Карантин вихідного дня: що працюватиме у вихідні і чи буде ефективним обмеження
В уряді запровадили карантин вихідного дня. Так, у суботу та неділю в Україні працюватимуть лише аптеки, продуктові магазини та АЗС. Громадський транспорт також зупиняти не будуть. Такі обмеження почнуть діяти уже 14 листопада і триватимуть, попередньо, до 30 листопада – тобто три уїкенди.
Сайт 24 каналу розповідає, чого стосуватимуться обмеження, наскільки це ефективно і чи не стане значною проблемою для малого та середнього бізнесу.
До теми В Україні знов запровадили загальнонаціональний карантин: зон більше не буде
Які умови?
Очільник Міністерства охорони здоров'я Максим Степанов на брифінгу 11 листопада оголосив про запровадження в Україні жорсткого карантину вихідного дня. Обмеження будуть діяти з 00:00 суботи до 00:00 понеділка.
Що працюватиме у суботу та неділю:
- продуктові магазини;
- аптеки (зокрема, ветеринарні);
- АЗС (без зон харчування),
- громадський транспорт;
- заклади з надання фінансових послуг;
- оператори поштового зв'язку;
- медичні та ветеринарні клініки;
- автомайстерні;
- знімальні майданчики (з обмеженням кількості учасників зйомок).
Що буде заборонено:
- приймання відвідувачів у закладах громадського харчування (бари, ресторани, кафе тощо) – можлива лише торгівля на виніс;
- приймання відвідувачів у ТРЦ та інших закладах розважальної діяльності;
- робота магазинів, окрім продуктових (щонайменше 60% закладу має бути присвячено торгівлі продуктами, пальним, ліками, виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами);
- робота закладів культури, які проводять культурно-масові заходи (концерти, фестивалі, театральні заходи, кінопокази тощо);
- діяльність спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів.
Як це пояснюють у МОЗ?
Такі обмеження вводять, аби зменшити контакти між людьми тоді, коли вони, на думку чиновників, найбільше спілкуються між собою.
Нам дуже важливо – розірвати цей ланцюг передачі хвороби. Зрозуміло, що якщо у суботу й неділю у нас працюють виключно продуктові магазини, аптеки й АЗС, то кількість контактів між людьми у ці два дні буде на мінімальному рівні,
– пояснив Максим Степанов.
Він уточнив, що найефективніше було б наразі запровадити повний локдаун на три тижні, однак у наших реаліях це неможливо – буде дуже важко перенести малому та середньому бізнесу. Тому така пропозиція МОЗ пов'язана передусім із бажанням знайти максимальний баланс, не зупиняючи повністю економіку.
Вводячи будь-які обмеження, влада орієнтується на кількість хворих. Якщо ці заходи стримають зростання кількості хворих, їх скасують. За протилежного результату – обіцяють посилювати.
"Зараз ми плануємо на три тижні (карантин вихідного дня, – 24), і будемо дивитися на динаміку. Одразу після перших вихідних, зрозуміло, не можна буде сказати, як вони спрацювали. Треба, щоб пройшов невеличкий час", – зазначив міністр охорони здоров’я.
Як це вплине на захворюваність?
Однозначної відповіді на це запитання наразі немає – ефективність, зокрема, буде залежати від того, як буде контролюватися дотримання обмежень і чи всі будуть сумлінно їх виконувати.
Як зазначив у коментарі сайту 24 каналу начальник Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві Олег Рубан, в інших країнах уже спостерігали позитивні результати такого розриву соціальної активності, але ми можемо це оцінити лише через 2-3 тижні після впровадження заходу.
Результат зможемо оцінити за 2-3 тижні після запровадження / Фото Getty Images
Докторка медичних наук, вірусологиня Алла Мироненко своєю чергою зазначає, що тут слід розуміти: люди переважно інфікуються при тісному і тривалому контакті без засобів індивідуального захисту.
Якщо йдеться про розважальні заклади, то, зрозуміло, там ніхто в масках не ходить. Як і у ресторанах теж – їсти у масках ніхто не може. Тобто тут карантин вихідного дня в якихось межах може допомогти. А що стосується магазинів, ми ж там не проводимо багато часу і надягаємо маску,
– пояснила експертка.
