Київська підземка – клондайк для охочих легкої наживи – тут безпритульні, інваліди, музиканти і відчайдушні пенсіонери.
Але частина нужденних – це відверті шахраї, в яких виходить привертати до себе увагу і не моргнути оком.
Навіть в метушні, без награних благань, пакет Єлизавети потроху наповнюється грошима. Дехто навіть двічі кинув. По закінченню робочого дня, на жебрака чекає непогана компенсація за ганьбу. В день можна напросити до 1000 гривень.
Хтось кинув 50 копійок, а хтось не пошкодував зі своєї кишені 50 гривень, на станціях метро заробіток не менший, за якихось 40 хвилин ми зібрали 79 гривень,
— розповіла Єлизавета.
У ході експерименту виявили, що під стінами Києво-Печерської Лаври – справжній ласий шматок для нужденних або тих, хто хоче здаватися таким.
Читайте також: Спецпроект "Прірва". Друга серія: як шахраї наживаються на довірливих киянах