трибуналу.

      Чарльз Тейлор
      Колишній президент Ліберії Чарльза Тейлора

      Західні ЗМІ також писали, що в 2015 році Інтерпол видав "червоні картки" 100 найбільш корумпованим китайським чиновникам, які втекли за кордон.

      На початку 2018 Інтерпол передав Іраку колишнього міністра торгівлі Абдель Фалаха аль-Судані, заарештованого в Бейруті за звинуваченням в корупції. Інтерпол і в цьому не бачить чомусь жодного політичного забарвлення.

      В серпні 2014 Президент Петро Порошенко сказав, що в базі Інтерполу є 27 колишніх українських чиновників. У цьому списку були екс-прем'єр Микола Азаров, колишній секретар РНБО і екс-глава президентської адміністрації Андрій Клюєв, екс-міністри Едуард Ставицький, Раїса Богатирьова, Сергій Арбузов, Юрій Колобов, Олександр Клименко, Сергій Курченко, Сергій Клюєв, Юрій Іванющенко.

      В кінці квітня 2015 ця цифра скоротилась до 12 українських екс-чиновників. А в травні 2017 стало відомо про відмову Інтерполу розшукувати низку українських колишніх високопосадовців, у тому числі зняли з розшуку екс-президента Віктора Януковича. Пояснювали це тим, що всі ці справи політично мотивовані, а Інтерпол дотримується принципів нейтралітету.

      Читайте також: "Ми вірили в свої сили", – учасник боїв за Донецький аеропорт розповів деталі блокади

      Взагалі, з українськими позовами в Інтерпол виходить цікава штука. Багато країн не вважають обрання українським судом запобіжного заходу приводом для арешту. Для цього потрібно, щоб людина в Україні отримала вирок і була засуджена до позбавлення волі. Але український Кримінальний кодекс дозволяє заочно заарештувати особу лише за умови подання її в міжнародний розшук.

      Янукович Азаров Інтерпол
      Микола Азаров і Віктор Янукович

      Тобто виходить замкнене коло – Інтерпол не арештує поки суд не ухвалить арешт, для ухвалення якого потрібне оголошення людини в розшук Інтерполу.

      Цікаво правда? З одного боку у нас не так давно були внесені зміни до Кримінального кодексу щодо удосконалення процедури заочного засудження. А з іншого там же є норма, яка сильно ускладнює роботу. І виглядає це як нездарність наших законотворців або прямий і неприхований саботаж.

      Насправді ось це питання про те, де закінчується халатність і починається саботування і було для мене ключовим. Але з теми Інтерполу у нас не так багато фахівців і особливо незалежних. Тому я лишу вам самим право провести цю лінію. Лінію між нездарними і непрофесійними діями наших чиновників усіх рівнів, і простим та конкретним саботажем влади, яка теж колись може опинитися у списках Інтерполу.

      Для роботи з Інтерполом потрібні дії представників МВС, ГПУ, СБУ та парламенту. Щоб колишні високопосадовці знаходились у розшуку потрібно міняти закон, про який я уже казав і постійно тримати Інтерпол у тонусі. Потрібно показувати, що по справам розшукуваних ведеться слідство, а в ідеалі – виносяться юридично обґрунтовані вироки.

      Тоді буде значно більше шансів, що вони будуть у розшуку і що розшук цей до чогось призведе. І я розумію, що це не дає жодних гарантій затримання посадовців часів Януковича. Але це створить їм багато дискомфорту у майбутньому.

      Читайте також: Українські ЗМІ: чому в нашій країні важко знайти незаангажоване велике медіа

      Але цього не відбувається. Не відбувається через неналежну роботу силовиків, суддів, парламентарів та через саботаж. І я лишаю вам право самим вирішити, де закінчується одне і починається інше.

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук