Страх наростає: військовий пояснив, чому країни Європи масово захищають критичні об'єкти

Військовослужбовець ЗСУ та військовий аналітик Олександр Мусієнко в ефірі 24 Каналу пояснив, чого найбільше бояться країни Балтії та чому зараз вони захищають критичну інфраструктуру. Він також розповів, які провокації Росія може влаштувати, щоб перевірити готовність НАТО та послабити підтримку України.

Європа готується до гібридних атак Росії

Європейські оборонні відомства та розвідки вже майже не сперечаються, чи планує Кремль велику війну проти країн НАТО та Європейського Союзу. Розбіжності стосуються лише термінів: одні називають 2027 рік, інші 2029 чи 2030-й, а частина експертів вважає, що Росії знадобиться два – три роки після завершення війни проти України. Цю загрозу вже врахували у стратегічних документах ЄС, планах розвитку оборонної промисловості та фінансуванні безпеки до 2030 року.

Більшість оборонних відомств і розвідувальних спільнот європейських країн дійшли згоди, що у Кремля є плани великої війни проти НАТО та Європейського Союзу. Розбіжності є лише щодо термінів,
– пояснив Мусієнко.

Рівень небезпеки кожна країна сприймає по-різному. Для Іспанії та Італії важливими залишаються міграція і ситуація в Середземному морі, тоді як держави східного флангу НАТО стежать за військовою активністю Росії. Поблизу кордону з Фінляндією Кремль уже будує військові містечка та іншу капітальну інфраструктуру, яку поки не наповнюють людьми й технікою, але надалі можуть використати для збільшення російської присутності. Країни Балтії найбільше побоюються, що Росія спробує перевірити їхню систему безпеки без відкритого вторгнення.

Росія може спробувати перевірити реальну систему безпеки цих країн і подивитися, як вони протидіятимуть. Умовно кажучи, для цього можуть запускати дрони,
– наголосив військовий аналітик.

Посилення охорони дамб, газових сховищ та інших важливих об'єктів пов'язане не з появою нової інформації про наміри Кремля, а зі зростанням ризику конкретних провокацій. Європа готується до сценарію, за якого Росія діятиме нижче порога великої війни, але намагатиметься створити внутрішню кризу та перевірити єдність НАТО.

Провокації Росії проти країн НАТО

Кремль може діяти нижче порога відкритої війни, використовуючи диверсії та операції під чужим прапором. Один із можливих сценаріїв – запуск дронів із території Білорусі, які Москва спробує видати за українські. Так Росія зможе звинуватити Київ у нападі на Польщу чи іншу країну НАТО та посилити суперечки щодо подальшої підтримки України.

Вони можуть влаштовувати операції, які стоятимуть на межі нібито глобального протистояння, Третьої світової війни між НАТО і Росією,
– пояснив Мусієнко.

Подібні інциденти можуть використати і для впливу на внутрішню політику європейських країн. Москва розраховує на сили, які виступають проти оборонних витрат і допомоги Україні, а страх перед прямим зіткненням із Росією може посилити їхні позиції напередодні виборів.

Путін покладається на те, що ультраправі рухи дедалі більше підніматимуть голову й казатимуть: досить фінансувати та підтримувати Україну, нехай вона домовляється, бо наближається велика війна,
– наголосив військовий аналітик.

Україна та країни Балтії постійно обмінюються інформацією на рівні військових штабів, а європейські армії переймають досвід протидії дронам і гібридним атакам. У Європі також збільшують інвестиції в оборонну промисловість, американські компанії планують відкривати там виробництва, а спільні проєкти з Україною продовжують розвиватися.

Поки Путіну не вдалося зламати європейську підтримку України, однак Кремль і далі шукатиме слабкі місця через вибори, внутрішні кризи, напругу на кордонах і військові провокації. Ознак підготовки до великої війни проти країн Балтії, Фінляндії чи Польщі зараз немає, бо Росія не концентрує там війська, проте загроза гібридних операцій залишається.

Мусієнко оцінив загрозу для країн Балтії: дивіться відео