З таким проханням він звернувся до Радбезу ООН під час онлайн-засідання, пише пресслужба МЗС. За його словами, Росія використовує кібератаки як політичний інструмент.
До слова Масштабний витік даних понад тисячі чиновників Європарламенту: хто постраждав найбільше
Кулеба вважає, що починаючи з 2014 року такі дії є одним з вимірів російської агресії проти України. Водночас на це скаржаться й інші держави, які впевненні, що саме Кремль відповідальним за кібератаки з використанням новітнього зловмисного програмного забезпечення.
Україна наполягає: тих, хто цілеспрямовано організовує та втілює кібератаки, необхідно притягати до відповідальності. Ми переконані, що чинне міжнародне право розповсюджується і на кіберпростір. У ньому також діє принцип ненападу однієї держави на іншу,
– наголосив Кулеба.
Міністр вважає, що під час епідемії коронавірусу загроза кібератак зростає, а тому необхідно виробити разом з ООН спільні правила, які допоможуть запобігти дискредитацію комп'ютерних технологій.
Останні серйозні хакерські атаки в Україні
- З 6 по 12 травня на українські державні інформаційні ресурси та об'єкти критичної інфраструктури припало 11 тисяч атак. До прикладу, системі вдалось заблокувала 18 DDoS-атак на сайт Офісу Президента України.
- У квітні хакери атакували діяльність серверів КМДА. За одну годину вдалось зафіксувати приблизно 1,5 мільйона оригінальних IP-адрес. А за 20 хвилин система кіберзахисту відхилила приблизно 4 мільярди атакувальних запитів.
- 14 квітня хакери намагались атакувати брифінг мера Києва Віталія Кличка. Трансляцію все ж вдалось провести, але з суттєвим запізненням.