Про можливе введення військового стану у фактично воюючій Україні говорять не вперше. Зокрема, ще у грудні 2014 року той же Турчинов повідомляв, що "у разі необхідності, безумовно, буде введений військовий стан, коли для цього буде реальна необхідність, реальна загроза і для цього будуть передумови".

Серед аргументів зачекати з введенням військового стану було "Росія у відповідь почне повномасштабну війну". А Захід Україні не допоможе летальною зброєю. Втім, прихильники введення військового стану наголошували, що не існує жодних міжнародно-правових обмежень, які б блокували військово-технічну допомогу Україні у разі введення військового стану. І що військовий стан у країні і оголошення війни – це різні речі.

У червні 2014 року активісти навіть влаштували мітинг з вимогою до президента, аби військовий стан таки ввели. Зокрема — аби забезпечити необхідним армію (ми ж пам'ятаємо, у якому жалюгідному стані вона була на початку збройної агресії на Донбасі).

Противники ж військового стану тоді називали його введення "планом Російської Федерації, зривом виборів президента і забороною діяльності партій".

Сьогодні існує ще низка тез, через які вводити військовий стан небажано, їх влучно сформулював екс-консул України у Стамбулі і громадський діяч Богдан Яременко: "МВФ не дасть кредитів", "ну і що, від того воєнного стану у росіян стане менше танків?", "ми втратимо торгівлю з Росією".

Про причини відновлення риторики про військовий стан

Як відзначив у коментарі сайту "24" політичний експерт, учасник АТО Юрій Кочевенко, важко зрозуміти, чому військовий стан не вводився, коли він справді був потрібний, коли явна небезпека була значно вища. Так, зараз ми бачимо збільшення інтенсивності і гостроти бойових дій, проте, вони не на тому рівні, як було влітку 2014 року, або на початку зими 2015.

Експерт висунув три можливі гіпотези.

Перша – керівництво держави має певну інформацію, яка невідома широкому загалу суспільства: є реальна загроза державному суверенітету України, що змушує йти на такий крок. А оприлюднити цю інформацію з міркувань національної безпеки вище керівництво не може.

Друга – це може бути спосіб відволікти увагу від процесів, які відбуваються в середині країни, наголошувати на тому, що у країні йде війна, тому будь-які внутрішні суперечки і протести є на руку ворогу. Кочевенко нагадав – ця риторика вже два роки використовується, вона абсолютно не нова.

Третя – це мотив для проведення сьомої хвилі мобілізації. А якщо вона буде, то торкнеться не тих, хто не служив у перших шести хвилях, а тих, хто вже відслужив.

Як мінімум – від першої по четверту хвилю. І це може бути способом для комплектації армії, а ми знаємо, що після звільнення четвертої та п’ятої хвилі контрактників не вистачає, щоб укомплектувати наші Збройні сили у тому штаті, який зараз розширили. І таким чином – відправити на фронт ветеранів АТО, які можуть скласти загрозу діючій владі через свою соціально-політичну активність. Це дещо віддає конспірологією, але може бути,
– припустив Кочевенко.

Про ймовірності і ризики

Експерт оборонно-промислового комплексу, керівник Центру антикризових ініціатив Максим Глущенко у коментарі сайту "24" нагадав, що заява Турчинова пов'язана з загостренням в зоні проведення антитерористичної операції, коли за добу загинули 7 наших військових і ще 14 були поранені.

Разом з тим: між "можуть внести до порядку денного" і реальним введенням воєнного стану – велика різниця.

РНБО може ініціювати такий крок, звернутися до президента країни, але навіть якщо він підпише відповідний указ, це рішення має затвердити наша Верховна Рада. Теоретично ввести воєнний стан можна швидко, а практично, враховуючи "різношерстність" нашого законодавчого органу, це може затягнутися,
– пояснив експерт.

Тому запровадження воєнного стану – поки що теорія. Але якщо антитерористична операція досягне піку і стане загрожувати захопленням наших територій, то такий крок цілком очікуваний і логічний. Щоправда, він не на користь українським економіці і дипломатії, зауважив Глущенко.

Що нам скажуть західні партнери, які не перестають повторювати тезу про важливість дипломатичних переговорів? Не кажучи про те, що в надзвичайному режимі не дуже міцна вітчизняна економіка може просто впасти. Уже зараз значні ресурси держави спрямовані на оновлення армії і нашого оборонно-промислового комплексу,
– уточнив експерт.

Підсумовуючи: введення військового стану – не своєчасний крок, від якого Україна більше втратить в економічному і дипломатичному плані, ніж придбає. Але панікувати не слід. Пригадаймо висловлювання розважливого блогера Діда Свирида: "Уважно спостерігаємо, допомагаємо армії і слідкуємо, щоб всюди порядок був. А не те, що зараз".

Читайте також: 10 фактів про введення воєнного стану