У межах контрнаступу: як ЗСУ змогли втричі покращити ефективність контрбатарейної боротьби

1 липня 2023, 10:00
Читать новость на русском

Лише упродовж травня та червня російська армія втратила в Україні 1 тисячу 219 артилерійських систем і 84 РСЗВ. У кожен з двох останніх місяців українські військові встановлювали все нові й нові рекорди ефективності контрбатарейної боротьби.

У тому, наскільки ефективно наші воїни знищують ворога, розбирався 24 Канал. Сьогодні спробуємо привідкрити для вас деякі таємниці такої ефективності Сил оборони України.

Варте уваги Путін йде на Захід, або Випалена земля: рашисти хочуть зруйнувати все у ще окупованих містах

Статистика знищення російської артилерії

Загалом за трохи більш як 16 місяців від початку повномасштабного вторгнення Росії Збройні Сили України знищили 4 тисячі 162 артилерійських системи ворога та 632 реактивних систем залпового вогню.

Та особливо ефективними українські військові в контрбатарейній боротьбі проявили себе в останні 2 місяці. Протягом травня-червня наші воїни знищили 1 219 артилерійських систем та 84 реактивних систем залпового вогню противника:

  • у травні – 545 артсистем і 28 РСЗВ,
  • у червні – 674 артсистем і 56 РСЗВ.

Тобто лише на останні 2 місяці припадають 29,3% від усіх знищених артилерійських систем і 13,3% реактивних систем залпового вогню ворога.

Якщо темпи знищення РСЗВ зросли зовсім трішки, то артилерійські системи наші воїни протягом травня-червня знищували майже втричі активніше, ніж за попередні 14 місяців протистояння.

Очевидно, що така активізація успішної контрбатарейної боротьби саме напередодні довгоочікуваного наступу українських сил – невипадкова. Та ефективність наших воїнів має й цілком практичні пояснення.

 

Секрети ефективності контрбатарейної боротьби

Капітан однієї з бригад Збройних Сил України, артилерист на позивний "Стафф" у коментарі 24 Каналу підтвердив, що ефективність контрбатарейної боротьби з боку наших військ справді дещо покращилася. Нині його підрозділ тримає оборону на одній з ділянок на Сході України.

Узагалі змусити ворожу артилерію замовкнути – це першочергове завдання для продовження чи розвитку будь-яких наших дій,
– наголошує капітан ЗСУ.

Офіцер розповідає, що його підрозділ сьогодні відпрацьовує передовсім по російських мінометних розрахунках. Адже системи більш дальнього радіусу дії ворог відтягнув від лінії фронту й змушений ховати від української артилерії.

"Наша піхота нікуди не піде, якщо її на підході буде знищувати ворожа артилерія. Їхнє завдання – боротися з нашою піхотою. А як вони можуть це робити, якщо ми насипаємо так, що вони й голову висунути не можуть?" – пояснює "Стафф".

Полковник ЗСУ та військовий експерт Владислав Селезньов в ефірі 24 Каналу розповів, що причини успіхів вдалої контрбатарейної боротьби українських військ хоча й відбуваються безпосередньо на фронті, але починаються ще глибоко в російському тилу. Однією з таких причин є порушення логістичних ланцюжків ворога.

Для нашого наступу нам потрібно максимально вихолостити можливості окупаційної армії. Шляхом знищення їхніх складів з боєприпасами, знищення їхнього озброєння, військової техніки, пошкодження їхніх ключових логістичних центрів і магістралей,
– підкреслює Владислав Селезньов.

Для цих цілей ЗСУ вдало використовують системи HIMARS, ракети Storm Shadow і високоточні снаряди Excalibur. Відповідно російські розрахунки артилерійських систем вже не можуть розраховувати на своєчасне постачання необхідних снарядів, як це було раніше.

