Кому вірити, а кому ні: як не стати жертвою псевдоблагодійників

Скільки серед цих 15 тисяч благодійних фондів добросовісних, а скільки шахрайських – статистики нема. Існують лише припущення, що приблизно третина благодійних фондів просто зареєстровані та не ведуть жодної діяльності, а ще десята частина – користується довірою людей та незрозумілим чином розподіляє зібрані кошти, розповіла в коментарі сайту "24" Катерина Жук, директор громадської організації Charity Tuner, що працює з благодійними фондами та контролює їхню роботу.

Разом з тим, вже понад рік діє постанова Кабміну, згідно з якою кошти на АТО в транспорті та на дорогах збирати не можна. Однак удавані благодійники й надалі продовжують збирати гроші в метро, на вулицях та інших громадських місцях, а довірливі люди – наповнювати скриньки.

Як не стати жертвою?

Є декілька ознак. Насамперед, варто знати, що жоден чесний благодійний фонд не допускає волонтерів збирати кошти на вулицях чи транспорті, пояснює Жук. Також насторожити повинен і збір коштів по телефону, коли дзвонять та просять перекинути гроші на картку. Чесний фонд такого робити не буде. Популярним нині варіантом є соцмережі: декілька різних людей розміщують фото однієї дитини та збирають для неї гроші.

У такому разі, щоб не викликати підозру, тим, хто розміщує оголошення про допомогу в інтернеті, Катерина Жук радить ставити так звані водяні знаки, тобто посилання на фотографіях. Наприклад, на сайт чи рахунок, щоб не можна було вкрасти фото та розмістити від будь-якого іншого імені.

Водночас, зараз багато фондів відходять від збору коштів в скриньки, максимум – домовляються з мережами торгових центрів і ставлять там свої скриньки, при цьому підписують офіційний договір та обов’язково вилучають гроші під трьохсторонній акт: адміністрація магазину, фонду та, наприклад, касир.

У той же день гроші обов’язково повинні бути переведені на рахунок благодійного фонду та відображені у звітності на сайті,
– підкреслює Жук.

Варто бути передовсім відповідальними за свою пожертву, наголошує в коментарі сайту "24" інформаційний менеджер Українського форуму благодійників Леся Ярошенко. Не робити емоційних пожертв, якщо ви не знаєте організацію, не чули позитивних відгуків від людей, яким довіряєте, не бачили річних звітів організації.

Важливо познайомитися і не лише відвідати сайт, а й зателефонувати або й приїхати до фонду. Доброчесні фонди завжди надають усю інформацію, аж до фінансової, і готові прийняти вас. На сайті має бути інформація про засновників, керівні органи, джерела фінансування, напрямки допомоги, живі контакти.

Яким фондам можна довіряти?

За словами Ярошенко, тим, хто не приховує інформації, в тому числі фінансової. Фонди, які дбають про довіру, мають Наглядову Раду з авторитетних людей, які контролюють діяльність фонду. Цільове використання коштів може перевірити тільки аудитор. Це непідйомні поки що гроші для фондів, хіба дуже великі та міжнародні можуть собі це дозволити, коментує Ярошенко. По-іншому фінансову інформацію нема як перевірити, навіть податкові звіти, суми витрат за рік ДФС не відкриває.

Тому, за словами Ярошенко, Український форум благодійників три роки поспіль складає Національний рейтинг благодійників, мета якого – виховати культуру прозорості, стимулювати фонди показати свої податкові звіти, бо це єдине реальне свідчення витрат. На основі Рейтингу працює Карта благодійності. З 15 тисяч зареєстрованих в Україні благодійних організацій 2016 року відкрили податкові звіти лише 75.

Водночас, додає Катерина Жук, у благодійних фондів-шахраїв документи можуть цілком відповідати законодавчим вимогам й виглядати так само, як у чесного фонду. Однак, оскільки поліція обмежена "законом про благодійну діяльність", покарати псевдоволонтерів неможливо.

Хто зараз збирає гроші за допомогою скриньок?

Експерти відзначають: волонтерів на вулиці зі скриньками чесні фонди не випускають. Більшість організацій зараз відмовляються від збору коштів через скриньки, так як цей метод дискредитував себе. Хіба що, уточнює Леся Ярошенко, скриньки чесних благодійників можна побачити під час благодійних акцій (де має бути фіксоване місце, повідомлені органи місцевої влади, визначений час) або стаціонарні скриньки (в установах, магазинах – тоді укладається офіційна угода з власником приміщення або торгової марки, спільно з якою проводиться збір), про що згадувалося вище.

У волонтера мають бути: документ, яким фонд довіряє волонтеру збирати гроші, попередні акти розкриття скриньки, реєстраційні документи організації, посвідчення особи волонтера, дозвіл від батьків, якщо волонтер неповнолітній.

Хто контролює благодійників?

Діяльність благодійних фондів перевіряє лише податкова. За законом – усіма неприбутковими організаціями (благодійними, громадськими тощо) раз в рік здається звіт в Державну фіскальну службу. Також робота благодійних фондів регулюється законом "Про благодійну діяльність та благодійні організації". Але закон прописаний таким чином, наголошує директор громадської організації Charity Tuner, що за його порушення покарання не буде, оскільки неможливо спіймати "несправжнього" волонтера за руку.

Водночас, існує законопроект №3215 про запобігання шахрайству у вигляді благодійництва. У ньому, зокрема, прописаний механізм за яким шахрайські фонди можна притягнути до кримінальної та адміністративної відповідальності – те, чого наразі в принципі немає. Однак, закон досі просто лежить у Верховній Раді.

СМС-пожертва

Це найпростіший та найшвидший спосіб допомогти. Однак "платформа телекомблагодійності" у вигляді текстового або голосового повідомлення з мобільного телефону лише розробляється. Катерина Жук наголошує: хоч закон про смс-пожертву вступив у силу, проте стосовно нього слід провести ще чимало підготовчої роботи. Нюанс в тому, що в законопроекті не передбачено, як і раніше, обов’язкової звітності. Також існує великий ризик того, що мобільні оператори, котрі видаватимуть короткі номери, не матимуть можливості перевірити якому фонду – чесному чи шахрайському – вони видають номер.

Чи можна притягнути шахраїв до відповідальності?

Тільки за умови, що є постраждала сторона: тобто людина напише заяву до правоохоронних органів про те, що її ошукали, її кошти використали не за призначенням, підкреслює Леся Ярошенко. Але вона має надати докази, що справді надавала пожертву на конкретні цілі в такий-то час. Наразі це практично нереально зробити. Хоча якщо є підстави, каже експерт, то може бути навіть кримінальна справа. Наприклад, проти фонду Катерини Ющенко завели справу через "Дитячу лікарню майбутнього" після 10 років пошуку підстав.

Читайте також: Компанії-шахраї та як їх виявити