Іспанія – СРСР: як Сталін навчив іспанських комуністів створювати справжню фабрику смерті
Історія Іспанії пам'ятає криваві марші римських легіонів, стрімке завоювання маврів, відданість під час Реконкісти хрестоносців і зухвалі атаки кавалерії Наполеона. Але найглибші рубці на тілі країни залишила громадянська війна. Як працювала фабрика смерті іспанських комуністас – у матеріалі 24 каналу.
У квітні 1937 року німецька авіація розбомбила баскійське містечко Герніка. 70% забудов пало в руїнах. Ліві заявили про 800 вбитих цивільних, за сучасними підрахунками від бомб загинуло до 150 людей. Республіканці виставили це доказом звірств фашистів франко і його союзників.
Перша частина історії конфлікту Іспанії – СРСР: шанс Сталіна відігратися за російські поразки
Через місяць після трагедії видатний баскійський художник Пабло Пікассо, на замовлення республіканців, написав одну із своїх найвідоміших робіт. Три метри висотою і сім в довжину – монументальне полотно в неоковирних образах мало показати жах війни. "Герніка" Пікассо стала прокляттям франкістів.
Пабло Пікассо
"Герніка" Пікассо
Хоча місто Герніка потрапило у приціл військових не випадково. Сюдою пролягав шлях по якому війська республіканців потрапляли на фронт. І початково франкісти планували просто знищити тут залізничний вузол і стратегічно важливий міст.
Іспанія в 1937 році
Але через сильну хмарність бомби полетіли на будинки цивільних. Герніка зіпсувала репутацію німецького легіону Кондор, який був задіяний в бомбардуванні. Щоправда, незадовго до цього німці оплакували вбивство свого колеги, якого лінчували баски. Пілоту після повітряної дуелі не пощастило катапультуватися на чужому боці. Тож німці з батальйону "Кондор" банально мстилися за замученого товариша. Щоправда, у сталінських "соколів" також були руки по лікоть у крові.
Мій дідусь потрапив на війну в 17 років. І він розповідав, як радянські літаки бомбили їх. Росіяни скидали снаряди цілими коробками, аби винищити побільше людей. Але очевидно, що це війна. З одного боку одні герої, а з іншого – інші. У кожного там свої янголи і демони,
– розповів онук учасників війни в Іспанії 1936 – 1939 років Рікардо Парамо.
Воістину чимось демонічним стали методи російських чекістів, які намагався повторити іспанський уряд республіканців. Іспанською Голгофою стало містечко Паракуельйос, де іспанські комуністи впродовж кількох тижнів організовували масові розстріли "ненадійних елементів". Організаційну допомогу в цьому конвеєрі смерті надавали чекісти.
Паралельно з участю військових в Іспанії була задіяна військова розвідка, політична розвідка, радянська таємна поліція в особі НКВД, і цих людей була величезна кількість,
– зазначив голова ГО "Центр мілітарної історії", військовий історик Василь Павлов.
Чекісти навчили виставляти жертв над ровами і розстрілювати їх в потилицю, щоб не витрачати сили на транспортування тіл – як це й практикувалося в СРСР. Розстріли почалися 7 листопада 1936 року – в річницю більшовицької революції в Росії. Екзекуції тривали до середини грудня.
Читайте також: Індо-пакистанська війна: історія конфлікту та найвідоміші бої
"Все було організовано за допомогою радянської влади. Те саме відбувається, наприклад, у Польщі, окупованій Радянським Союзом під час Другої світової війни. В Катині відбувається те саме, що сталося в Паракуельoc, все відбувається за тією ж схемою. Тобто, вся інтелігенція, суспільні діячі, кожен, хто міг хоч якось протистояти "радянському раю" – всіх вбивали під покровом ночі", – наголосив професор історії, автор "Crimenes del comunismo" Хуан Пфлюгер.
Не всі вбиті були в'язнями і далеко не всі були контрреволюціонерами.
Ми маємо список з 276 неповнолітніх, убитих в Паракуельoc. Об'єктивно, неповнолітні і діти не були загрозою для радянської революції, але такою є російська концепція – таким чином закінчити, знищити інший спосіб мислення, ідеологію, знищити все, що може в короткостроковій або довгостроковій перспективі протидіяти тому, що вони хочуть реалізувати,
– підкреслив професор історії, автор "Crimenes del comunismo" Хуан Пфлюгер.
Координував різанину генсек іспанських комуністів Сантьяго Каррільо. Республіканців консультували Йосип Григулєвич і улюблений журналіст Сталіна Мойсей Фрідлянд, більш відомий як засновник гумористичного журналу "Перець" Міхаїл Кольцов.
Сантьяго Каррільо (помер у 2012 році)
"Була певна координація, багато громадських служб співпрацювали для цього. Мали надати автобуси, до того ж водії – адже не всі міліціонери можуть керувати автобусами. Людей вивозили колонами з 4-5 автобусів, мова йде про двохповерхові автобуси на 50-60 чоловік. Було достеменно відомо, що це буде масове вбивство", – додав Хуан Пфлюгер.
Точна кількість убитих біля Паракуельяс досі не з'ясована. За різними підрахунками йдеться про розстріл від тисячі до трьох тисяч цивільних. У своє виправдання республіканці казали, що це була помста за різанину в Бадахосі. Де війська правих розстріляли за різними даними від 500 до трьох тисяч полонених республіканців і їх симпатиків.
Читайте також: Оточена ворогами: як Україну розділили Росія та Польша
Від початку в 1936 році і до кінця в 1939 році жертвами протистояння стали майже півмільйона людей. Про це нагадує меморіальний комплекс "Долина Павших". Приблизно 20% від цієї кількості загинули не на полі бою, а в розстрільних ямах.
"Долина павших"
Дуже багато було саме терору. Іспанія тоді була вдвічі менша ніж Україна зараз – це 20 мільйонів людей. У нас зараз загинуло 13 тисяч. А уявіть собі 400 тисяч на вдвічі менше населення,
– зазначив журналіст і дослідник історії Денис Самигін.
Як працює "фабрика смерті" іспанських комуністас вчили "ангели більшовицького раю". Сталін вислав до Іспанії майже три тисячі бойовиків: пілотів, артилеристів і танкістів. А також військових радників – агентів НКВД.
Більше – дивіться у програмі.