Операція на Курщині зруйнувала стратегію Путіна: аналітик ISW пояснив провал росіян

Через це на Владіміра Путіна чекають політичні ризики. Аналітик Інституту вивчення війни Джордж Баррос в інтерв'ю для 24 Каналу розповів, як Курська операція зламала плани Кремля.

Дивіться також Час для Путіна добігає кінця․ Що для Кремля змінив місяць операції на Курщині

Путін постав перед вибором

Українські війська продовжують наступальну операцію на території Росії. Це створило низку проблем для військово-політичного керівництва Кремля.

Думаю, у світі недостатньо обговорюють проблеми, які Україна сьогодні створює для Кремля. Найбільша проблема полягає у тому, що це видає виклик стратегічним припущенням Путіна щодо ведення цієї війни протягом тривалого часу,
– зазначив Джордж Баррос.

За останні два роки стало зрозуміло – Путін вирішив, що йому не потрібно захищати кордони власної країни. Це спочатку показали рейди російських добровольців на Бєлгородщину, а вже згодом остаточно підтвердила і Курська операція Сил оборони.

Українські військові вже місяць контролюють частину російського прикордоння.

"Це змушує Путіна ухвалити важливе рішення: чи продовжить він брати на себе ризики щодо прикордонних регіонів, не забезпечуючи їхній захист? Чи доведеться тепер Кремлю суттєво посилити захист кордону, можливо, розгорнувши кілька дивізій – десятки солдатів, щоб охороняти ще 1000 кілометрів фронту. Це величезна кількість ресурсів", – пояснив аналітик.

Якщо Путін хоче продовжувати вести війну на виснаження, тепер для нього це коштуватиме набагато дорожче.

Ризики для Путіна 

Отже, є довгостроковий ризик, що Кремлю доведеться витрачати значно більше ресурсів на ведення війни. Однак проблеми можуть спіткати й особисто Путіна.

Я думаю, що є короткостроковий політичний ризик для Владіміра Путіна. Українська операція одразу кинула виклик спадщині Путіна та бажаному наративу, який він намагався створити впродовж 20 років: що Росія процвітає, відновлюється, і є тією геополітичною силою, на яку потрібно зважати та поважати. Ніби Росія піднялася після приниження, після розвалу Радянського Союзу,
– зауважив Баррос.

Тепер же, вперше за 80 років, іноземна військова техніка пересувається територією Росії. Це серйозно похитнуло російську пропаганду, а самого Путіна ввело у шок. Бо диктатору знадобилось аж чотири дні, щоб відреагувати на події у Курській області.

"Його відповідь була досить слабкою. Він заявив, що не буде проводитися військова операція, яку очолить генштаб чи міноборони. Це буде контртерористична операція під керівництвом Бортнікова та ФСБ відповідно. Федеральна служба безпеки не має можливостей для проведення великої контрнаступальної операції. Отже, думаю, тут існує ризик великого політичного приниження для Путіна, і це ще без урахування проблем зі строковиками", – наголосив аналітик ISW.

Справді, строковики ще після розпаду СРСР стали політично чутливою темою у Росії. Коли українським військовим вдалося знищити та захопити багато російських строковиків у полон, це викликало значне невдоволення у російського суспільства.

Зверніть увагу! Захоплення у полон строковиків на Курщині стало для Владіміра Путіна болючою темою. Російське суспільство бурхливо відреагувало на ці події та закликали повернути строковиків додому. Тож останній обмін полоненими, який відбувся 24 серпня, зініціювала російська сторона. До Росії повернули 115 строковиків.