У Казахстані нічого очікувати справжньої демократії, – експерт про виклики для громадян

Експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Ілія Куса вважає, що в охопленому протестами Казахстані можливе "закручування гайок".

Читайте також Автоматні черги та жорсткі бої: в Алмати триває зачистка від протестувальників

"Люди дуже сильно озлобилися щодо своїх доходів, і це позначилося на стабільності багатьох країн. Казахстан не є унікальним прикладом, де є велике розшарування між багатими та бідними, де є соціально-економічні проблеми, де невеликі зарплати, хоча країна багата на ресурси", – розповів він.

За його словами, люди знають, що основні доходи від нафтогазового сектору йдуть двом-трьом компаніям, які контролюються сім'єю Назарбаєва, і це дратує громадян.

Клани та племена

Квазі-авторитаризм у Казахстані завжди зберігатиметься, навіть якщо вони перейдуть до парламентської системи. У Казахстані нічого очікувати справжньої демократії, оскільки країна досить складна і політична система Казахстану залежить від кланової розділеності– пояснив він.

Ілія Куса нагадав, що країна все ще поділена на клани та племена. "Через це завжди політична влада в Казахстані формувалася внаслідок компромісів між цими різними елітно-регіональними етнічними групами", – додав експерт.

Новые видео из Казахстана.

Алмата. #Kazakhstan #назарбаев #токаев pic.twitter.com/jn9aba2J6t

— Протесты в мире (@worldprotest_tg) January 4, 2022

При цьому, за його словами, повторення ситуації в Білорусі не буде, оскільки країни є абсолютно різними.

"Наразі питання стоїть у тому, хто кого переможе на цьому фоні, якщо протести не вийдуть з-під контролю. Або новий президент посилить свої позиції та візьме під контроль силовий апарат інституції, механізм розподілу ресурсів, або, навпаки, він покаже, що не може контролювати ситуацію, і його приберуть. Питання лише в тому, яка елітна група керуватиме Казахстаном, а не в тому, яка буде система – демократична чи авторитарна», – вважає Куса.

Заходу ситуація поки що нецікава?

Примітно, що Казахстан зараз не у фокусі політики Сполучених Штатів та Європейського Союзу.

Захід мінімально реагуватиме, якщо ситуація не вийде з-під контролю, оскільки у західних країн немає якихось нагальних інтересів, крім комерційних. Якщо компанії країн Заходу залишаться на ринку, то їм взагалі все одно хто буде при владі– каже Ілія Куса.

За його словами, решта гравців, Китай та Росія, підтримуватимуть і стоятимуть за збереження нинішньої політичної структури. "Дестабілізація ситуації в Казахстані їм не потрібна та не вигідна", – вважає експерт.

Ціни на нафту і природний газ не зміняться внаслідок протестів, якщо ситуація не буде зовсім вже плачевною, якщо не дійде до громадянської війни, впевнений Куса.

Експерт розповів, що може призвести до ескалації / Фото UA-Report

"Це соціальний протест за своєю природою. Люди виходять не за ідеологію, політичну партію, лідера чи якісь цінності, а під впливом умовного "холодильника" – поганих умов життя", – наголосив він.

Народний протест

"Насправді, така ситуація у багатьох країнах, у тому числі в Україні, Росії, Білорусі. Тому в якомусь сенсі цей протест – це те, що мало розпочатися після COVID. Такі протести, як правило, не мають політичних лідерів, не мають якоїсь ідеології, не мають якихось чітких бачень про майбутнє, якихось чітких планів, вимог”, – наголосив Куса.

Важливо Росія підтвердила, що її військові вже в Казахстані

Він назвав мітинги "хвилею обурення соціального характеру", а не структурованим протестом. "Цю хвилю важко контролювати, проте нею легко маніпулювати, тому що тут працюють дуже прості меседжі та наративи. Тому це – народний протест у повному розумінні цього слова", – резюмував експерт.

Основні факти

• Протестні акції розпочалися після Нового року у місті Жанаозені (на заході Казахстану), а вже 4 січня ситуація загострилася настільки, що мітинги охопили більшу частину країни.
• Підвищення вдвічі цін на скраплений газ стало лише поштовхом до акцій громадян – протест перетворився на політичну акцію.
• 5 січня 2022 року уряд було відправлено у відставку.
• Токаєв звернувся до Організації Договору колективної безпеки (Білорусь, Вірменія, Таджикистан, Киргизстан, Росія і Казахстан). Токаєв попросив ці країни ввести війська.