"Очевидно, що нинішня війна – це війна артилерії. Той, хто має перевагу на полі бою, той відповідно і здобуває перевагу в бою. Недаремно росіяни вже зараз відчувають брак снарядів на Херсонщині", – заявляє військовий експерт.

Для цього кілька останніх тижнів на окупованих територіях дуже вдало попрацював український агент "Бавовна". Тож ворожі склади з боєприпасами перетворилися на попіл.

У чому таємниця ефективності контрбатарейної боротьби: дивіться відео

 

Втрати росіян більші, ніж зброї в України

Такі величезні втрати артилерійських систем за настільки короткий період не можуть не позначитися на боєздатності російської окупаційної армії. Артилерійські системи, про які мовиться у звітах Генерального штабу – це самохідні артилерійські установки, буксировані гаубиці та міномети. Загалом – вкрай важливі елементи боротьби на тактичному рівні.

Згідно з даними Global Firepower, Росія станом на початок 2023 року була лідером за чисельністю артилерійських систем у світі:

  • 6 тисяч 575 одиниць – самохідних артилерійських установок (1 місце у світі),
  • 4 тисячі 336 одиниць – буксированих гаубиць (3 місце у світі після Північної та Південної Кореї),
  • 3 тисячі 887 одиниць – реактивних систем залпового вогню (1 місце у світі).

Втім, ця статистика ґрунтується лише на офіційних даних. Тобто, фактично на тих, які відкрито оголошує сама російська влада.

Величезні втрати за майже 1,5 року повномасштабної війни проти України Росія, звісно ж, не визнає. Так само частина з цієї техніки перебуває в жахливому стані, тож її використання на полі бою – неможливе.

Крім того, GF не наводить оцінної кількості мінометів, що є на озброєнні російської армії, що позбавляє нас об'єктивної оцінки реальних втрат Росії. Адже можна припустити, що серед знищених 4 тисяч 116 артилерійських систем саме міномети мають найбільшу частку.

Можемо точно говорити, що з оголошених публічно 3 тисяч 887 реактивних систем залпового вогню Росія втратила вже щонайменше 632. Це понад 16%. Так само можемо порівняти й російські втрати з чисельністю української артилерії. За даними Global Firepower, на початок 2023 року в нашої армії було:

  • 953 одиниці – самохідних артилерійських установок (10 місце у світі, друге в Європі після Туреччини),
  • 889 одиниць – буксированих гаубиць (16 місце у світі, третє в Європі після Туреччини та Румунії),
  • 647 одиниць – реактивних систем залпового вогню (10 місце у світі, перше в Європі).

Втім, якщо російські втрати дещо завищені, то Українські – можемо стверджувати – навпаки дещо занижені.

По-перше, під час війни українська влада не розкриває дані про власне виробництво, а по-друге, ще до бронетехніки саме артилерія була тим типом озброєння, на яке наші партнери робили величезний акцент:

  • M142 HIMARS (країна походження – США),
  • Panzerhaubitze 2000 (Німеччина),
  • САУ Caesar (Франція),
  • САУ Zuzana (Словаччина),
  • САУ Krab (Польща).

Це лише незначна частина тих систем, які вже зарекомендували себе в боях на фронтах російсько-української війни. Ці назви російські окупанти вже знають напам'ять і згадують про них у страшних снах.

HIMARS працює по російських окупантах: дивіться відео

 

Та точнішої статистики в нас немає, тож спробуємо відштовхуватися від неї. 1 тисяча 219 артилерійських систем Росії, знищені протягом травня-червня – це більше, ніж чисельність усіх українських САУ чи гаубиць, які нарахували аналітики GF.

Натомість якщо враховувати 4 тисячі 162 одиниці артилерійських систем, які Росія втратила за 16 місяців боїв, то вони більш як удвічі переважають загальну чисельність українського артилерійського озброєння. 

Схожа ситуація й з реактивними системами залпового вогню. У той час, як аналітики нарахували в ЗСУ 647 таких систем, Росія за час повномасштабного вторгнення втратила майже ту ж кількість – 632 одиниці.

