Про це розповіла завідувачка сектором Національного заповідника "Софія Київська" Тамара Рясна, передають "Факти".
Читайте також: Верблюди, мореплавці і боги: як виглядала планета у найстарішому атласі світу
Як підкреслила експерт, отримати відповідну інформацію вдалося завдяки архіву, в якому збереглися дані про проведені реставраційні роботи.
За її словами, наразі відомо, що після монгольської навали орди на Київську Русь і занепад держави храмом не займалися майже 600 років: реставрація почалася за митрополита Петра Могили в першій половині XVII сторіччя, а у часи правління гетьмана Івана Мазепи храм ґрунтовно перебудували з тогочасними традиціями. Тоді старі фрески не знищили та залишили під товстим шаром фарби.
/
Частина композиції "Зішестя Святого Духа на апостолів"
"У 1843 році в одному із приміщень відвалився шматок штукатурки. Побачив це протоієрей Тимофій Сухобрусов. У цей час у Києво-Печерській лаврі працював фахівець із стародавнього живопису, архітектор і історик академік Федір Солнцев – він вивчав старовинні твори церковного мистецтва. Його попросили оглянути фрагмент живопису, що оголився. Академік був вражений, зрозумівши, що це фреска XI століття. Про сенсаційну знахідку доповіли вищому духовенству та імператору Миколі I. Цар розпорядився розкрити фрески та "виправити в колишньому вигляді". Керівником робіт призначили академіка Солнцева. Так ось, під його керівництвом за два роки фрески XI століття в Софійському соборі розчистили. І тут усі побачили, що персонажі на них благословляють двома перстами, а не трьома, як було прийнято після церковної реформи середини XVII століття", – зазначила Тамара Рясна.
Як зауважила завідувачка сектором Національного заповідника "Софія Київська", у радянські часи вирішили замалювати фрески.
"Вийшло так, що зараз на композиції під склепіннями собору, на якій зображено 35 з 70 апостолів, один із персонажів має портретну схожість із цим реставратором. У звітах середини 1950-х років є фотографії композиції з апостолами до та після реставрації. Я звернула увагу, що там, де спочатку було зображено худорлявого старця із довгим сивим волоссям, з'явилося обличчя молодої людини з пухкими щоками та зачесаним назад волоссям. Збереглося фото команди, яка працювала тоді над живописом собору. Якщо порівняти обличчя апостола, про якого я сказала, і одного з реставраторів на знімку, ви побачите, що вони – дуже схожі. Згідно з протоколами зборів групи реставраторів, молода людина всіляко відстоювала живопис XVIII-XIX століть. Одного разу зопалу навіть випалив: "Ці фрески XI сторіччя не мають ніякої цінності!" Будучи, мабуть, на взводі, він і вирішив написати замість практично обсипалася лику старця свій портрет", – розповіла експерт.
Водночас вона додає, що на архівних фотографіях можна знайти також фреску, на якій зображено біблійну історію "Шлях в Еммаус", коли апостоли Лука і Клеопа не впізнали Христа, який після воскресіння приєднався до них дорогою в місто Еммаус.
Читайте також: У Німеччині безжально зруйнували собор ХІХ століття: відома причина
"Шлях в Еммаус": Христос йде дорогою з апостолами Лукою та Клеопою
"За попередньою оцінкою головного реставратора Національного заповідника "Софія Київська" Анатолія Остапчука, відкрити замальовані роботи у радянський час буде непросто. Зауважу, що під час реставрації 1950-х на склепіннях було знищено дуже цінний напис, ймовірно, зроблений в XVII столітті. Напис говорить, що собор почав будуватися в 1011 році. Це неймовірно важлива інформація. Графіті, виявлені на стінах собору Надією Миколаївною та заступником генерального директора Національного заповідника "Софія Київська" доктором історичних наук В'ячеславом Корнієнком, підтвердили цю дату. Все це дало підстави відсвяткувати 1000-річчя собору в 2011 році. Але все одно дискусії істориків тривають. Напис, знищений реставраторами в 1950-х роках, є вагомим аргументом", – резюмувала Тамара Рясна.