Приводом для акції став законопроект 3587 "Про гарантії свободи мирних зібрань". Це спецзакон про мирні зібрання. Документ дозволяє поліції самостійно вирішувати, чи втратила акція мирний характер. Правоохоронці матимуть право розігнати зібрання, навіть якщо серед мітингарів усього кілька провокаторів. А решта закон не порушуватимуть.
Йдеться про узаконення силових розгонів мітингів. По суті, це так, як діяв "Беркут" під час Майдану. Тому що поліція на місці вирішує чи втратило зібрання ознаки мирного,
– переконаний організатор акції Святослав Маринін.
Читайте також: Поліції можуть дозволити силою розганяти мирні зібрання
Чинне законодавство передбачає: організатори мають просто заздалегідь повідомити місцеву владу про проведення акції. Без якихось конкретних часових рамок. А проект закону вимагає: заявку на зібрання треба подати за дві доби до її проведення. Активісти кажуть: це надасть суду додатковий час для заборони мітингу.
Суди в такому разі переходять в політичну площину. Це по суті Радянський Союз, коли суд виходить з ідеології, ніж законодавства,
– зазначає юрист Богдан Чумак.
Обурює мітингарів і можливість заборони зібрання в момент його проведення. А те, що влада матиме право вказувати місце проведення акції та забороняти встановлення наметів – прямо дублює російське законодавство.
Під час режиму Януковича також були спроби ухвалити законодавство, щоб заявки подавати за 2-3 дні, щоб силовики мали змогу впливати на акції, вказувати де їх проводити,
– розповідає громадський активіст Олег Слабоспицький.
Проект закону має ще розглянути Венеційська комісія. ЇЇ висновки оприлюднять 15 жовтня. І вже тоді документ може з`явитися в сесійній залі.
Читайте також: Чим загрожує розширення повноважень генпрокурора: коротко про головне