Це лише вкотре доводить, що при значно нижчій чисельності озброєння, але завдяки зусиллям наших військ і допомозі партнерів більш сучасними зразками, ми можемо діяти в рази ефективніше за ворога.

Як росіяни компенсують брак артилерії

Через великі втрати в артилерії протягом останніх місяців росіянам доводиться шукати інших шляхів для вирішення своїх завдань на тактичному рівні. Один з таких – активніше застосування армійської авіації.

Капітан ЗСУ на позивний "Стафф" відзначив, що в районі відповідальності його підрозділу росіяни почали частіше застосовувати гелікоптери. Так само почастішали й випадки використання керованих авіабомб.

Цілять якраз таки в нашу артилерію. Вони потужні страшенно, але от точність трохи підводить. За рахунок цього ми й розрулюємо. Рух – це життя,
– розповідає офіцер.

Так само артилерист розповів і про те, як нині поводиться ворожа піхота. Каже: на суміжних напрямках їх очевидно побільшало.

"Але я бачу, що до оборони вони готуються – точно не до наступу. Але й ми не хлопчаки з рогатками – теж готові до будь-яких їхніх дій", – запевняє "Стафф".

За його словами, в останній час росіяни пробують промацувати українську оборону невеликими піхотними групами по 6 – 8 солдатів. Або з двох напрямків одночасно можуть "вискочити" по танку, але близько не підходять – намагаються відстрілятися з закритих позицій.

Дивіться також Окупанти почали застосовувати керовані авіаційні бомби: що це таке та які регіони в небезпеці

У росіян можливі проблеми з артилерією

Такі величезні втрати обов'язково позначаться на бойових спроможностях російських військ. Ще після 24 лютого 2022 року тактика "артилерійського валу" стала ключовою для російської армії поряд з "м'ясними штурмами".

Таку тактику ворог застосовував під час окупації Попасної, Сєвєродонецька, Лисичанська, Волновахи, Ізюма. Росіяни використовували тисячі артилерійських снарядів, буквально зрівнюючи місто з землею, перш ніж у нього фізично зайти.

Вже в Бахмуті ПВК "Вагнера" постійно скаржилася на "дефіцит" снарядів. Очевидно, що це був лише елемент внутрішньої боротьби й жодного дефіциту насправді не було. Та тепер схожі проблеми в нашого ворога й справді можуть виникнути. Адже при величезній ширині фронту в росіян стає все менше артилерійських систем.

Як приклад, військовий експерт Владислав Селезньов наводить появу на окупованих територіях ешелонів з танками Т-55, яким уже майже 70 років.

Росіяни змушені знімати їх з довгострокового зберігання, трохи лагодити та відправляти на поле бою. У росіян вже в певній мірі є брак устаткування, озброєння та боєприпасів,
– каже полковник ЗСУ.

Попри це він застерігає від заспокоєння – свій потенціал ворог ще не вичерпав. Ба більше, досі працює російський оборонний комплекс. Хоч він і не спроможний на 100% закривати потреби окупантів, але все ж він працює.

Тож якщо не гострий дефіцит, то щонайменше на певний брак артилерійських систем у ворога таки можна очікувати. Як наслідок, ми ще частіше бачитимемо "м'ясні штурми" у виконанні противника. Тож російським мобілізованим ми можемо порадити лише здаватися в полон – так вони зможуть зберегти свої життя.

Зверніть увагу! Щоб кількість знищених ворогів у щоденних зведеннях Генштабу продовжувала зростати, а наша спільна перемога стала все ближчою й ближчою, важливо регулярно підтримувати наших захисників.

Це можна зробити за допомогою благодійних фондів, яким ви довіряєте, або ж за допомогою нашого Фонду24. Тут ви завжди знайдете активні збори на потреби наших військових.