Причиною конфлікту став північний регіон Кашмір. Обидві країни вважали справедливими свої претензії на нього. Амбіції сусідів взаємовиключні і до болю неприйнятні за жодних обставин. Проте ці країни мають в арсеналі ядерну зброю і набагато сильніших союзників.
Читайте також: Озброєні до зубів машини для вбивства: моторошні факти про бойовиків "Ісламської держави"
І для Ісламабада і для Нью Делі контроль за цими територіями справа честі. Три війни за Кашмір – зайвий тому доказ. Боротьба тут іде за кожен квадратний метр не лише плодовитої урожайної землі, а й за неприступні гори. Наприклад, льодовик Сіачен – найвища точка на планеті, де триває збройний конфлікт.
Через що виник конфлікт?
Бомбу сповільненої дії заклали британці наприкінці ХІХ століття. Щоб перемогти войовничих сикхів Пенджабу, вони переманили на свою сторону одного з найвпливовіших місцевих князів. Армія Гулабу Сінгха підтримала "червоні мундири", а він сам отримав 7 мільйонів рупій і титул махараджі Пенджабу.
Оскільки космічної суми в британців не було, то з союзником розрахувалися землями Кашміру. Англійці фактично подарували індусам землі, заселені визнавцями ісламу. Роками тут нічого не змінювалося: сикхи не ділилися владою з мусульманами. Їх призначенням була праця і вічно другі позиції після індусів. Так, етнорелігійний конфлікт отримав ще й соціально-економічне забарвлення.
Індо-пакистанська війна
На момент проголошення незалежності у 1947 році англійці визнали дві окремі країни Пакистан на Північному заході та Індію, під боком у якої мав бути Східний Пакистан. На територіях, де компактно проживали різні етно-конфесійні групи запланували референдуми. До голосування почали готуватися і в Кашмірі. 70% населення тут становили мусульмани, а тому результат був прогнозованим.
Читайте також: У Львові попрощалися із військовим, за життя якого боролись 5 днів: фото
Пакистанці першими увійшли на територію Кашміру. Пуштунські ДРГ захоплювали поселення за поселенням. Губернатор Кашміру запросив допомоги в Індії. Йому пообіцяли, що війська вийдуть з казарм лише у разі приєднання Кашміру. Сінгх погодився. Так, Індія офіційно отримала право на спірну територію. Пакистан цього не визнав.
Почалася Індо-пакистанська війна
У Кашмірі розпочались етнічні чистки. В результаті мільйон загиблих і майже 8 мільйонів біженців. Індуси тікали з Пакистану, мусульмани в зворотньому напрямку – рятувалися від смерті добираючись на нову батьківщину. Перші крупні сутички виявили перевагу індійської армії.
Конфлікт між Індією та Пакистаном
У першій індо-пакистанській війні 1947-1949-х років пакистанці програли. Обов’язкова умова перемир’я – сторони визнавали взаємний поділ Кашмірського регіону на Пакистанську та Індійську частини. 60% території відійшло до Індії, 40% — до Пакистану.
Взяти реванш за поразку пакистанці спробували у 1965 році. На вістрі удару поставили невеликі диверсійні групи шахідів. Вони мали підняти в регіоні антиіндійське повстання. Але Ісламабад прогадав із розрахунками – місцеве населення проігнорувало "визволення". Удар у відповідь був руйнівним. Індійська Армія перейшла кордон і на півсотні кілометрів заглибилася на територію Пакистану.
Читайте також: Друга світова війна 1939-45: історія, як почалася і закінчилася
Легендарною стала битва біля Асал Утар. Найбільша танкова баталія з часів ІІ Світової війни. Майже три сотні пакистанських танків були розбиті вдвічі меншою бригадою індійців. Мусульмани воювали на американських Патонах і британських Шерманах. У складі індійців, окрім вже згаданих Шерманів, були одні з кращих на той час – Центуріони.
Як проходила церемонія закриття кордону між Індією і Пакистаном
Строката парадна форма, рвучкі рухи, які на плацу довжиною лише 230-метрів маршування воїнів більш схоже на шлюбні танці диких півнів – так, під грізні вигуки відбувалася церемонія закриття кордону. Це Вагах – єдиний населений пункт, через який проходить "берлінська стіна Азії" – границя між Індією і Пакистаном. Чим агресивніше прикордонники карбують крок, тим вищий градус напруги між сусідами.
Дивіться відео: церемонія закриття кордону між Індією і Пакистаном
Якби не тиск міжнародної спільноти – індуси цілком могли захопити Ісламабад. 300 кілометровий марш-кидок по шосе від прикордонного Вагаху – зайняв би для бронетанкової групи менше однієї доби. ООН, Британія і США об’єднали зусилля, щоб переконати Нью-Делі зупинитися. Щоб зупинити ворогуючі сторони країни НАТО ввели ембарго на продаж зброї.
Читайте також: Як зараз живуть країни, які постраждали у кривавих Югославських війнах: фото
Та перемир’я не означало примирення. Це лише пришвидшило появу нових альянсів. Пакистан почав зближатися з Китаєм, у якого купував спокійно зброю. Індія знайшла союзника в Москві. Третя Індо-пакистанська війна, розгорілася у 1971 році. Пакистанців знову змусили капітулювати. А світ почув про створення нової проіндійської країни "Бангладешу", яка раніше була автономією Пакистану.
Бангладеш
У Пакистані антиіндійська істерія була нон-стоп на порядку денному. Відновлення справедливості військові помітили в захопленні Сіачену – льодовика, який досі був поза грою. Панування над Льодовиком у Каракорумських Гімалаях дозволяло контролювати основні торгові шляхи у цьому районі Південно-Східної Азії. Саме тут бойові дії на висоті понад 6 тисяч метрів над рівнем моря стали найвищим полем бою на планеті.