Крим: у музеї виставили сувій родички пророка Мухаммеда
В Феодосійському музеї старожитностей виставили унікальне документ – “Свідоцтво про шляхетське походження”.
За дослідженнями істориків, цей паперовий сувій був створений в персидському місті Кярбоке, на території сучасного Ірану, 547 років тому. Його писали арабською в'яззю, використовуючи туш і чорнила. Належав документ жінці на ім’я Фатьма, далекій родичці пророка Мухаммеда.
“Це юридичний документ, який розповідає про те, що жінка на ім'я Фатьма належить до роду Мухаммеда. І зворотній бік також має надпис, на жаль, детально все це не прочитано. Як нам сказали спеціалісти, це детальна родословна імамів”, - каже головний хранитель музею Тетяна Татаринцева.
Вперше сувій був частково прочитаний і визначений радянськими фахівцями-арабістами на початку 80-х років минулого століття. А за десять років до того він потрапив до Феодосійського музею від одного з мешканців Криму. Чоловік випадково знайшов його на горищі свого дому в містечку Новий Світ.
“Вся ця річ – це паперова смуга 26,5 сантиметрів на 3,5 метра довжини. А все це знаходилося в фрагментах, пошкоджене пліснявою, тому що документ знаходився на землі”, - каже художник-реставратор Сергій Кулаков.
Реставрація документу тривала кілька років, фахівцям довелося провести потрійну дезінфекцію та використати одразу кілька методів реставрування. В результаті документ відновили, навіть вдалося зберегти залишки позолоти. Виставляють раритет на широкий огляд в Криму вперше, весь цей час сувій перебував у фондах музею. Демонстрацію унікального документу присвятили Дню міста. Це своєрідна традиція музею, кожного року показувати щось нове.
“Найціннішим експонатом колекції його назвати не можна, він один з найцінніших експонатів. Музей наш віком 200 років і в наших фондах зберігається багато раритетів, які ми інколи показуємо, інколи не показуємо”, - каже директор Феодосійського музею старожитностей Андрій Євсєєв.
Феодосійський музей старожитностей вважається одним з найстаріших музеїв Європи й найстарішим міським музеєм України. Фахівці музею твердять, що подібного експонату в інших музеях України немає, тож з історичної точки зору цей сувій безцінний.