Тобто, за її словами, дуже розраховувати на те, що цей захід – суттєво зменшить кількість випадків COVID-19, не варто, оскільки процес інфікування розгортається досить інтенсивно.
Зараз передусім кожному потрібно відповідально ставитися до свого оточення – і на роботі, і в сім'ї. Оскільки саме там люди тісно контактують між собою без масок. Отже, якщо є відповідні симптоми, то краще надягнути маску, чи, за можливості, самоізолюватися – щоб не заразити близьких.
Можливі наслідки для економіки: що кажуть експерти
Український економіст, член ради НБУ Віталій Шапран пояснив сайту 24 каналу, що, дійсно, деякі галузі можуть більше постраждати у цій ситуації: будь-яка дія уряду, який намагається зробити краще, комусь допоможе, а комусь – ні. Тому це буде двосторонній вплив.
В цілому, за словами експерта, введення таких вибіркових заходів сьогодні – доцільне.
Уряду потрібно зараз не тільки зважати на економічні фактори, але ще й дивитися, як саме навантажена система охорони здоров'я – панічні настрої населення або тотальна епідемія також може вдарити по економіці. Тому вони стоять перед складним вибором між ризиками підвищення захворюваності і ризиками зниження економіки,
– зазначив Шапран.
Що важливо, з економічної точки зору, у нас економіка розвивалася краще, ніж прогнозували на початку карантину. Так, деякі Західні аналітики давали темпи падіння економіки близько 8%, а зараз ми бачимо, що, скоріш за все, рік закінчимо з темпами падіння менше 5%. Тому, як пояснює експерт, в цілому катастрофічних наслідків через коронакризу, зокрема і для українського експорту, немає.
"В принципі Україна може дозволити собі такий обмежувальний захід, тим більше, що він передбачає не повну заборону, а лише часткову. В цілому, це можна підтримати. Але наскільки він буде оптимальний, оцінити поки що неможливо", – додає економіст.
Тому карантин вихідного дня може бути таким собі першим, пробним, кроком – щоб подивитися, як обмеження спілкування хоча б на два дні на тиждень вплине на ситуацію з захворюваністю.
Деякі галузі постраждають більше / Фото Getty Images
Водночас, результати дослідження компанії по автоматизації кафе і ресторанів Poster вказує на те, що основна частина виторгу закладів громадського харчування припадає саме на суботу та неділю. Тому такі обмеження призведуть до збитковості абсолютно усіх кафе, ресторанів та барів, наслідком чого стане скорочення персоналу чи навіть закриття.
Керівник з політичних питань Київської школи економіки Павло Кухта своєю чергою у ефірі 24 каналу зазначив, що карантин вихідного дня призведе до багатьох проблем у бізнесі та "зробить підприємцям боляче".
Всі інші 5 днів люди все одно контактуватимуть, їздитимуть в громадському транспорті. Вони компенсуватимуть ті "недоходжені" кінотеатри, спортзали. У такому разі ми отримаємо удар по бізнесу без ефективного впливу на епідемічні показники,
– пояснив Кухта.
Він додав, що локдаун був би ще більш неприємним для економіки, однак більш ефективним з точки зору зменшення поширення хвороби. Наразі ж найкращий вихід із ситуації – якщо держава заплатить підприємцям за період простою.
Голова асоціації рестораторів України Сергій Трахачов констатує: ресторанний бізнес виживе в будь-якому випадку, але йому буде важко. За його словами, у тих закладах, що зараз працюють, виторг – 50% від докарантинного. Натомість, як стверджує керівниця департаменту комунікацій Європейської Бізнес Асоціації Оксана Миронько, 60% представників малого та мікробізнесу можуть не витримати запровадження карантину вихідного дня взагалі.
Реакція бізнесу та культури
Рішення про карантин вихідного дня ті, кого воно стосується напряму, сприйняли болісно та з переконанням, що це і не покращить епідеміологічну ситуацію, і негативно вплине на бізнес.
