Кому вигідна смерть Шеремета: основні версії

Симпатизував Україні і був толерантним

Павло Шеремет родом із Білорусі, засновник відомого білоруського видання "Білоруський партизан". Свого часу працював у Росії на телеканалі ОРТ. З 2012 року жив і працював в Україні. Один з активних учасників революції гідності. Останні роки вів власну передачу на радіо "Вєсті" "Ранок Павла Шеремета", а також був одним з постійних дописувачів на "Українській правді".

Його статті завжди були гострі, однак Павло Шеремет ніколи не намагався зайняти якусь одну сторону. Як зазначив Тарас Чорновіл, він був представником європейського, світоглядного крила в журналістиці.

Він не був національно виокремленим журналістом, ні українофобом, ні тим, хто приміряв би на себе рамки українського націоналіста. Він симпатизував Україні, але був спокійним і толерантним, – зазначив Чорновіл.

Тому мотиви його вбивства, жорстокого, спланованого заздалегідь, не зрозумілі. Кому і нащо було потрібно вбивати Шеремета? Одна з основних версій правоохоронців – професійна діяльність. Так, він писав викривальні матеріали, але їх сьогодні пишуть багато журналістів. Тож ця версія здається не дуже переконливою. Втім, є багато моментів, які можуть бути пов’язаними з журналістською діяльністю Павла Шеремета.

Версію, що вбивство пов’язане з його професійною діяльністю, треба розглядати в іншому форматі. Павло Шеремет – журналіст, який працював на два потужних, діаметрально відмінних, але впливових видання – радіо "Вєсті" і "Українську правду". Це стало причиною його вбивства, – переконаний Чорновіл.

Основні версії цього резонансного вбивства

1. Професійна діяльність.

Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що слідство розглядає цю версію, як одну з основних. В свою чергу, експерти і журналісти також висунули такі припущення. Зокрема, блогер Петро Шуклінов написав, що зовсім нещодавно Шеремет опублікував матеріал про корупційні махінації на держпідприємстві "Одеський припортовий завод" двох скандальних персон першого заступника голови правління "Нафтогазу" Переломи і замдиректора ОПЗ Щурикова.

З іншого боку, матеріал опублікований буквально кілька днів тому. За такий короткий час складно підготувати таке вбивство. До того ж, Щурикова вже заарештували. Крім того, інформація про їхні оборудки опублікована. В такому випадку це виглядає, як помста. Але сумнівно, що «герої» матеріалів Шеремета вирішили так жорстоко помститися. Хіба що він володів певною інформацією, дуже невигідну комусь.

Як написав Олександр Міхельсон, "журналістів вбивають, коли журналіст дізнався Щось Важливе, але ще не встиг розповісти. Тому загибель Павла Шеремета – навряд чи 2000-й рік, але от надто схоже на першу половину 90-х...".

1. Розправа влади.

Цю версію багато хто вважає занадто надуманою. Дійсно, важко знайти якісь вагомі мотиви для того, що влада була зацікавлена в смерті журналіста. Так, Україна, на жаль, знає чимало таких випадків, коли із журналістами розправлялися з подачі владних структур. Одне із самих резонансних – вбивство Георгія Гонгадзе.

Але наразі влада нічого не виграла від загибелі журналіста. Навпаки. Державу, де вбивають журналістів, у цивілізованому світі вважають, як мінімум, нестабільною і недемократичною. А її керівництво – схильним до авторитаризму і диктатури.

Резонасне вбивство послабить чи ні владні позиції?

Хоча, звичайно, можна припустити, що таким чином влада хоче відволікти увагу українців від високих тарифів, цін тощо. Заодно від політичної корупції. Влаштувати показове розслідування, знайти і покарати винних і цим підвищити свій рейтинг в очах українських громадян.

1. Вбити хотіли головного редактора сайту "Українська правда" Олену Притулу.

Кому може заважати Олена Притула?

Як відомо, Павло Шеремет був за кермом авто, яке належало Притулі. Тому дійсно не можна виключати того, що ціллю був не Шеремет. З іншого боку, навіщо вбивати Олену Притулу, не зрозуміло. Вона очолює багато років одне з найвідоміших інтернет-видань. В той же час Олена Притула – хоч і впливова, але людина досить не публічна. Президент Петро Порошенко розпорядився надати їй охорону. Водночас немає жодного очевидного мотиву щодо того, хто хотів би прибрати Олену Притулу.

Крім того, за попередньою версією слідства, машину підірвали за допомогою дистанційного управління. Авто підірвалося не одразу після того, як його завели, а через деякий час. Тому можна припустити, що злочинець спочатку переконався, що за кермом саме Павло Шеремет. Втім, цю версія відкидати повністю не можна.

1. Розправа криміналізованої мафії.

З огляду на ті викривальні матеріали, які зараз публікуються в ЗМІ, мафіозі вперше за всі роки незалежності України зіштовхнулися з тим, що, як колись: "Утром – в газете. Вечером – в куплете". Тобто вранці – на сайті, а ввечері – в прокуратурі або НАБУ, – зазначив Тарас Чорновіл.

