Кримнаш — Намкриш: Як змінювалися думки росіян у 2014 році

Наочна ілюстрація — результати опитувань двох найбільших російських дослідницьких організацій: державного Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД, ВЦИОМ) та незалежного "Левада-центру".

До початку Євромайдану в Україні, жодних активних антиукраїнських настроїв, за словами директора Левада-центру Льва Гудкова, в РФ не спостерігалося. У листопаді 2013 року 65-70% росіян вважали, що євроінтеграція Києва є внутрішньою справою самих українців та Росії в неї не потрібно втручатися жодним чином.

Ті ж настрої зберігалися і в другій половині лютого 2014 року, коли напруження політичної ситуації в Києві досягло свого піку. За даними ВЦИОМ, в цей період 73% респондентів вважали, що Росія не повинна втручатися в конфлікт між владою та опозицією в Україні, оскільки це внутрішня справа народу країни.

Однак у цей же час агресивна кремлівська пропаганда розрослася до безпрецедентних масштабів. І вона зробила свою справу - в умовах відсутності джерел інформації росіяни повірили в альтернативну реальність, запропоновану ЗМІ та провладними тролями в соцмережах.

У підсумку, в березні, як показали дослідження "Левада-центру", 67% громадян РФ увірували, що за загостренням ситуації в Криму стоять "радикальні українські націоналісти" (ще 9% припустили, націоналісти були кримсько-татарськими). При цьому дві третини росіян заявили, що Крим і східні регіони України є "по суті російськими територіями" і у зв'язку з цим, на їхню думку, Москва мала повне право застосувати військову силу для захисту їх населення.

Таким чином логічно, що захоплення Криму підтримала переважна кількість росіян - 96% за даними ВЦИОМ і 88% за даними "Левада-центру". Захоплення півострова викликало небувалий націоналістичний підйом і підняло рейтинг Путіна до рекордного (хоча до цього він повільно але впевнено знижувався протягом декількох років). Віра у велич Росії також сягнула історичного максимуму.

Більш того, на хвилі ура-патріотизму росіяни вирішили, що розширювати територію країни за рахунок "порятунку" російськомовного населення в пострадянських республіках - це правильно. Так, у квітні, відповідаючи на запитання "Левада-центру", з якою із наступних думок з приводу приєднання Росією територій колишніх республік СРСР, де проживають росіяни, ви б скоріше погодилися, 58% респондентів заявили - "Росія має на це право, вона повинна захищати своїх ". Ще 28% вказали - "взагалі-то Росія не має на це права, але у випадку приєднання Криму Росія поводиться гідно і законно, відповідно до норм міжнародного права". І тільки 4% заявили, що "Росія не має на це жодного права, дії Росії міжнародним співтовариством не можуть не розглядатися як анексія чужій території і військова інтервенція проти суверенної держави".

У травні ж з'ясувалося, що половина опитаних хотіла б бачити розширення території країни за рахунок приєднання земель з російськомовним населенням до Росії. Але тільки 8% від усіх учасників опитування схвалили військові операції. Не схвалювалися більшістю і приєднання територій до Росії з компактним проживанням росіян, якщо така буде воля їх населення (15%).

Літо Росія прожила з думками про Україну. На липень-серпень припадає пік уваги до подій в Україні. За подіями в сусідній країні "дуже уважно" або "досить уважно" стежили 64-65% росіян.

При цьому, як показують дані ВЦИОМ, в липні 30% росіян допускали початку повноцінної війни з Україною. Не дивлячись на те, що переважна більшість виступала проти військового втручання РФ у події на Донбасі.

З настанням осені, коли журналісти почали активно привертати увагу до того, що росіяни, які воюють на Донбасі, все частіше повертаються на батьківщину у трунах, кількість людей, що підтримують введення військ РФ до Криму, за даними "Левада-центру", впала до 41%. Все частіше громадяни РФ стали говорити про те, що втручання РФ у подальший розвиток подій їм категорично несимпатичне.

Крім того, восени вже можна було говорити про перші результати санкцій Заходу і відповідних санкцій РФ. На початку жовтня росіяни несподівано для себе виявили, що ціни ростуть. При цьому, як показали результати дослідження ВЦИОМ, підвищення цін на різні категорії товарів кожен п'ятий (21%) вважав наслідком заходів санкцій, прийнятих проти Росії, і відповідних дій з боку РФ. Десята частина опитаних (10%) пов'язувала їх з подіями в Україні, ще 9% - з інфляцією, а 7% - з активною роботою перекупників.

Поступово росіяни, які спочатку заявляли, що санкції їм не страшні, прийшли до розуміння, що вони таки на них впливають.

Зиму, за даними "Левада-центру", громадяни РФ зустріли у набагато більш критичному настрої. А до кінця року передчуття стали відверто тривожними. За результатами грудня 51% громадян РФ визнали, що санкції їх турбують, а 62% заявили, що вони зачіпають широкі верстви населення.

Крім того, незважаючи на все ще високий рівень підтримки анексії Криму, росіяни виявилися не готові платити за його приєднання зі своєї кишені і припустили, що держава повинна придумати, як вирішити цю проблему таким чином, щоб вона їх не зачіпала.

Цей же підхід поширився на формування ставлення громадян Росії до майбутнього Донбасу - тепер приєднання так званих "ДНР" та "ЛНР" хочуть всього 13% громадян, а 40% - висловлюються за те, щоб Донбас "став незалежною державою". При цьому, 25% росіян (і це максимальний показник з квітня) заявили, що їх би цілком влаштувало, якби "південний схід України залишався частиною України, але отримав більшу незалежність від Києва".

При цьому, майже 80% росіян зараз погодилися з тим, що в Росії настає економічна криза і мало хто вірить в те, що вона триватиме менше року.

До слова сказати, саме до кінця року проявилася найбільша різниця між результатами опитувань державної та незалежної компаній, до цього практично непомітна. Якщо за даними "Левада-ценру", громадяни РФ стають дедалі більш стурбованими, то за даними ВЦИОМ, нічого подібного не спостерігається. Минулий рік росіяни, як стверджує ВЦИОМ, проводжали з небувало позитивним настроєм: в хорошому настрої напередодні 2015 перебуває 41% опитаних. Ще 45% не відчувають ні горя, ні радості, і лише 10% налаштовані песимістично і зізнаються, що не чекають у майбутньому році нічого хорошого.

Разом з тим, навіть за даними ВЦИОМ, виходить, що на думку більшості росіян, для Росії 2014-й рік був не надто сприятливим - 52% вважають, що останні 12 місяців були швидше скрутним часом, 9% кажуть, що вони були - вкрай поганими.