Лише за три дні електронна петиція з вимогою скасувати карантин вихідного дня набрала понад 25 тисяч голосів. Тобто тепер президент Володимир Зеленський повинен розглянути звернення і оприлюднити своє рішення.
Крім того, у низці міст України 13 листопада відбулися акції протестів: підприємці та працівники вимагали, щоб уряд скасував нові обмеження.
Власники ресторанів у Харкові протестують проти карантину вихідного дня / Фото Оbjectiv.tv
Засновник Veterano Pizza Леонід Остальцев в ефірі 24 каналу назвав карантин вихідного дня "вистрілом у весь бізнес". За його словами, забрати можливість у закладів харчування працювати на вихідних – це добити їх. Тому що 60 – 70% загальної місячної каси – від вихідних. А доставка не компенсує закладам втрату прибутку. У допомогу держави ж підприємець не вірить, тому на неї не розраховує.
Наша компанія займається саме бізнесом, тому що ми розуміємо, що чекати чогось від держави – це тупа і невдячна історія. Бо де починається держава – закінчується здоровий глузд. На жаль, держава ухвалює рішення, не думаючи про наслідки,
– говорить підприємець.
До теми Перетворити ресторан на храм: як тернопільський бізнесмен хоче оминути карантин
Сильно вдарить карантин вихідного дня і по й без того сумному становищі сфери креативних індустрій. Втрати галузі туризму і культури від початку року оцінюються у понад 80 мільярдів гривень. Тому Мінкультури виступає проти введення обмежень. За словами очільника МКІП Олександра Ткаченка, сотні тисяч українців таким чином ризикують залишитися без роботи.
Заклади культури, очевидно, не є епіцентром для розповсюдження вірусу. Контролювати дотримання карантинних обмежень тут чи не найпростіше: потік людей регулюється, розсадка визначається. Те, щоб відвідувачі перебували у масках та температурний скрингінг – постійно відслідковується, дезинфікуючі засоби завжди в доступі,
– написав Ткаченко на своїй сторінці у Facebook.
Тому, додає він, це – рішення, яке нарікає державу на неминучі втрати. Оскільки заборона на роботу в вихідні призведе до зменшення і без того критичних доходів на 50% і більше. Крім того, Ткаченко наголошує: похід у кіно чи театр робить людей щасливішими у часи пандемії, оскільки це розвантажує їх емоційно.
Український підприємець та співвласник однієї з найбільших мереж кінотеатрів в Україні "Планета Кіно" Дмитро Деркач зазначає: саме у вихідні кінотеатри отримують до 80% доходу. Тобто, за його словами, всі кінотеатри вже за тиждень доведеться закрити і звільнити працівників.
Повідомлення у одному з закладів харчування Києва / Фото 24 канал
У яких містах відмовилися вводити обмеження
Влада декількох міст уже оголосила про те, що виконувати рішення уряду не буде. Зокрема, йдеться про Рівне, Житомир, Краматорськ, Слов'янськ, Черкаси, Мукачево, Тернопіль.
Виконувач обов'язки міського голови Луцька Григорій Пустовіт своєю чергою звернувся до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля з проханням скасувати карантин вихідного дня і назвав таке рішення "сумнівним".
А у Львові та Івано-Франківську вирішили просто скасувати вихідні. Так, до 30 листопада усі суботи та неділі тут оголосили робочими, відповідно, усі заклади можуть працювати у звичайному режимі.
Деталі Які міста відмовляються виконувати карантин вихідного дня: список
Денис Шмигаль же наголосив, що місцева влада не має повноважень робити будь-які винятки для сфер бізнесу, яких стосуються обмеження: "Рішення діють безумовно й підлягають виконанню всіма суб'єктами господарювання на території України".
Біля великих торгових об'єктів у всіх містах на вихідних будуть чергувати представники поліції. Дотримання протиепідемічних заходів у невеликих магазинах і на продуктових ринках перевірятимуть представники Держпродспоживслужби та правоохоронці. На порушників чекає притягнення до адміністративної відповідальності.