Показова розправа для повчання інших?

На його думку, вбивство відомого журналіста – це може бути погрозою, демонстрацією сили для інших.

1. Дестабілізація ситуації в державі. Російський слід.

На перший погляд, версія здається досить абсурдною. Та чимало експертів та журналістів цього не виключають. Зокрема, за словами Тараса Чорновола, як і в справі Гонгадзе, де дуже проглядався російський слід, у цьому вбивстві, цілком ймовірно, також є "рука Москви".

Підшукували достатньо помітну людину для збурення ситуації, щоб вдарити по іміджу України. Адже нам постійно нагадують, що Україна – держава, де вбивають журналістів. За таких обставин у вбивстві, яке спрямоване проти Української держави, може бути присутній російський або іноземний слід, – вважає він.

Такої ж думки журналіст Віктор Шлінчак.

Дестабілізація. Це єдиний мотив, який першим приходить на думку після вбивства журналіста Павла Шеремета. Так само було і після вбивства Георгія Гонгадзе. Символізм ще й у тому, що це знову пов'язано з "Українською правдою". Але й тоді ситуацію використали по-повній, щоб послабити Україну. Найбільше виграла Москва. Це факт, – написав він на свої сторінці в Фейсбук.

Москва лише виграє від складної ситуації в Україні

Політичний експерт Тетяна Лупова з цим не згідна.

Вбивство Шеремета – це спроба дестабілізувати ситуацію в державі, кажуть нам політики. Так. До цього у нас же все було стабільно – Крим, Донбас, АТО, смерті кожен день, тарифи, ціни, податки, курс валют, банківська система, корупція, кнопкодавство, непрофесіоналізм, очманілий від безкарності і вседозволеності криміналітет – це все було стабільним. А тепер все це дестабілізується, – підкреслила вона.

В той же час, є кілька аргументів щодо того, що за вбивством може стояти Москва. По-перше, Росія справді виграла, і тепер її пропагандистська машина розкручуватиме маховик на тему: Україна – недемократична держава, там хаос, громадянська війна, вбивають журналістів. По-друге, таку думку Кремль вкладатиме в голови керівників ЄС і США з тим, щоб нарешті з Росії зняли санкції, а також, щоб Захід відмовився від України, і вона повернулася б знову в геополітичну орбіту Москви. Тобто, ніякого приєднання до ЄС, ніякого НАТО.

До речі, рік назад був вбитий український журналіст Олесь Бузина. Розслідування триває і досі. Але був один цікавий момент. Бузину застрелили саме тоді, коли Путін проводив щорічну прес-конференції для журналістів. Він мало не раніше українських ЗМІ повідомив, що в Києві застрелили опозиційного журналіста, натякаючи на те, що в Україні правлять націоналісти. Та особливого резонансу в Україні цей злочин не викликав. Бузина був одіозним журналістом, але не настільки відомий для широкого загалу.

Шеремет – був публічним журналістом. Його знали не тільки в професійних колах. До того ж, йому симпатизували і колеги, і політики, і звичайні українці. Його загибель шокувала багатьох. Це викликало певне збурення серед людей, які вже кілька років живуть в тривозі, немає відчуття стабільності через військовий конфлікт на Донбасі і соціально-економічну кризу. Підвищився рівень злочинності. І людей стали вбивати серед білого дня. Це підриває ще більше довіру до влади і правоохоронної системи.

До речі, зауважує Чорновіл, напрошується певна аналогія з терактами які здійснює ІДІЛ.

Теракти у Франції спрямовані проти мирного населення. Одне із завдань терористів – стимулювати місцеву владу до закручування гайок. Тому що вільне суспільство, де задоволені люди, ненавидять ті, хто звик в себе вдома робити пекло і терор. Росія і ІДІЛ абсолютно однакові в цьому плані. Вони хочуть нав’язати таку ситуацію всьому світу. Щоб в Україні було так, як у Росії: на всі мітинги через рамочку, масові заборони на проведення акцій. Щоб у нас було менше свободи, – підкреслив Тарас Чорновіл.

Те, що на міжнародній арені позиції України після вбивства Павла Шеремета послабляться, це очевидно. Вашингтон і Брюссель і так косо дивляться на Київ через корупцію чиновників, повільні реформи. Вбивство журналіста – для них надто чуттєва тема. Адже де-факто це означає, що в країні немає свободи слова. А це один із головних демократичних принципів для США і країн-членів ЄС. Не виключено, що питання про надання Україні безвізового режиму з Європою знову відкладуть.

Загалом, якщо правоохоронці не розслідують справу найближчим часом і не покарають винних, то це викличе багато запитань до української влади. Очільники держави не здатні забезпечити порядок і стабільність для своїх громадян, і фактично не виконує свої обіцянки перед народом, який їх і наділив владою.

Читайте також: Введення військового стану: нова стара "казка"