Кличко закликає розблокувати кошти на відновлення пошкоджених будинків у Києві
Кабінет Міністрів і Державне казначейство заблокували кошти Києва, призначені для відновлення будинків, пошкоджених російськими атаками. Міський голова Віталій Кличко закликав уряд і Держказначейство розблокувати фінансування, необхідне для продовження ремонтних робіт.
Про це він заявив під час колегії КМДА. За словами мера, затримка з фінансуванням може перешкодити відновленню житла, на яке чекають мешканці столиці.
Проблема, що може зупинити роботи з відновлення, – це блокування коштів міста Держказначейством. Якщо уряд цього не розуміє, підкреслю: такі дії неприйнятні в ситуації, коли мешканці чекають на відновлення свого житла. Тому місто ще раз звернулося до уряду та Державного казначейства з вимогою розблокувати фінансування важливих для киян проєктів. Зокрема, з відновлення пошкоджених ворогом будинків,
– заявив Віталій Кличко.
Від початку повномасштабного вторгнення в столиці зазнали пошкоджень різного ступеня 4 480 багатоквартирних будинків. Із них 1 783 постраждали у 2026 році – це майже 40% від загальної кількості.
Як пояснив Віталій Кличко, масштаби руйнувань різняться: в одних будинках вибиті вікна, пошкоджені балкони, дахи чи фасади, в інших – зруйновані під’їзди, конструкції та інженерні мережі, а квартири стали непридатними для проживання.
Наразі в столиці налічують 205 будинків зі значними пошкодженнями. 61 із них зазнав серйозних руйнувань лише цьогоріч. Із цієї категорії місто вже відновило 64 будинки.
Загалом від початку повномасштабної війни в Києві відновили 4 227 будинків, пошкоджених унаслідок російських ракетно-дронових атак.
За словами міського голови, кошти, заблоковані на рахунках Державного казначейства, необхідні для реалізації проєктів, зокрема для ремонту житла після обстрілів. Міська влада наполягає на відновленні фінансування, щоб продовжити роботи.
Раніше повідомлялося, що уряд і Державна казначейська служба призупинили виплати та проведення платежів місцевим громадам на загальну суму близько 20 мільярдів гривень. Таке рішення пояснювали заходами економії та дефіцитом фінансування.