Що називають "брилем", та які ще існують капелюхи з соломи, розповідаємо з посиланням на НБУшка.

Дивіться також Алергія не на "пильцу": як правильно називати її українською мовою

Що називають "брилем"?

Улітку ми завжди згадуємо про капелюхи – вони рятують від сонця й додають образу особливого шарму. Саме слово "капелюх" має цікаву історію: воно походить від латинського cappa – "покривало" та lucus – "накриття, шолом", і в українській мові закріпилося як назва головного убору з крисами чи у формі – "капелюш".

Серед літніх капелюхів особливе місце займає "бриль" – солом’яний капелюх із широкими крисами, який носили українські та білоруські селяни. Його плели з житньої чи пшеничної соломи, іноді з очерету, щоб захиститися від палючого сонця під час роботи в полі. Бриль був незамінним у господарстві й став частиною традиційного костюму. Виготовити його було непросто, тому брилярство вважалося рідкісним ремеслом.

Google Читайте більше перевірених новин Додайте 24 Канал у вибрані джерела в Google Додати

Слово "бриль", як пояснює ресурс "Горох", запозичення з польської мови. Його виводять з італійського слова ombrello – "парасоль; капелюх", що походить з латини – umbrella, де umbra – "тінь". А пестливо можна сказати – брилець, брилик, бриличок.

У гірських районах побутувала інша форма – "кресаня", гуцульський повстяний (вовняний) капелюх чорного кольору з невисокими боками й широкими крисами, прикрашений пір’ям, стрічками, намистинами та китицями. Він вирізнявся святковістю й декоративністю.

Літні капелюхи завжди робили з натуральних матеріалів – соломи, вовни, рафії, кукурудзи чи очерету. Головна вимога проста: вони мали захищати від сонця й водночас пропускати повітря.

15 травня українці відзначають День солом’яного бриля – сучасне неофіційне свято, що виникло з ініціативи громади й поширюється через жарти, меми та тематичні пости. Офіційної дати заснування чи першого святкування не зафіксовано, але про цей день почали говорити у 2020 – 2021 роках. Воно нагадує про давні ремесла, природні матеріали й красу простих речей, які залишаються поза часом. Солом’яний бриль – це символ сонця, праці й народної культури, а ще теплий знак того, що літо вже зовсім близько.

У світі існує й "День солом’яного капелюха" (Straw Hat Day), який виник у США у 1920-х роках як рекламна акція капелюшної індустрії. В Україні ж свято набуло культурного забарвлення й стало нагадуванням про народні традиції.

Капелюх – це не просто головний убір, а знаки стилю, статусу й ідентичності. Капелюхів сила силенна – у кожного народу та відтинку історії свій. Котрісь, уже забуті, а котрісь – і досі у моді, поза часом. А відносно матеріалів виготовлення, форм та розмірів формувалися і назви.

Пісня про капелюх: дивіться відео

Які ще існють літні капелюхи?

Сьогодні чимало моделей головних уборів, які допоможуть захистити вашу голову від спеки, які різняться матеріалами та формою, а тому – і назвою. Тому з'ясуймо термінологію літніх уборів:
  • Капелюх – загальна назва для будь-якого головного убору з полями.
  • Бриль – широкий солом’яний капелюх, традиційний для селян.
  • Панама – легкий капелюх, популярний у ХХ століття з Еквадору – "сомбреро де паха токілья". Його виготовляють з соломи рослини токілья (Carludovica palmata). Білий, з широкими полями, який тримає форму.

Цікаво! Мода на панаму виникла близько ста років тому, ввели її будівельники Панамського каналу. Компанія, яка будувала канал, закупила велику партію солом’яних капелюхів з Еквадора. Тоді й закріпилась ця назва – "панама".

  • Панамка – тканинний капелюшок, м'якої форми. Спочатку – частина американської армії, а сьогодні доступний головний убір. Після перемоги на Євробаченні-2022 "Kalush Orchestra" – рожева панамка стала трендом року.
  • Папайка чи морячка – капелюх з тканини чи соломки, з загнутими вверх полями.
  • Картуз – плоска шапка з козирком.
  • Бейсболка чи блейзер – узагальнена назва для кепок із жорстким козирком та застібкою позаду. Спочатку вигадана як частина спортивної форми, а сьогодні – повсякденний літній аксесуар.
  • Шапо бержер – жіночий ширококрисовий капелюх, поширений у добу Рококо і в другій половині XIX століття.
  • Канотьє – невисокий циліндричний солом'яний капелюх з пласким верхом та полями до 6 сантиметрів. сьогодні відомі завдяки гондольєрам.
  • Клош – дамський капелюшок у формі дзвоника, модний у 1920-х. Сьогодні теж можна зустріти такі моделі.
  • Трилбі – це класичний чоловічий капелюх округлої форми, з вузькими полями та одним глибоким заглибленням у тулі.
  • Чупала – традиційний чилійський солом'яний капелюх.
  • Федора – це класичний чоловічий капелюх із середніми полями і на тулії є три вм'ятини. Сьогодні носять і жінки.

Капелюхи – це не просто захист від сонця чи холоду. Вони завжди були знаком стилю, статусу й культури, а ще – відображенням часу та місця, де їх носили. Солом’яний бриль символізує працю й літо, гуцульська кресаня – святковість і барвисту традицію, а сучасні літні капелюхи з натуральних матеріалів нагадують про практичність і моду. Кожен із них має свою історію й характер, але всі разом вони творять багатий світ головних уборів, що поєднує утилітарність із красою. І саме тому капелюх залишається поза часом – як знак людини, її стилю та її культури.