Взагалі-то, в Україні була військова прокуратура, як були й військові суди. Але за часів Януковича їх скоротили "за непотрібністю". Прокуратура була скорочена у 2012 році. І відновлена уже в 2014-му.

Читайте також: Торгівля на крові: як Україна купляє вугілля у терористів і фінансує війну на Донбасі

По суті, закон 2014-го року повертав усе, що скасували у 12-му, крім одного. Депутати чомусь забули повернути військовій прокуратурі суб'єктну підслідність, щоб покласти на неї розслідування всіх злочинів, скоєних військовослужбовцями. Таким чином військова прокуратура змогла в багатьох випадках отримати змогу вибирати – братися за справу чи ні.

Якщо ви подивитесь їхній звіт за три роки роботи, то ви побачите, що вони борються навіть з корупцією дрібних і не дуже чиновників, пишаються справою над бійцями батальйону "Торнадо" та тим, що єдині збирають докази російської агресії.


Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос

А що ж по факту? По факту справа над "торнадівцями" була скоріше виключенням. Подібних їй справ, коли злочинні дії представників окремих добровольчих батальйонів або інших збройних формувань були доведені до вироку, дуже мало. І як результат – ми уже маємо кілька позовів до української держави у Європейському суді з прав людини. Позовів, в яких Україна звинувачується у бездіяльності. По факту, у бездіяльності саме військової прокуратури.

Натомість у справі Сергія Колмогорова військовий прокурор на усіх інстанціях аж до касаційної стверджував, що Сергій винен в умисному убивстві. Прокурор це стверджував незважаючи на те, що не було знайдено кулю, яка вбила потерпілу, а Сергій діяв у складі підрозділу за наказом командира, а не сам по собі.

Що ж стосується корупції, то це зараз дуже модна та зручна тема і нею намагаються займатись усі. Нею вигідно займатись, бо у тих, на кого ти шиєш справу, є за що її купувати. Крім того, це ж так зручно – кричати про те, скільки мільйонів корупційних грошей ти повернув, навіть якщо це не до кінця так.

Що ж стосується документування фактів агресії, то тут не усе так добре, як військова прокуратура говорить у своїй презентації.

Читайте також: "Ми вірили в свої сили", – учасник боїв за Донецький аеропорт розповів деталі блокади

Поясню, про що я. Однією з головних задач військової прокуратури є фіксація фактів агресії та військових злочинів. Це, на відміну від корупції, і є їх пряма функція. Але прокуратура була створена у 2014-му, а Управління по розслідуванню злочинів проти миру, людяності та міжнародної безпеки – лише у вересні 2015-ого. А це управління і є тим органом, який мав би правильно з процесуальної точки зору документувати дії російських військ.

Міжнародний суд, на превеликий жаль, приймає лише певним чином задокументовані докази. І за час найбільш активної фази протистояння, а саме 14-го і першої половини 15-го року, їх дуже мало. І хоч пан Матіос заявляє про тисячі зібраних томів, але я уже маю негативні відгуки від тих, хто їх бачив.


Військова прокуратура має фіксувати факти агресії та військових злочинів

До речі, про пана Матіоса. Він доволі специфічна людина із тих, хто гарно почувається при будь-якій владі. У різні часи – від Кучми до Януковича – він працював на різних посадах. Наприклад, був помічником прокурора, старшим слідчим прокуратури, районним прокурором, начальником СБУ у Львівській та Одеській областях, в 2009-2010 роках першим заступником керівника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ у місті Києві.

А при попередній владі навіть був заступником керівника Головного контрольного управління Адміністрації Президента України.

Але це ще не все. Матіос є, м’яко кажучи, небідною людиною, як і його підлеглі. Крім самого Матіоса, героями антикорупційних журналістських розслідувань та програм також ставали перший очільник прокуратури сил АТО Костянтин Кулик і заступник Анатолія Матіоса Максим Якубовський.


Костянтин Кулик

Почнемо з першого. Очільником новоствореної військової прокуратури сил АТО три роки тому призначили Костянтина Кулика – військового прокурора, який провів рік у зоні антитерористичної операції.

