Казус Ложкіна: з'явився шанс розплутати павутину зловживань владою нинішнім главою держави

Петро Порошенко на посаді президента припустився багатьох помилок. Але одна з головних – це його бажання використовувати владу з метою особистого збагачення, через що його супроводжують постійні корупційні скандали.

Моментом, коли Порошенко поставив свій клан вище інтересів держави, є 3 лютого 2016 року. Того дня міністр економіки Айварас Абромавичус подав у відставку через тиск на нього як урядовця з вимогою призначити "смотрящих". Що мав зробити президент у демократичній країні?

Негайно прибрати з посад та позбавити впливу цих тіньових менеджерів корупційних потоків. Натомість Порошенко став на бік своїх сірих кардиналів, і зокрема – першого заступника голови фракції БПП Ігоря Кононенка.

Читайте також: Як Порошенко став тіньовим партнером Ахметова

Пригадуєте, останньою краплею для відставки Абромавичуса стало намагання нав'язати йому Андрія Пасішника на посаду заступника міністра економіки, який би відповідав за "Нафтогаз" та інші державні підприємства. Ось як про це казав міністр.

За результатами розслідування, проведеного Антикорупційним бюро, у березні минулого року на той час заступнику голови правління "Нафтогаз Україна" Андрію Пасішнику повідомили підозру. Йому інкримінували "незаконний вплив на члена Кабміну з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися прийняття незаконних рішень".

Але справа півтора року лежала без руху, і тільки нещодавно, в листопаді, почалися слухання по суті обвинувачень. Тоді в суді вперше сплили нові подробиці про роботу системи "смотрящих" в оточенні Порошенка.

Читайте також: Нова жертва влади: хто і чому нацькував скандального прокурора на міністра фінансів

Як виявилося, окрім Кононенка, нав’язати заступника Абромавичусу намагався і тодішній глава адміністрації президента Борис Ложкін. Колишній міністр економіки дав свідчення в суді, що за два дні до відставки йому по спецзв’язку телефонував особисто Ложкін та вимагав взяти собі заступника.

Процитую свідчення Абромавичуса щодо тиску Ложкіна.

Розмова стосувалася кадрових рішень. У результаті він дав зрозуміти, що адміністрація хоче, щоб я призначив у тому числі Андрія Пасішника на позицію заступника міністра. Я намагався апелювати, що такими методами людей не призначаю на настільки важливі позиції, що це повністю суперечити моїй кадровій політиці. На що мені було сказано, що це доведеться зробити. У результаті я попросив звільнити мене з посади тому, що такі силові методи нічого спільного з проведенням реформ не мають,
– заявив він.

На фото: Айварас Абромавичус

Коли судові свідчення колишнього міністра економіка Абромавичуса щодо Ложкіна з’явилися в інтернет-виданнях, вони за деякий час стали таємничо зникати. Зараз можна знайти десятки посилань в Google на новини щодо слів Абромавичуса про Ложкіна, але зайти в них не можна – їх прибрали з сайтів.

Насправді Ложкін був "смотрящим" за цілими галузями економіки в часи роботи главою адміністрації президента. І деякі урядовці, як колишній міністр інфраструктури Андрій Пивоварський, погодилися на ці правила гри. Він за рекомендацією Ложкіна пустив "потрібних" людей до управління в "Укрзалізницю". А деякі, як Абромавичус, не визнали такого стану речей та пішли з посад.

Читайте також: Чому для Порошенка важливий контроль над НАБУ

Тепер Ложкін має бути допитаний в рамках справи Пасішника. Сам він пішов з посади глави адміністрації президента у серпні 2016 року і тоді ж став секретарем Національної інвестиційної ради при президенті Порошенку. У вересні минулого року Ложкін обіцяв протягом 2017 року залучити – цитую – від 3 до 5 мільярдів доларів інвестицій. 2017 рік добігає кінця, і видно, що слова Ложкіна виявилися пустопорожніми обіцянками.

Пшиком виявилися і гучно анонсована Національна інвестиційна рада. Її персональний склад було затверджено тільки зараз, у жовтні 2017 – через рік після оголошення про її створення.

На фото: Андрій Пасішник

Загалом судовий розгляд справи Пасішника, який став єдиним обвинуваченим в історії з тиском на Абромавичуса, має розкрити всі карти того, як Петро Порошенко побудував корупційну вертикаль та підпорядкував державні потоки власним інтересам.

А тому розслідування не повинно обмежитися лише цапом відбувайлом – постати перед правосуддям мають як Кононенко, так і Ложкін. Бо своїми діями вони не просто будували вертикаль Порошенка – вони позбавляли всю українську націю шансів на чесну владу, яка мала змінити життя громадян на краще. А тому, щоб подібне не повторювалося в майбутньому, нам потрібні прецеденти покарання.