Проте на цій посаді Кулик запам’ятався зовсім не ефективною діяльністю. Він став першим в Україні чиновником, який звинувачується в незаконному збагаченні. Так-так, саме він був першим, кого НАБУ притягнуло в суд.

Журналісти знайшли у нього дорогий автопарк, квартири та ще багато чого, здебільшого записаного на його цивільну дружину. Крім того, він запам’ятається її постами у соцмережах про дорогі подарунки. Ну як наприклад ось цей.


Кулик, очевидно, був щедрим на подарунки

Подібна історія буде і з Якубовським, який їздитиме на роботу на машині Audi Q7, щоб, за його словами, економити гроші державі і не використовувати службовий транспорт.

До речі, обидва запам’ятались іще своїми друзями. Якубовський тривалий час працював у організаціях Віктора Медведчука і навіть був їх спікером. Можна я тут не буду нагадувати, чим займались ті організації і кому доводиться кумом Медведчук? Дякую!

Кулик же буде кумом іншого нашого ворога – засновника організації "Оплот" Євгена Жиліна.


"Оплотівець" Євген Жилін

Матіос в одному з інтерв’ю назвав Кулика нікчемою, але професіоналом. А з приводу кумівства сказав, що час був такий.

І ще Матіос запам’ятався тим, що постійно говорить про речі, на яких не розуміється. Після типу замаху на колишнього генпрокурора Шокіна він заявив, що убивця бачив крізь штори, бо використовував тепловізор. Я тоді навіть зробив коротке відео, яке показує, що тепловізор не бачить навіть через скло. І багато, надзвичайно багато подібної маячні. Взагалі-то, про головну військову прокуратуру треба робити кілька випусків. Ну тут реально усе не влізе в один.

Що ж стосується перелічених мною персоналій, то через два роки Кулика заберуть в головну прокуратуру. Суд щодо його незаконного збагачення нічим не закінчиться. Якубовський же потрапить в опалу, але не через свою одіозність, а, як скажуть чутки, через конфлікт з самим Матіосом.

Читайте також: Українські ЗМІ: чому в нашій країні важко знайти незаангажоване велике медіа

Сам же головний віськовий прокурор буде на повному серйозі претендувати на посаду голови Державного бюро розслідувань. А коли його не оберуть – буде робити ось такі недолугі шаржі на свого конкурента у соціальни мережах.


Скріншот з Facebook-сторінки Матіоса

Ну, принаймні, ми будемо знати, що свій Facebook він веде власноруч.

Після цього і до сих пір, на мій погляд, Матіос займатиметься тим, що ставитиме дрючки в колеса реформі війсьокової юстиції, лише б її очолити. Він навіть запропонує створити аналог ДБР для військових із собою на чолі.

Із сумних новин скажу таке: персоналу, який буде відповідати за військовий напрямок у ДБР, буде в рази менше, ніж у військовій прокуратурі. Тобто навіть якщо там зможуть знайти чесних і порядних людей, вони фізично не зможуть встигати виконувати свої обов’язки. Але і це не все. Військові прокурори підписали контракти на 5 років, які Матіос не спішить розривати, і це не дає змоги їм перейти у ДБР. А у військовій прокуратурі усе ж таки є певна кількість професіоналів з досвідом.

Що ж стосується підсумків роботи самої прокуратури – то наведу один факт. Перший звіт щодо російської агресії на сході України до міжнародного суду подамо не ми. Це зробить депутат польського Сейму Малгожата Госевська, якій допомагала міжнародна група волонтерів. Основну роботу зробили волонтери, а Україна навіть не здогадалась долучитись до роботи з підготовки заяви Госевської в Міжнародний суд.

Україна лише наприкінці 2016 року стала надавати додаткові матеріали навздогін справі, яку буде відкрито як наслідок доповіді Госевської. Це міжнародний сором України, який не привернув достатньої уваги ЗМІ. А основний винуватець в цьому – це, на мою думку, непрофесійний головний військовий прокурор, який не організував цю вкрай важливу для України роботу відразу після початку бойових дій.

Ось і все, що я хотів вам сказати про підсумки трьох років робот військової прокуратури сил АТО та чотирьох – головної військової прокуратури.